Справа № 372/4481/24
Провадження 1-в-119/24
ухвала
Іменем України
15 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника відділу пробації ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області подання начальника Обухівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про скасування іспитового строку і направлення для відбування покарання засудженої ОСОБА_5 , -
20.09.2023 року вироком Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України, та призначено їй покарання у виді обмеження волі строком 1 рів, відповідно до ст. 75 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки. Згідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати а межі України без погодження з уповноваженим органом пробації. З клопотання вбачається, що ОСОБА_5 на виклики не з'являлася, за місцем проживання, зазначеним у вироку суду була відсутня, в зв'язку із чим орган пробації був змушений вдатися до розшукових заходів.
У судовому засіданні представник відділу пробації клопотання підтримав та просив його задовольнити. Аналогічну позицію зайняв і прокурор, вважаючи, що із боку засудженої ОСОБА_5 мало місце злісне ухилення від виконання обов'язків, покладених вироком суду, в зв'язку із чим іспитовий строк підлягає скасування, а засуджена направленню для реального відбуття покарання у вигляді обмеження волі.
Засуджена ОСОБА_5 не заперечувала проти своєї обізнаності із існуванням вироку суду в Дарницькому районному суді м. Києва, проте зазначила, що участі не приймала в судовому розгляді, із відповідно із текстом судового рішення не ознайомлювалася. Повідомила, що взимку 2024 року переїхала на Дніпропетровщину до родичів свого співмешканця через скрутне матеріальне становище та наркотичну залежність, із якою не могла впоратися без сторонньої допомоги. Повернулась до свого місця проживання на Обухівщину в серпні 2024 року, де вперше дізналася про розшукові заходи відносно неї, будучи випадково затриманою для перевірки документів. Про необхідність проходити періодичну реєстрацію саме в пробаційному центрі м. Обухова дізналася тільки 23.08.2024 року під час першого судового засідання в цій справі, де вона познайомилася із представником відповідного органу пробації. Після чого їй двічі в вересні 2024 року встановлювалися дні реєстрації в центрі пробації м. Обухова, які вона не відвідала із поважних причин, але із завчасним повідомленням спеціаліста про наявні труднощі щодо візитів у вказані дати.
Вислухавши представника відділу з питань пробації, думку прокурора, засудженої, перевіривши матеріали особової справи №36/2024, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з нормами ст. 78 КК України та ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, що може свідчити про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного йому покарання. Відповідно зі ст. 166 ч. 3 КВК України, невиконанням обов'язків засудженим вважається таке, коли засуджений не виконав хоча б один з обов'язків, які поклав на нього суд. В тому числі, якщо засуджений не буде періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції за встановленими для нього днях реєстрації, про що і стверджується в поданні.
Суд звертає увагу, що вирок Дарницького районного суду м. Києва 20.09.2023 року, про невиконання якого зазначає орган пробації, дійсно, як і вказувала засуджена ОСОБА_5 , ухвалений без її участі відповідно до ст. 302 КПК України.
В резолютивній частині вироку не конкретизовано, на який саме орган пробації покладений обов'язок контролю за виконанням цього судового рішення щодо засудженої ОСОБА_5 . І відповідно резолютивна частина вироку на визначає орган пробації, в якій засуджена повинна з'являтися для виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Вказане питання належить до питання безпосереднього виконання вироку вже органом пробації за місцем проживання засудженої, куди судове рішення скеровується судом, який ухвалив вирок.
Заходи, вжиті органом пробації щодо направлення повідомлення ОСОБА_5 про порядок виконання вироку, в тому числі про необхідність періодичної реєстрації у Обухівському районному відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у АДРЕСА_1 , на момент їх вчинення виявилися безрезультатними, оскільки в цей час ОСОБА_5 вже змінила місце свого проживання, переїхавши до іншого регіону.
Таким чином, суд для правильного вирішення цього подання органу пробації повинен визначитися, чи можна на засуджену ОСОБА_5 покласти провину за неналежне виконання обов'язків, встановлених вироком судом, при її неінформованості про орган, який здійснює контроль за цим вироком.
На думку суду, враховуючи специфіку правовідносин засудженого із державними органами примусу, держава не може розраховувати на виконання засудженим обов'язків, які в установленому законом порядку не були доведені до його відома. Інакше, на засудженого був би покладений надмірний тягар самому з'ясовувати порядок виконання вироку.
Документи, які долучені органом пробації, як докази неявки на дні реєстрації ОСОБА_5 03.09.2024 та 17.09.2024 року суд не може взяти до уваги, оскільки ці обставини не зазначені в поданні органу пробації і станом на звернення до суду із вказаним поданням 15.08.2024 року ще не мали місця.
Також, як випливає з матеріалів особової справи засуджена, з моменту вироку Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2023 року не притягувалася до кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що не виконання засудженою покладених на неї обов'язків, не є обставиною, що свідчить про злісне навмисне не виконання останніх, а також про її небажання стати на шлях виправлення, так як остання не була обізнана із порядком виконання судового рішення, зокрема про орган, який повинен був здійснювати контроль за виконанням нею обов'язку щодо періодичної реєстрації та про повідомлення зміни місця проживання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. ст. 164, 166 КВК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Обухівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про скасування іспитового строку і направлення для відбування покарання засудженої ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1