Справа № 357/12269/24
3/357/5560/24
12.11.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс при секретарі судового засідання Шаповал Н.О., за участі: прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В., захисника Турченко В.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інспектор ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП:дані відсутні, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП
В провадження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-6КУпАП та ч. 1 ст. 172-6КУпАП, справи за якими постановою суду від 14.10.2024 року об'єднанні в одне провадження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №54/2024 від 22.08.2024 року, складеного оперуповноваженим Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України рядовий поліції Мотузко Є.В. вбачається, що ОСОБА_1 , у період з 01.10.2021 по 15.04.2023 року перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 № 1700-VII (далі - Закон), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік за формою, затвердженою наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 №252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, згідно з протоколом №55/2024 від 22.08.2024року складеного оперуповноваженим Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України рядовий поліції Мотузко Є.В. вбачається, що ОСОБА_1 , у період з 01.10.2021 по 15.04.2023 року перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 № 1700-VII (далі - Закон), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абзацу першого ч. 2 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями за формою, затвердженою наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 №252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи належним чином повідомлений, через «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутності, так як останній перебуває в Донецькій області, в зв'язку з виконанням службового завдання , пов'язаного із захистом Батьківщини від збройної агресії рф, у зв'язку з цим делегує свої повноваження своєму захиснику Турченко В.В.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. не заперечував проти розгляду справи у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності та в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 будучи особою на яку відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону поширюється дія Закону, зобов'язаний був подати щорічну декларацію за 2022рік та декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями до 00год.00хв. 01.02.2024року які він подав несвоєчасно без поважних причин, а саме 25.03.2024року, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч. 1ст. 172-6 КУпАП. Також зауважив, що ОСОБА_2 знав про те, що потрібно подати декларацію, жодних обставин, які б перешкоджали йому своєчасно подати декларацію не наводить та документальних підтверджень щодо заходів, які він вчиняв для подання декларації не надав. Вважає, що у діях ОСОБА_2 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, протоколи про адміністративне правопорушення обгрунтованї, а ОСОБА_2 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Турченко В.В. в судовому засіданні просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 , в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.172-6КУпАП. В обґрунтування цього, зазначила, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але умислу на несвоєчасне подання вищевказаної декларації він не мав. Тобто, у нього був відсутній прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання без поважних причин декларації, керуючись при цьому особистим інтересом, чи інтересами третіх осіб. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про наявність умислу на вчинення адміністративного правопорушення та викладені обставини свідчать про недоведеність наявності в діяннях її підзахисного суб'єктивної сторони правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 176- 2КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол №54/2024 про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією від 22.08.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;
- протокол №55/2024 про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією від 22.08.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;
- витяг з наказу №1/о/с від 07.11.2015 по особовому складу ;
- витяг з наказу №258/о/с від 01.10.2021 року по особовому складу;
- витяг з наказу №77/о/с від 04.04.2023 року по особовому складу;
- послужний список ОСОБА_1 ;
- зобов'язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби;
- памятка-ознайомлення від 03.04.2023року;
- рекомендації для поліцейських, державних службовців та працівників поліції які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на роботу ОСОБА_1 ;
- послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 ;
- скріншот з веб-сайту НАЗК;
- декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022рік;
- пояснення ОСОБА_1 ;
- вид декларації та звітний період;
- положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України №765 від 31.07.2019року;
-Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану».
Заслухавши позицію сторін, суддя дійшов наступного висновку.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Під час судового розгляду суд зобов'язаний суворо додержуватись закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п.43).
Згідно ч. 2 ст. 7, ст.245, ст. 280 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду згідно ст. 283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і послідовністю.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.10.2021 № 258 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 1 роти № 6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 14.04.2023 № 77 о/с інспектора взводу № 1 роти № 6 полку поліції особливого призначення капітана поліції ОСОБА_1 15.10.2023 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що на поліцейських поширюється обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншим законами України.
Таким чином, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Згідно частини 2 статті 45 Закону, особи, зазначені упункті 1,підпунктах "а","в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1квітня подавати декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством та які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Отже, поліцейський, як суб'єкт декларування, має в обов'язковому порядку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічно до 1квітня за минулий рік, а також особи які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого щорічна декларація яка подається відповідно до частини першої ст.45 Закону (щороку).Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31грудня включно), що передує року в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного періоду.Також відповідно до даного наказу декларація при звільненні, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої ст.45Закону-протягом 30днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №54/2024 від 22.08.2024 року та протоколу №55/2024року від 22.08.2024року складеного оперуповноваженим Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України рядовий поліції Мотузко Є.В. встановлено, що ОСОБА_1 , який є суб'єктом декларування, подав декларацію за 2022рік та декларацію особи яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями 25.03.2024, тобто несвоєчасно, чим порушив вимоги ч. 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинене якого передбачена ч.1 ст.172-6КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.9 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборону та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1ст. 3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов'язково складається з таких елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченогост.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст.10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, правопорушення пов'язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положеньст.1 цього Закону, сутність правопорушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка зазакономзобов'язана щорічно декларувати свої доходи, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченогост. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб'єкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково, не є умовою адміністративної відповідальності.
Ознака прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та у передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони конкретного правопорушення, а й повне розуміння його суспільної небезпеки.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , що останній не усвідомлював протиправний характер своїх дій і не мав прямого умислу спрямованого на ухилення від подачі декларації і не мав на меті скрити інформацію про свій майновий стан або уникнути декларування.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 172-6 КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність неподання щорічної декларації, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія,умисне несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а суб'єктивної сторони - наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, окрім формального визначення умислу суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», який полягає у тому, що будучи обізнаним про встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, функціонери не виконуючи їх, допускають порушення своєю навмисною протиправною поведінкою, не містять жодних даних про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, а також жодних доказів на підтвердження такого умислу чи навмисного діяння з його боку.
Враховуючи усі обставини, викладені вище, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, також відсутній.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Складений протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у ОСОБА_1 умислу (прямого чи непрямого) та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, направленого на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес, а тому суддя вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином суддя доходить висновку про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись 247, 280, 287, 288КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС