Справа №567/1610/24
Провадження №2/567/540/24
12 листопада 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню дочку ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і малолітнього сина ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та вказує, що за рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 25.03.2024 по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ухвалено стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини доходу ОСОБА_2 , починаючи з 15.01.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Зазначає, що відповідач аліменти не сплачував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 року у розмірі 65337,85 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах.
Посилаючись на ст.196 СК України, вказує, що розмір пені становить 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення та складає 19121,82 грн., яку просить стягнути на свою користь.
Ухвалою суду від 01.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до норм ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутності.
30.10.2024 до початку розгляду справи ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення провадження у справі з підстав п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, мотивуючи його перебуванням у лавах Збройних Сил України.
Клопотання щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України не підлягає до задоволення з таких підстав.
До клопотання про зупинення провадження у справі відповідач надав довідку військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 за №41/18445 про те, що він на даний час перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині.
Згідно з п. 2 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При вирішення зазначеного клопотання суд виходить з того, що надана довідка не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України та враховує висновки Верховного Суду, оскільки у справі відсутні відомості про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій перебуває відповідач на військовій службі.
Схожі висновки зроблені і в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №753/19628/17 (провадження №61-9218св22), ухвалі Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №501/1699/17 (провадження №61-17764св21), які, згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, враховуються судом при застосуванні відповідних норм права.
Крім того, при вирішенні зазначеного клопотання суд виходить і з того, що зазначена справа стосується захисту, в першу чергу, прав та інтересів спільних дітей сторін спору.
За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам дітей, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства, утримання і забезпечення дітей не може бути поставлено у залежність від тривалості розгляду справи, а тому суд відмовляє в задоволені зазначеного клопотання.
Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітня ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і їх батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25.03.2024 по справі №567/82/24 вбачається, що за результатами розгляду цієї справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини доходу ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.01.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
03.09.2024 державним виконавцем Ізяславського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дітей, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дітей за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 становила 65337,85 грн.
З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались, що відповідно до ст.196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Суд приймає вищезазначений розрахунок заборгованості по аліментах як належний доказ по справі, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 допустив значну заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей, то у ОСОБА_1 , як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з нього пені, як відповідальності за прострочення сплати аліментів.
Водночас, щодо визначення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань боржником, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц вказала, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем, а загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів потрібно з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Позивачкою надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку позивачки, заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 становить 19121,82 грн.
Позивач просить стягнути неустойку за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 включно та даний період включено в розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем.
Згідно виконаного позивачкою розрахунку розміру неустойки (пені) за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів, за цей період розмір пені складає 19121,82 грн., яку фактично просить стягнути позивачка з відповідача.
Суд не погоджується з наданим розрахунком пені, як такий що не виконаний відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц.
При цьому, суд виходить з наступного розрахунку:
4899,41 (сума аліментів)?1%?228 (кількість днів прострочення) = 11170,65 грн. (15.01.2024-31.01.2024)
8934,22 (сума аліментів)?1%?213 (кількість днів прострочення) = 19029,89 грн. (01.02.2024-29.02.2024)
8934,22 (сума аліментів)?1%?184 (кількість днів прострочення) = 16438,96 грн. (01.03.2024-31.03.2024)
8514 (сума аліментів)?1%?153 (кількість днів прострочення) =13026,42 грн. (01.04.2024-30.04.2024)
8514 (сума аліментів)?1%?123 (кількість днів прострочення) = 10472,22 грн. (01.05.2024-31.05.2024)
8514 (сума аліментів)?1%?92 (кількість днів прострочення) = 7832,88 грн. (01.06.2024-30.06.2024)
8514 (сума аліментів)?1%?62 (кількість днів прострочення) = 5278,68 грн. (01.07.2024-31.07.2024)
8514 (сума аліментів)?1%?31 (кількість днів прострочення) = 2639,34 грн. (01.08.2024-31.08.2024)
що загалом становить 85889,04 грн.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Факт невиконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей підтверджується письмовим розрахунком заборгованості, складеними державним виконавцем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання малолітніх дітей, покладених на нього судовим рішенням.
Поважних причин несплати ним аліментів відповідач не навів та будь-яких доказів у зв'язку з цим не надав. Як наслідок, в такому випадку настає відповідальність відповідача, передбачена ст.196 СК України.
Одночасно суд враховує, що згідно ч.1 ст.196 СК України, сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, а вирішує даний спір відповідно до ст.13 ЦПК України - в межах позовних вимог позивачки.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Водночас, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 1211,20 грн. судового збору.
На підставі ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 15.01.2024 по 31.08.2024 року у розмірі 19121 грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ),
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Повний текст рішення складено 18.11.2024.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.