Справа № 357/14527/24
1-кс/357/2575/24
11 листопада 2024 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
у кримінальному провадженні № 12024111030003241, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
про зміну запобіжного заходу,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратруи Київської області ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_3 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 ,
Адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання мотивує тим, що в провадженні слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.10.2024 за № 12024111030003241, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07.10.2024 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.10.2024 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_3 обраний, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.12.2024.
Під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею були встановлені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що з того часу зник передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілу та свідка у кримінальному провадженні. ОСОБА_3 визнає факт нанесення удару ОСОБА_6 , що спричинило його смерть. Він щиро шкодує про вчинене. Разом з тим, підозрюваний не погоджується із кваліфікацією своїх дій, оскільки він не мав умислу на вбивство сина, а захищався від дій останнього. Вказана поведінка підозрюваного спростовує доцільність впливу на будь-кого у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, свідків спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 відсутні.
Стосовно ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України то матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу можливого переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування або суду, а навпаки ставлять під сумнів його існування. Після вчинення кримінального правопорушення 06.10.2024 ОСОБА_3 залишився на місці події до приїзду працівників поліції, після чого був затриманий, не намагався втекти, не чинив опору, сумлінно виконував обов'язки, покладені на нього як на затриманого та підозрюваного. ОСОБА_3 одружений, має постійне місце проживання в м. Біла Церква, де проживає з дружиною, є працюючим пенсіонером за віком, за місцем роботи характеризується позитивно. Тобто підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та стабільний дохід.
За викладеного вважає, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, зокрема цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Позиції сторін.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити. При цьому пояснив, що наразі досудове розслідування продовжується, всі обставини вчинення злочину органом досудового розслідування з'ясовуються та проводяться відповідні експертизи. Встановлені слідчим суддею ризики продовжують існувати, тому підстав для зміни запобіжного заходу немає. Потерпілою у кримінальному провадженні визнана дружина підозрюваного ОСОБА_7 , а свідком у справі є сусід. І потерпіла, і сусід не були очевидцями події. Будучи допитаними під час досудового розслідування, надають показання у яких виключно позитивно характеризують особу підозрюваного та негативно характеризують померлого ОСОБА_6 .
Мотиви слідчого судді.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані на його обгрунтування документи, слідчий суддя доходить висновку про таке.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.12.2024 включно, без визначення розміру застави.
Підставою для застосування запобіжного заходу стало існування обгрунтованої підозри, наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення було доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти встановленим ризикам. Зі змісту ухвали також вбачається, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу були враховані дані про особу підозрюваного, який є одруженим, має постійне місце проживання, пенсіонер, працевлаштований, раніше не судимий.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.
Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стало 1) встановлення ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, який обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку; 2) встановлення ризику незаконно впливати на свідків - дружину підозрюваного та сусіда.
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчим суддею встановлено, що ризики, які існували під час обрання підозрюваному запобіжного заходу продовжують існувати.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення: «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення: «X. v. Finland», n. 151).
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий, на момент затримання був офіційно працевлаштованим пенсіонером, тобто має офіційний прибуток, за місцем роботи характеризується позитивно, має місце реєстрації та проживання, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Заслуговує на увагу також і процесуальна поведінка підозрюваного безпосередньо після вчинення злочину: залишався на місці до приїзду поліцейських, надав покази згідно яких не заперечує факту спричинення смерті своєму синові.
Слідчим суддею враховується також обставина того, що очевидців події, яка сталася в світлу пору доби в житловому будинку, немає. Під час досудового розслідування допитано потерпілу у кримінальному провадженні (дружину підозрюваного, яка на момент події перебувала у сусідній кімнаті) та свідка (сусіда), які не були очевидцями вчинення злочину, а надають покази у яких виключно позитивно характеризують підозрюваного та негативно характеризують померлого, тому ризик впливу них з боку підозрюваного шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів у даному випадку зводиться до мінімуму.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, обставини вчинення злочину (вчинення злочину стосовно свого наркозалежного сина, який, зі слів підозрюваного, вчинив на нього напад з ножом), суспільну небезпечність вчиненого діяння, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , особу підозрюваного, зокрема його вік (61 рік), стан здоров'я, наявність у нього міцних соціальних зв'язків (пенсіонер, має постійне місце роботи, одружений), позитивну характеристику за місцем роботи, відсутність судимостей, його моральні якості та позитивну характеристику з місця проживання (зі слів сусіда та дружини), спосіб життя, (має місце реєстрації та постійне місце проживання, проживав з дружиною, малолітньою внучкою та покійним сином. Хоча офіційним опікуном внучки є його дружина, він допомагав їй у здійсненні опіки над дитиною, оскільки її наркозалежний батько ніде не працював, не забезпечував та не брав участі у її вихованні ), слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про низький ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, спрямованих на ухилення від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілу.
Таким чином, ризики, які встановленні слідчим суддею хоча і продовжують існувати, оцінюючи в сукупності усі обставини, проте, з огляду на їх низький ступінь, слідчий суддя дійшов висновку, що на завершальному етапі досудового розслідування, слід змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що на переконання слідчого судді є достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу та дієвого забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Слідчий суддя вважає, що саме такий захід забезпечення кримінального провадження буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що ступінь небезпеки вчинення позапроцесуальних дій підозрюваного є настільки високим, що обумовлює необхідність тримання його під вартою.
Відповідно до ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених КПК України, строк, на який їх покладено.
Строк дії ухвали слідчого судді слід визначити у межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 201, 369-372, 376 КПК України,
Задовольнити клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024111030003241, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про зміну запобіжного заходу.
Змінити раніше обраний стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.12.2024 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_3 негайно звільнити з-під варти та доставити до місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 відповідно до ст. 181 КПК України.
Строк дії ухвали до 04.12.2024 та вона підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 14.11.2024 о 10-15 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1