Справа № 635/8735/18
Провадження № 1-кс/635/574/2024
15 листопада 2024 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілих -адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав скаргу, в якій просив скасувати повідомлення про підозру та визнати протиправним перекваліфікацію дій з ст.129 КК України на ч.2 ст.121 КК України. В обґрунтування скарги зазначив, що під час досудового розслідування дії ОСОБА_4 внесені до ЄРДР 18.08.2024 за ч.2 ч.121 КК України, а в подальшому перекваліфіковані на ч.1 ст.129 КК України та ч.2 ст.121 КК України, без достатньої на те правової підстави. Також, можливість поставити питання експертам, в межах проведених експертиз, стороні захисту надано не було. В матеріалах справи відсутня інформація про перебіг лікування госпіталізації ОСОБА_7 , а також допит всіх свідків не проведено.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник скаргу підтримали, просили задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги.
Представник потерпілих заперечував проти задоволення скарги.
Вивчивши скаргу ОСОБА_5 та заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно зі статтею 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з принципом публічності, закріпленим у статті 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Положеннями статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме передбачені п.п.5, 6 ч.1 ст.303 КПК України:
- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
- рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
При цьому, частина друга ст. 303 КПК України визначає право подання скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, які можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Таким чином, оскарження повідомлення про підозру на стадії підготовчого провадження не допускається, а тому відсутні підстави для задоволення даної скарги.
Щодо визнання протиправним перекваліфікацію дій з ст.129 КК України на ч.2 ст.121 КК України суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Згідно з частиною 3 даної статті, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при перекваліфікацї діянь слідчий діяв в межах своїх процесуальних повноважень, визначених КПК України.
Водночас, суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, надавати кваліфікацію діянням обвинуваченого, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Викладені обставини є підставою для відмови в задоволення скарги в цій частині.
Керуючись ст.303 КПК України, положеннями глави 27 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру та визнання протиправним перекваліфікацію дій з ст.129 КК України на ч.2 ст.121 КК України у кримінальному провадженні №12018220430001313 від 18.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, - відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 18.11.2024.
Суддя ОСОБА_1