Справа № 562/3689/24
14.11.2024 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 12024181130000317 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Нова Мощаниця, Рівненського району Рівненської області, з середньою освітою, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України -
18 серпня 2024 року, приблизно о 21 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встанволено, ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства потерпілого ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту між ним, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень своєму рідному брату - ОСОБА_4 , який для ОСОБА_5 є родичем, у розумінні п.3 ч.1 ст.1, п.11 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи на грунті особистих неприязних відносин, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_4 один удар дерев'яною палицею (битою), яку тримала у правій руці, в область голови, після чого останній впав на землю на правий бік, а ОСОБА_5 далі продовжила умисно наносити удари дерев'яною палицею (битою) в область обличчя та область тулуба, у результаті чого, спричинила потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забою гематоми лівої очниці, множинних осаджень, забоїв верхніх та нижніх кінцівок та тулуба, перелом кісток носа зі зміщенням, множинних ран голови, перелому 4, 5 ребер зліва, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 визнала повністю і дала суду показання, що повністю підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті.
Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати, так як вчинене кримінальне правопорушення усвідомила і більше не допустить протиправних дій.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засідання дав суду показання, якими підтвердив фактичні обставини справи.
Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються відповідно до вимог ст.349 КПК України. При цьому суд переконався, що учасники процесу не заперечують проти дослідження доказів добровільно, підстав для сумніву добровільності та істинності їх позиції не має.
Учасникам процесу роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України, які виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і покарання необхідно призначити у виді позбавлення волі із застосуванням правил ст.ст.75, 76 КК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 на час і до набрання вироком законної сили, немає.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України засуджену звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю - 1 (один) рік, зобов'язавши ОСОБА_5 згідно вимог ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляція в Рівненський апеляційний суд протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здобунівський районний суд Рівненської області, а засудженим, який перебуває під вартою з дня вручення копії вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя