Справа № 550/1151/24
Провадження № 2/550/418/24
18 листопада 2024 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області в складі судді Литвин В.В.,
за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,
розглянувши в селищі Чутове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 вересня 2024 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016 року у розмірі 39981 грн 83 коп, яка складається з суми заборгованості - 26048 грн 73 коп, суми інфляційних втрат - 11588 грн 07 коп, суми 3 % річних - 2345 грн 03 коп, а також стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200510096 щодо кредитування.
Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 9400 грн, з встановленням строку користування з 20.04.2016 по 20.04.2017, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором, на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальником ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором.
Станом на 30.09.2024 загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 39981 грн 83 коп, яка складається з суми заборгованості - 26048 грн 73 коп, суми інфляційних втрат - 11588 грн 07 коп, суми 3 % річних - 2345 грн 03 коп.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 07.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що даний позов є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідачка підтверджує, що 20.04.2016 укладала угоду № 200510096 та 15.01.2016 № 200433307 з ПАТ «Банк Михайлівський» та регулярно, з дотриманням графіків платежів, здійснювала погашення отриманого кредиту. Станом на 01.11.2016 заборгованість за кредитним договором погашена в повному обсязі та договір № 200433307 закритий, а станом на 04.09.2019 року заборгованість за кредитним договором погашена в повному обсязі та договір № 200510096закритий, що підтверджуєтьсядоданими до відзиву письмовими доказами (а.с. 100-101).
13.11.2024 представником відповідачки надані додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що у витязі з Реєстру боржників до договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 10.07.2020 в графі «номер кредитного договору» вказаний не спірний кредитний договір № 200510096 від 20.04.2016, а договір номер 200433307 із зазначенням іншої дати укладання договору та сум кредиту і боргу.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200510096 щодо кредитування.
Відповідно до кредитного договору банк надав позичальниці у користування кредитні кошти в сумі 9400 грн з встановленням строку користування з 20.04.2016 по 20.04.2017, а відповідачка зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
19 травня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір факторингу №1905, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» перейшли права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і який укладений з ОСОБА_1
20 травня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» перейшли права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і який укладений з ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки від 04.09.2019, виданої ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» - ТОВ «ФК «Фагор», що станом на 04.09.2019 є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «Банк Михайлівський» клієнту ОСОБА_1 за договором № 200510096 від 20.04.2016, повідомляє клієнта, що станом на 04.09.2019 заборгованість за договором погашена в повному обсязі та договір закритий (а.с. 101).
20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором, на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальником ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що станом на день подання позовної заяви існує заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 200510096 від 20.04.2016.
Зокрема, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття ним права грошової вимоги до відповідачки саме за спірним договором № 200510096 від 20.04.2016.
Так, у витязі з Реєстру боржників до договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 10.07.2020 в графі «номер кредитного договору» вказаний не спірний кредитний договір № 200510096 від 20.04.2016, а договір номер 200433307 із зазначенням іншої дати укладання договору та сум кредиту і боргу (а.с. 11).
Крім того, станом 04.09.2019 року заборгованість відповідача перед первісним позичальником ПАТ «Банк Михайлівський» відсутня.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволені позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89,141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджиФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.В. Литвин