Справа №359/6963/24
Провадження №2-о/359/169/2024
18 листопада 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
за участю представника заявника ОСОБА_2 ,
за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
за участю представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та просить встановити факт, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу в період часу з 1998 року до 26 листопада 2009 року, тобто по день смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непраце-здатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Зі змісту мотивувальної частини поданої заяви (а.с.2) вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем необхідно для підтвердження того, що ОСОБА_1 мала право на обов'язкову частку в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , прийняла спадщину у спосіб, передбачений ч.3 ст.1268 ЦК України, та набула право власності на частку в спадковому будинку по АДРЕСА_1 . Однак з копії спадкової справи №10/2010, заведеної після смерті ОСОБА_5 (а.с.51-106), вбачається, що 25 листопада 2009 року спадкодавець склав заповіт (а.с.59), яким все своє майно він заповів сину ОСОБА_3 21 травня 2010 року, тобто протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, ОСОБА_3 подав приватному нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Лазоренко Л.Є. заяву про прийняття спадщини (а.с.54). 18 листопада 2013 року приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Лазоренко Л.Є. видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на всі без виключення будівлі та споруди по АДРЕСА_1 .
Аналіз викладених обставин переконливо свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує не тільки спір про право заявника на спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спір про право власності на спадкове нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 . Очевидно, що такі спори підлягають вирішенню в порядку позовного, а не окремого провадження.
З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення процесуальної законності заяву, подану ОСОБА_1 , належить залишити без розгляду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Роз'яснити, що ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 мають право звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець