Справа № 1-50/10
Іменем України
15 листопада 2010 р.
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Навроцького А.П.,
при секретарі Сологуб Л.А.,
з участю прокурора Янушевича О.Ю.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степанки, Погребищенського р-ну, Вінницької області, громадянина України, вдівця, маючого вищу освіту, працюючого приватним підприємцем, проживаючого по АДРЕСА_1, не судимого згідно ст.ст.88,89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 367 ч.2, 368 ч.2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2 КК України,
ОСОБА_2 , працюючи на посаді голови правління відкритого акціонерного товариства по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню (ВАТ МТСЗ) «Погребищерайагротехсервіс» в м. Погребище, Вінницької області, будучи службовою особою, за період господарської діяльності товариства з січня 2003 року по квітень 2004 року допустив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того в травні 2005 року ОСОБА_2 вчинив шахрайство.
Злочини вчинено за слідуючих обставин.
1. ОСОБА_2 , працюючи на посаді голови правління ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» в м. Погребище, Вінницької області, будучи службовою особою, що згідно посадової інструкції (т.1 а.с.231-232) несе відповідальність за раціональне використання і економічно-вигідну реалізацію товарно-матеріальних цінностей та згідно ч.3 ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за період господарської діяльності товариства з січня 2003 року по квітень 2004 року, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них допустив безконтрольну реалізацію товарно-матеріальних цінностей суб'єктам господарської діяльності без фіксування фактів здійснення цих господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, що призвело до ненадходження в касу товариства коштів за реалізовані товарно-матеріальні цінності, а відповідно, це потяло послідуючу несплату до бюджету податків, що входять в систему оподаткування, в особливо великих розмірах.
Так, підприємством ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» було придбано та проведено по бухгалтерському та податковому обліках товарно-матеріальні цінності згідно податкових накладних:
- №486 від 30.12.2002р.від ЕНАФ "Мрія" с. Капустинці, Сквирського району, мука на суму 40907,50 грн., в т.ч. ПДВ 6817,92грн.;
-№237 від 05.04.2003р. від підприємства "ІМПО-ФОІЛ" м. Київ, бурякозбиральний комбайн «Югослав», вартістю 240000 гривень, та насіння цукрового буряка на суму 432000грн., в т.ч. ПДВ 112000грн.;
-№128 від 06.04.2003р. від підприємства "Пан Альпа Холдінг" м. Київ, селітра аміачна на суму 40513,20грн., в т.ч. ПДВ 6752,2грн.
В послідуючому за розпорядженням ОСОБА_2 аміачна селітра, в кількості 63,7 т, на суму 40513,20 грн., була фактично реалізована СТОВ "Перемога" с. Свитенці, Погребищенського району з умовою розрахунку продукцією нового урожаю. Для надання цій господарській операції виду правомірності ОСОБА_2 уклав удавану угоду від 11 липня 2002 року про передачу аміачної селітри на відповідальне зберігання. При цьому, зазначена господарська операція ніяк не була відображена по бухгалтерському та податковому обліках. Кошти від реалізації аміачної селітри в касу ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надійшли, зазначена аміачна селітра в товариство не повернута, а відповідно, цим заподіяно збитки зазначеному товариству на зазначену суму і це потягло послідуюче ненадходження до бюджету ПДВ в сумі 6752,2 грн..
За розпорядженням ОСОБА_2 бурякозбиральний комбайн «Югослав», вартістю 240000 гривень, та насіння цукрового буряка, в кількості 1640 посівних одиниць, на суму 432000 грн., було фактично реалізовано ППА "Промінь" с. Павлівка, Погребищенського району з умовою розрахунку продукцією нового урожаю. Для надання цій господарській операції виду правомірності ОСОБА_2 уклав удавану угоду від 5 квітня 2003 року про передачу зазначеного бурякозбирального комбайна і насіння цукрового буряка, в кількості 1640 посівних одиниць, на відповідальне зберігання. При цьому, зазначена господарська операція ніяк не була відображена по бухгалтерському та податковому обліках. Кошти від реалізації цих товарно-матеріальних цінностей в касу ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надійшли, зазначені товарно-матеріальні цінності в товариство не повернуті, а відповідно, цим заподіяно збитки зазначеному товариству на зазначені суми і це потягло послідуюче ненадходження до бюджету ПДВ в сумі 112 000 грн..
За розпорядженням ОСОБА_2 мука, в кількості 52,565 т, на суму 40907,50 грн., була фактично реалізована невідомо на яких умовах фірмі "Оаквале Лімітед" (Великобританія), місце знаходження представництва якої в Україні невідоме. Для надання цій господарській операції правомірності ОСОБА_2 уклав удавану угоду від 10 січня 2003 року про передачу муки пшеничної в кількості 52,562т на відповідальне зберігання. При цьому, зазначена господарська операція ніяк не була відображена по бухгалтерському та податковому обліках. Кошти від реалізації цих товарно-матеріальних цінностей в касу ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надійшли, зазначена мука в товариство не повернута, а відповідно, цим заподіяно збитки зазначеному товариству на вказану суму і це потягло послідуюче ненадходження до бюджету ПДВ в сумі 6817,92 грн.
Таким чином внаслідок зазначеної бездіяльності ОСОБА_2 кошти від реалізації вищевказаних товарно-матеріальних цінностей в касу ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надійшли, і це потягло заниження оподатковуваного прибутку товариства на вищевказані суми, а відповідно послідуюче ненадходження до бюджету податку на прибуток в загальній сумі 99540 гривень та податку на додану вартість в загальній сумі 85 570, 12 грн., а всього сума ненадходження податків до бюджету складає 185110,12 грн..
(Органом досудового слідства ненадходження податків до бюджету внаслідок бездіяльності ОСОБА_2 визначено в сумі 188310,12 грн., оскільки в цю суму включено 3200 грн. податку на додану вартість по господарських операціях з придбання в липні і серпні 2003 року путівок на відпочинок, що була безпідставно включена до складу податкового кредиту. Проте, суд вважає, що включення 3200 грн. податку на додану вартість до складу податкового кредиту не пов'язано із діями чи бездіяльністю ОСОБА_2, а викликано помилкою бухгалтера при складанні податкового звіту.)
2. Протягом січня-травня 2005 року в ході розгляду господарським судом Вінницької області справи за позовом ПП «Спец - Торг» до ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», державної виконавчої служби у Погребищенському районі і ПП «Агрофірма «Вікторія» про визнання права власності на кран козловий, асфальтову площадку та огорожу, а також, визнання договору купівлі-продажу недійсним ОСОБА_2, якому було відомо про те що спірний кран козловий знаходиться під арештом і що цей козловий кран він, як голова правління ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», в квітні 2004 року продав, а реально передав в липні 2004 року ПП «Агрофірма «Вікторія», вступив в переговори з представниками ПП «Спецторг», яке придбало на аукціоні з розпродажу майна ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» зазначений кран козловий, стосовно продажу зазначеного козлового крана за 130 000 грн., посилаючись на те, що в разі відмови представників ПП «Спецторг» в передачі вказаної ним суми грошей, він в подальшому буде створювати перешкоди приватному підприємству «Спецторг» в оформлені права власності на придбане майно.
26.05.2005 року, приблизно о 16 год. 10 хв. в приміщені кафе «Колиба», яке знаходиться по вул. Свердлова, 109, в м. Вінниця, ОСОБА_2 отримав від представника ПП «Спецторг» ОСОБА_6 гроші в сумі 5000 грн., як частину коштів від визначеної ним суми в 130000 грн. Відразу ж після цього ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції і в нього були вилучені кошти в сумі 5000 грн.
Підсудний ОСОБА_2 не визнав себе винним в пред'явленому йому органами досудового слідства обвинуваченні за ст. ст. 367 ч.2, 368 ч.2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2 КК України.
По суті пред'явленого йому обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України пояснив, що він працював на посаді голови правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» з 1997 року. Він має вищу технічну освіту і в процес нарахування податків він не вникав, оскільки це були повноваження головного бухгалтера.
Щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, а саме, муки, отриманої від ЕНАФ "Мрія", насіння цукрового буряка і бурякозбирального комбайна, отриманих від "ІМПО-ФОІЛ" та аміачної селітри, отриманої від "Пан Альпа Холдінг" пояснив, що в 2002-2004 роках практикувались в основному бартерні операції. ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» було єдиним спеціалізованим підприємством в Погребищенському районі по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню сільськогосподарських підприємств, а тому, в основному реалізовувало товарно-матеріальні цінності сільськогосподарським підприємствам під майбутній урожай. Це була вимушена практика, викликана економічною ситуацією в Україні. Практикували так, що матеріальні цінності здавали на зберігання сільськогосподарським підприємствам до збору врожаю при умові подальшої купівлі.
На таких умовах аміачна селітра була передана на зберігання СТОВ «Перемога» с. Свитенці, насіння цукрового буряка в кількості 1640 посівних одиниць та комбайн «Югослав» були передані на зберігання ППА "Промінь" с. Павлівка, мука була передана на зберігання фірмі "Оаквале Лімітед" і зберігалась на складі в м. Погребище, неподалік від залізничного вокзалу. Розрахунки за селітру, комбайн «Югослав», насіння цукрового буряка та муку проведені не були. Саме через це в податкових деклараціях не було відображено цих податкових зобов'язань, оскільки податкові зобов'язання в той період для таких підприємств, як ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», відповідно до ст. 9 ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», наступали лише після проведення розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності, а не після їх відвантаження.
Оскільки органом досудового слідства йому спочатку було пред'явлено обвинувачення в ухиленні від сплати податків, а в ході судового розгляду справи було встановлено, що ніякого ухилення від сплати податків ним не було допущено і через це прокурором було змінено кваліфікацію його дій на службову недбалість, то вважає, що і службової недбалості в його діях також немає, оскільки в постанові про зміну обвинувачення в суді фактично він обвинувачується в ухиленні від сплати податків. Вважає, що він діяв відповідно до законодавства в межах повноважень, які були передбачені статутом товариства.
По суті пред'явленого йому обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України пояснив, що ніякої взятки він не вимагав і не брав.
В січні 2005 року представники ПП «Спецторг», запропонували йому 20000 доларів за кран козловий та асфальтну площадку з огорожею. Він їм сказав, що за підприємством асфальтна площадка з огорожею не рахується, а кран козловий вони можуть купити в ПП «Агрофірма «Вікторія», якому був проданий кран. Після цього він мав розмову з директором ППА «Вікторія» ОСОБА_7, який на продаж крана козлового погодився. 18.05.2005 року в м. Вінниця, під час зустрічі з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 він назвав їм ціну продажу крана та площадки в 130000 грн.. Вони йому запропонували 20000 грн. завдатку, але він відмовився, сказавши, що необхідно приїхати в м. Погребище і привезти гроші, де все і вирішити. 26.05.2005 року до нього знову зателефонував ОСОБА_6, який запропонував зустрітись в кафе «Колиба». Приїхавши в кафе, він застав там ОСОБА_8 і ОСОБА_6. Вони знову стали розмовляли про продаж крана і запропонували йому як гарантію укладання майбутньої угоди 5000 грн. в рахунок оплати за кран. Так як директор ППА «Вікторія» ОСОБА_7, якому належав кран, надав йому дозвіл вести переговори щодо його продажу, то він взяв ці 5000 грн. щоб внести їх в касу ППА «Вікторія». Після цього в кафе зайшли працівники міліції, які запропонували йому видати гроші, які він отримав.
Вина ОСОБА_2 у службовій недбалості доказана наступними доказами.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона до грудня 2004 року працювала в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» бухгалтером. В кінці лютого 2004 року, після звільнення з роботи ОСОБА_11, вона стала виконувати обов'язки головного бухгалтера. Весною 2004 року при проведенні податкової перевірки було виявлено, що в 2003 році підприємством були придбані окремі товарно-матеріальні цінності і оприбутковані, але на час перевірки в наявності їх не було і по бухгалтерському обліку їх реалізація не була відображена. А саме, борошно, мінеральні добрива, насіння цукрового буряка і бурякозбиральний комплекс. Чому так сталось їй невідомо.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працював директором СТОВ «Перемога» с. Свитенці Погребищенського р-ну. Весною 2003 року він звернувся до керівництва району щоб йому допомогли із мінеральними добривами. Тоді начальником управління сільського господарства був ОСОБА_13. Через декілька днів йому зателефонували і повідомили, що в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» є аміачна селітра, яка знаходиться в вагонах на станції Ржевуська, і щоб він направив машини для одержання. Коли він приїхав на станцію Ржевуська, то там завантажувались мінеральними добривами декілька машин з інших господарств. Розпоряджався мінеральними добривами завідуючий складом ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» Іванець. Коли він запитав останнього щодо розрахунків за селітру, то той сказав, щоб він забирав селітру, а про розрахунки щоб домовлявся із ОСОБА_2. Вони тоді отримали від ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» приблизно 60 тон аміачної селітри. Через деякий час він зустрівся із ОСОБА_2, який його запитав про розрахунок за аміачну селітру. На той час було важко господарювати, оскільки відбувалось реформування сільськогосподарських підприємств, практикувались в основному бартерні розрахунки. А тому, він йому повідомив, що на даний час грошей у них немає. Тоді ОСОБА_2 сказав, що розрахуєтесь зерном нового урожаю на цю суму. При цьому запропонував йому підписати договір на зберігання і акт передачі мінеральних добрив. До того ж, його підприємство на той час уже мало певний борг перед ВАТ «Погребищерайагротехсервіс». Тобто, в даному випадку вони взяли селітру фактично на умовах розрахунку зерном нового урожаю. Проте, в кінці літа розрахунок за аміачну селітру вони не провели, оскільки урожай був не зовсім добрий. ОСОБА_2 неодноразово йому телефонував щодо розрахунку, а одного разу навіть приїжджав з вимогою розрахуватись чи повернути селітру.
При пред'явленні судом зазначеному свідкові договору зберігання від 11.07.2002 року (т.1а.с.42) і акту передачі товарно - матеріальних цінностей на зберігання від 11.07.2002 року (т.1а.с.43) свідок вказав, що це саме ті договори які ОСОБА_2 надавав йому підписувати, але це було в 2003 році. Чому в договорах зазначено 2002 рік йому невідомо.
Він пам'ятає, що лише один раз, саме в 2003 році брав в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» таку кількість мінеральних добрив на таких умовах.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він разом із головним державним податковим інспектором Липовецької МДПІ ОСОБА_15 у квітні - травні 2004 року проводив планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2003 р. по 01.04.2004 року. Перевіркою було встановлено ряд порушень ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податок на додану вартість», в результаті чого було донараховано податку на прибуток майже сто тисяч гривень, а також донараховано ПДВ майже дев'яносто тисяч. По яких конкретно господарських операціях були донараховані податки він уже не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дала аналогічні пояснення. Проте, вказала, що порушення були пов'язані з фактичною відсутністю в підприємстві оприбуткованих насіння цукрового буряка, муки, мінеральних добрив і бурякозбирального комбайна. При цьому, по документах також не було відображено рух цих товарно-матеріальних цінностей після оприбуткування. В ході перевірки ОСОБА_2 посилався на те, що ці товарно-матеріальні цінності знаходяться на зберіганні, але ніяких документів про це в ході перевірки не надав. Угоди про передачу товарно-матеріальних цінностей на зберігання він надав уже перед закінченням перевірки. Проте, коли вони поїхали в с. Павлівку для з'ясування чи є там насіння цукрового буряка, то насіння цукрового буряка там не виявили. Аналогічно не виявили мінеральних добрив в с. Свитенці. При цьому, ні в Павлівці, ні в Свитенцях в місцевих господарствах ці товарно-матеріальні цінності по бухгалтерських документах ніяк не були відображені. Це їм вказувало на те, що ці товарно-матеріальні цінності були уже використані.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що весною 2003 року він працював директором ППА «Промінь» в с. Павлівка. ОСОБА_2 до нього звернувся прийняти в господарство на зберігання насіння цукрового буряка, так як ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не мало умов для зберігання, а с. Павлівка є одним із найближчих сіл до м. Погребище. Їм в господарство також тоді потрібне було насіння цукрового буряка. Але це насіння було без сертифіката якості, якого зі слів ОСОБА_2 мали привезти. А тому він чекав коли привезуть. Сертифіката не привозили, а їм необхідно було засівати поля. Він вирішив це насіння посіяти, домовившись з ОСОБА_2, що розрахунок буде проведено восени, після збору цукрового буряка. Проте, насіння виявилось неякісним, була погана схожість. Восени вони зібрали приблизно по 113 центнерів буряка з гектара і отримали збитки. Оскільки на той час ППА «Промінь» було у скрутному фінансовому становищі, то розрахунки за насіння цукрового буряка не були проведені.
Щодо бурякозбирального комбайна «Югослав» свідок пояснив, що це по суті бурякозбиральний комплекс, який агрегатувався трьома тракторами. Тоді ж , весною 2003 року, ОСОБА_2 до нього звернувся прийняти в господарство на зберігання цей бурякозбиральний комплекс, оскільки для його зберігання потрібно багато місця, а територія ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» обмежена. Восени 2003 року він вирішив цей комбайн придбати для господарства, домовившись з ОСОБА_2, що розрахунок буде проведено після збору цукрового буряка. Проте, тільки цей комплекс попрацював декілька днів. Вони побачили, що ним незручно і невигідно працювати, оскільки багато палива йшло на заправку тракторів, а якість збирання була низькою, багато буряків залишалось в землі. А тому, він відмовився від цього комплекса і цей комплекс декілька років стояв у них на території тракторного стану. Ніяких розрахунків за цей комплекс ППА «Промінь» не проводило. Потім цей комплекс забрала податкова служба і він був реалізований як безгосподарне майно, так як ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» уже було ліквідоване.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що в 2002-2003 роках вона працювала головним бухгалтером СТОВ «Перемога» с. Свитенці Погребищанського р-ну. Весною 2002 чи 2003 року від ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» СТОВ «Перемога» отримало аміачну селітру приблизно 60 тон, яку використали під посів зернових в своєму господарстві. Було домовлено, що господарство розрахується за селітру зерном нового урожаю. Але так як тоді не було отримано хорошого врожаю, то розрахунків не було проведено.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що до кінця лютого 2004 року вона працювала в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» головним бухгалтером. Після звільнення її з роботи їй стало відомо, що весною 2004 року при проведенні податкової перевірки було виявлено, що в 2003 році підприємством були придбані окремі товарно-матеріальні цінності і оприбутковані, але на час перевірки в наявності їх не було і по бухгалтерському обліку їх реалізація не була відображена. А саме, борошно, мінеральні добрива, насіння цукрового буряка і бурякозбиральний комплекс.
Щодо насіння цукрового буряка, бурякозбирального комбайна і мінеральних добрив, то зі слів ОСОБА_2 їй було відомо, що бурякозбиральний комбайн знаходився на зберіганні в ППА «Промінь» в с. Павлівка , а мінеральні добрива були передані на зберігання в СТОВ «Перемога» с. Свитенці. При цьому ОСОБА_2 їй показував договори про передачу цих цінностей на зберігання. Стосовно борошна, то ОСОБА_2 також говорив, що воно знаходиться на зберіганні, але де саме їй не повідомляв. По бухгалтерських документах передача цих матеріальних цінностей на зберігання не була оформлена, оскільки їй не надавались документи про передачу їх на зберігання. До того ж це не впливало на визначення суми податків, оскільки на складі вівся аналітичний облік цих матеріальних цінностей, а податкові зобов'язання в той період для таких підприємств, як ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», відповідно ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», наступали лише після проведення розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності.
Відповідно до акту планової документальної перевірки ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» з питань дотримання податкового законодавства № 133-23-00902493 від 28 травня 2004 року при перевірці діяльності зазначеного товариства за період з 01.01.2003 р. по 01.04.2004 р.» було встановлено, що придбані товарно-матеріальні цінності відповідно накладних:
- № 574 від 30.12.2002 р. від ЕНАФ "Мрія" с. Капустинці, Сквирського району, мука на суму 34089,58 грн.;
-№ 203 від 05.04.2003р. від "ІМПО-ФОІЛ" м. Київ, насіння цукрового буряка на суму 360000 грн,;
-№ б/н від 05.04.2003р. від "Пан Альпа Холдінг" м.Київ, селітра аміачна на суму 33761 грн. на складах ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» були відсутні.
За наслідками перевірки працівниками податкової інспекції донараховано ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» податку на прибуток в сумі 99540 грн. та податку на додану вартість в сумі 88770, оскільки працівники податкової інспекції прийшли до висновку про те, що підприємством в порушення вимог п.п. 4.1.1.п.4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.3.1, 7.4.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» скрито факт реалізації вищевказаних товарів, а відповідно занижено доходи від продажу товарів на 426,8 тис. грн..
(т.1 а.с.7-22)
Відповідно до накладної від 05.04.2003 року ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» отримало від ТОВ "Пан Альпа Холдінг" 63,7 т. селітри аміачної на суму 40513,2 грн..
(т.1 а.с. 61,63)
Відповідно до договору збереження від 11.07.2002 року, укладеного між ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» і СТОВ «Перемога» с. Свитенці, та акту передачі товарно - матеріальних цінностей на збереження від 11.07.2002 року СТОВ «Перемога» прийняло на зберігання аміачну селітру, в кількості 63,7 т.
(т.1а.с. 42,43)
В довідці №11-23 від 07.06.2004 р. про результати зустрічної перевірки СТОВ «Перемога» с. Свитенці по питанню взаємовідносин з ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» зазначено, що розрахунки між господарствами проводились за аміачну селітру, в кількості 63,7 т., на суму 40513,2 грн. відповідно до договору збереження від 11.07.2002 р. та акту передачі товарно - матеріальних цінностей на збереження від 11.07.2002 року. За результатами перевірки встановлено, що договір між підприємствами не відповідає вимогам діючого законодавства, так як в договорі обумовлено зберігання селітри, а фактично СТОВ «Перемога» за аміачну селітру розраховувалось зерном пшениці.
(т.1а.с. 35 - 39).
Висновок працівників податкової інспекції про те, що СТОВ «Перемога» за аміачну селітру, отриману від ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» весною 2003 року, розраховувалось зерном пшениці є безпідставним, оскільки до цього акту зустрічної перевірки додані накладні і податкова накладна за 2002 рік.
(т.1 а.с.36-39)
До того ж, як вбачається з договору зберігання від 11.07.2002 року (т.1а.с.42) і акту передачі товарно - матеріальних цінностей на зберігання від 11.07.2002 року (т.1а.с.43) текст цих договорів надрукований, він є по формі і по змісту ідентичним із текстом договору про передачу на зберігання ППА «Промінь» насіння цукрового буряка і комбайна від 05.04.2003 року, проте, в договорі зберігання від 11.07.2002 року (т.1а.с.42) і акті передачі товарно - матеріальних цінностей на зберігання від 11.07.2002 року цифра «2» в даті договорів чомусь є рукописною, хоча очевидним є, що з під неї проглядається друкована цифра «3».
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні однозначно вказав, що селітру в кількості 63,7 т його господарство отримало від ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» і ОСОБА_2 надавав йому підписувати ці договори саме в 2003 році.
Таким чином, невідомо хто, коли і з якою метою вніс в ці договори виправлення 2003 року на 2002 рік.
Відповідно до накладної №203 від 05.04.2003 року ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» отримало від "ІМПО-ФОІЛ" м. Київ, насіння цукрового буряка на суму 360000 грн. та бурякозбиральний комплекс «Югослав» на суму 200000 грн..
(т.1 а.с.65,66)
Відповідно до договору збереження від 05.04.2003 року, укладеного між ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» і ППА "Промінь" с. Павлівка, та акту передачі товарно - матеріальних цінностей на збереження від 05.04.2003 року ППА "Промінь" прийняло на зберігання насіння цукрового буряка в кількості 1640 посівних одиниць та бурякозбиральний комплекс «Югослав».
( т.1 а.с. 44,45)
Відповідно до накладної № 574 від 30.12.2002 року ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» отримало від ЕНАФ «Мрія» с. Капустинці муку пшеничну в кількості 52,715 т. на суму 34089,58 грн.
(т.1 а.с. 59,60)
Відповідно до договору збереження від 10.01.2003 року та акту передачі товарно - матеріальних цінностей на збереження від 10.01.2003 року фірма «Оаквале Лімітед» Великобританія, прийняла від ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» на зберігання муку пшеничну в кількості 52,565 т.
(т.1 а.с. 46,47)
В ході досудового слідства вживались заходи щодо з'ясування фактичної наявності, точної юридичної адреси фірми «Оаквале Лімітед» та місця знаходження її представників, але ніяких даних не отримано.
(т.1 а.с.138)
Відповідно до наказу по об'єднанню акціонерних товариств «Вінницяоблагортехсервіс» № 3-к від 30.01.1997 року ОСОБА_2 з 30 січня 1997 року був призначений на посаду голови правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс».
(т.1 а.с. 92)
Відповідно до посадової інструкції голови правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» голова правління здійснює керівництво товариством і несе відповідальність серед іншого за розпорядження поставленими матеріально-технічними ресурсами та їх оперативне, раціональне і економічно - вигідне використання.
(т.1 а.с.231,232)
З огляду на вказане, враховуючи посадові обов'язки голови правління ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» , суд вважає, що саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, як голови правління, через несумлінне ставлення до них він допустив безконтрольну реалізацію товарно-матеріальних цінностей суб'єктам господарської діяльності без фіксування фактів здійснення цих господарських операцій у первинних бухгалтерських документах і це призвело до ненадходження в касу товариства коштів за реалізовані товарно-матеріальні цінності, а відповідно, - потяло послідуючу несплату до бюджету податків, що входять в систему оподаткування.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні шахрайства, доказана наступними доказами.
Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_5 пояснив, що приблизно в лютому 2005 року, коли він разом з ОСОБА_2 знаходився в м. Києві, то до ОСОБА_2 хтось зателефонував на мобільний телефон. ОСОБА_2 сказав, що він в м. Києві. Через деякий час до них під'їхали два чоловіки, одного з них звали ОСОБА_6. Між ними та ОСОБА_2 відбулась розмова про те, щоб ОСОБА_2 продав їм козловий кран, який знаходиться на території райагротехсервісу, але вони не зійшлись в ціні і ті чоловіки поїхали. Десь на початку травня 2005 року він їздив разом з ОСОБА_2 в м. Вінниця, де ОСОБА_2 мав зустрітись із покупцями козлового крана. В м. Вінниця вони приїхали в кафе «Колиба», де їх чекали три чоловіки. Одного з них звали ОСОБА_18, іншого ОСОБА_6 , а імені третього він не пам'ятає. ОСОБА_6 і ОСОБА_18 почали просити ОСОБА_2 щоб він взяв завдаток за козловий кран в сумі 20000 грн., але ОСОБА_2 сказав, щоб вони везли всі кошти за козловий кран в касу підприємства, а завдаток він брати відмовився.
Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює фінансовим директором ПП «Спецторг» м. Києва. В 2004 році їх підприємство придбало на торгах в м. Вінниця майно, а саме козловий кран та асфальтову площадку з огорожею. Після цього з метою оформлення права власності на вказане майно підприємство звернулось до ДВС Погребищанського РУЮ з метою отримання правовстановлюючих документів. ДВС повідомила їм, що документи відсутні, так як боржник-ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», а саме, директор ОСОБА_2 відмовився надати техпаспорт та інші технічні документи, посилаючись на те, що дії ДВС щодо опису та арешту майна він оскаржує в суді. Враховуючи вказані обставини, ПП «Спецторг» подало позов в господарський суд про визнання права власності на кран-козловий та асфальтну площадку. На протязі судових засідань ОСОБА_2 неодноразово звертався до них з пропозицією домовитись з ним і він перестане чинити перешкоди в оформленні документів. На початку січня 2005 року в м. Києві ОСОБА_2 звернувся до них з пропозицією виплатити йому сто двадцять тисяч гривень за вищевказане майно. Вони почали торгуватись і домовились, що вони виплатять ОСОБА_2 90 тисяч гривень. Оскільки ОСОБА_2 наполягав на виплаті всієї зазначеної суми зразу, а у них таких грошей не було, то вони домовились, що коли буде вся сума, то вони його повідомлять
На одному із засідань господарського суду ОСОБА_2 надав, як доказ, договір купівлі - продажу крана козлового ППА «Вікторія». В даному договорі було вказано, що кран був проданий ще до початку аукціону. ОСОБА_2 при особистій розмові запропонував дати йому 120 000 грн. з тим, щоб він перестав чинити їм перешкоди в оформлені документів.
Після цього ОСОБА_2 неодноразово телефонував до нього і вимагав сплатити дані кошти. Напередодні 18 травня 2005 року до нього зателефонував ОСОБА_2, який наполягав на зустрічі. Коли вони зустрілись в кафе «Колиба», то ОСОБА_2 їм повідомив, що ціна піднімається до 130 000 грн., оскільки вони затягнули час з виплатою коштів. Вони знову розпочали переговори по зменшенню ціни, в результаті чого було зменшено ціну до 115 000 грн.. ОСОБА_2 було запропоновано виплатити суму частинами, але він їм відмовив. Намірів платити ОСОБА_2 гроші не було, оскільки вже було вирішено звернутись до правоохоронних органів по факту вимагання хабара ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_2 телефонував до нього кожен день і нагадував, що необхідно сплатити гроші. Під час однієї з таких розмов ОСОБА_2 повідомив йому, що можна сплатити частину суми і вони домовились про зустріч в кафе «Колиба» в м. Вінниця. Перед зустріччю з ОСОБА_2 він звернувся в правоохоронні органи м. Вінниці з заявою про вимагання в нього хабара. Їм дали помічені гроші в сумі 5000 грн. Під час зустрічі в кафе «Колиба» вони ОСОБА_2 вони повідомили, що привезли гроші в сумі 5000 грн. Після цього він передав гроші ОСОБА_2 та подав умовний знак працівникам міліції.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в 2004 - 2005 роках він працював директором ППА «Вікторія». В 2002 році ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» заборгувало перед ППА «Вікторія» близько 130 тис. грн. Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогою про сплату даної заборгованості. 12 квітня 2004 року було укладено договір купівлі-продажу крана козлового між ППА «Вікторія» та ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» на суму 42 тис. 403 грн.. 29.04.2004 року було проведено розрахунок по даному договору. На початку липня 2004 року згідно акту передачі майна кран був переданий ППА «Вікторія». Пізніше він взнав, що зазначений козловий кран був під арештом. Це він уже взнав, коли його викликали в господарський суд з приводу цього крана. При цьому свідок вказав, що він не доручав ОСОБА_2 вести переговори щодо продажу зазначеного козлового крана, оскільки знав, що кран під арештом.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала головним бухгалтером ППА «Вікторія» м. Погребище. В 2004 році ППА «Вікторія» придбало в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» кран козловий та інше майно згідно договорів. Цей факт був відображений в книзі реєстрації договорів і це було включено в декларацію.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді державного виконавця відділу ДВС Погребищенського р-ну. У листопаді 2002 року до відділу ДВС надійшов на виконання наказ господарського суду про стягнення з ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» на користь МПП «Пліс» м. Біла Церква близько 92 000 грн. У листопаді 2002 р. ним було накладено арешт на майно ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» - автомобілі, козловий кран та інше майно. В лютому 2004 р. він виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, так як ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» повністю розрахувалось з МПП «Пліс» м. Біла Церква, проте арешт з козлового крана та іншого майна не знімався, так як у відділі ДВС знаходились на виконанні інші виконавчі документи про стягнення боргів з ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», які були об'єднані в одне зведене виконавче провадження.
Приблизно в лютому 2004 року ОСОБА_2 до них звертався про зняття арешту з козлового крана, але йому було відмовлено.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді заступника начальника відділу ДВС Погребищенського райуправління юстиції. У листопаді 2002 р. було накладено арешт на майно ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» - автомобілі, козловий кран та інше майно. В липні 2004 року відбувся аукціон з приводу продажу майна ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», зокрема козлового крана. Кран був проданий, гроші надійшли на депозитний рахунок ВДВС і були розподілені між стягувачами. ОСОБА_2 попереджувався про заборону розтрати або відчуження арештованого майна. 16.07.2004 р. був складений акт вилучення козлового крана, який було направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом. Арешт з майна ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» знятий не був, оскільки не були закінчені інші виконавчі провадження, об'єднані в одне зведене виконавче провадження. Тоді ОСОБА_2 до них звертався про зняття арешту з козлового крана, але йому було відмовлено.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді старшого державного виконавця відділу ДВС Погребищенського р-ну. В лютому 2003 року було закінчено виконавче провадження по стягненню заборгованості з ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» на користь МПП «Пліс» згідно довідки про погашення заборгованості. Оскільки відносно ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» було зведене виконавче провадження, арешт з решти майна не знімався. З метою забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження кран-козловий ККС 20/5-32 було реалізовано 14.07.2004 року на аукціоні.
Свідок ОСОБА_22 пояснив, що в 2004 р. він працював на посаді директора Вінницької обласної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс». Підприємство займалось реалізацією конфіскованого, арештованого, заставного та іншого майна. В червні 2004 року Вінницьким обласним управлінням юстиції проводився тендер на реалізацію арештованого майна ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», яке було арештоване ДВС Погребищенського району. Його організація прийняла участь в тендері і отримала право на реалізацію вказаного майна, а саме крана-козлового та асфальтової площадки з огорожею. Після цього з ДВС Погребишанського РУЮ було укладено дві угоди: одну на реалізацію крана-козлового, а іншу - на реалізацію площадки та огорожі. Торги було проведено, переможцем стало ПП «Спецторг» м. Києва. Після сплати вартості майна ПП «Спецторг» м. Києва. було видано оригінал протоколу проведення аукціону, на підставі якого оформляється право власності на придбане майно.
Свідок ОСОБА_8, який в 2005 році працював юристом в ПП «Спец Торг», в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_6.
Крім того, зазначений свідок вказав, що ініціатором продажу козлового крана був саме ОСОБА_2, а з ОСОБА_7 вони бачились лише в господарському суді Вінницької області і з ним взагалі не вели ніякої мови щодо продажу крана.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона до 01.12.2004 року працювала в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», де після звільнення з роботи ОСОБА_11 виконувала обов'язки головного бухгалтера. На початку липня 2004 року вона по вказівці голови правління ОСОБА_2 виписала накладну без номера на відпуск козлового крана з їх підприємства на ППА «Вікторія» через ОСОБА_7 в рахунок погашення кредиторської заборгованості.
Відповідно до акту опису й арешту майна від 14.11.2002 р. державним виконавцем відділу ДВС Погребищенського РУЮ було описано і накладено арешт на належний ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» козловий кран ККС - 20/5, копію акту отримав ОСОБА_2 як директор підприємства.
(а.с. 156-157,т.1/2007.).
З заяви директора ВАТ «Погребищерайагротехсервіс», адресованої начальнику Погребищенського ВДВС від 17.02.2004 р., вбачається, що ОСОБА_2 просив зняти з реалізації описане майно, так як ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» свою заборгованість перед МПП «Пліс» закрило.
(а.с.122, т.4/07)
Відповідно до договору купівлі-продажу № 25 від 12.04.2004 р. ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» продало, а ППА «Вікторія» придбало козловий кран ККС - 20/5.
(а.с. 126 т.4; а.с. 20, т. 5)
Відповідно до накладної б/н від 01.07.2004 р. ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» відпустило ППА «Вікторія» козловий кран ККС - 20/5 та підкранову площадку.
(а.с.128 т.4)
Податкова накладна на вказаний кран була виписана 01.07.2004 р..
(а.с. 25 т. 5).
Відповідно до акту передачі №1 від 01.07.2004 р. голова правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» ОСОБА_2 здав, а директор ППА «Вікторія» ОСОБА_7 прийняв козловий кран ККС - 20/5.
(а.с. 137 т.4).
Згідно протоколу проведення аукціону №1 від 14.07.2004 р. підприємство «Спецторг» придбало на аукціоні козловий кран, асфальтову площадку та огорожу.
(т.4 а.с.146,147)
Факт отримання грошей від представників ПП «Спецторг» підсудний ОСОБА_2 не заперечує, проте, вказав, що він взяв ці 5000 грн., як аванс за козловий кран, щоб внести їх в касу ППА «Вікторія», оскільки директор ППА «Вікторія» ОСОБА_7, якому належав кран, надав йому дозвіл вести переговори щодо продажу козлового крана.
Ці твердження підсудного суд вважає неправдивими, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7, який вказав, що він не доручав ОСОБА_2 вести переговори щодо продажу зазначеного козлового крана, оскільки знав, що кран знаходиться під арештом.
Крім того, з показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що ініціатором продажу козлового крана був саме ОСОБА_2, а з ОСОБА_7 вони бачились лише в господарському суді Вінницької області і з ним взагалі не вели ніякої мови щодо продажу крана.
Дії підсудного ОСОБА_2 в частині отримання від представника ПП «Спецторг» ОСОБА_6 грошей в сумі 5000 грн. органами досудового слідства кваліфіковані за ст.368 ч.2 КК України як одержання хабара службовою особою за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням.
Суд вважає, що така кваліфікація дій підсудного в цій частині є безпідставною і не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, показань підсудного, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та матеріалів справи судом встановлено, що підсудний ОСОБА_2, ініціювавши переговори з представниками ПП «Спецторг» стосовно продажу зазначеного козлового крана за 130 000 грн., не мав права і не міг розпоряджатись зазначеним краном як голова правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» через те, що цей кран на той час був уже проданий ППА «Вікторія», яке не уповноважувало його на ці дії. А тому, суд вважає, що дії ОСОБА_2 в цій частині ніяк не пов'язані із його службовим становищем, а діяв він як фізична особа з метою заволодіння чужим майном (грішми) шляхом обману.
А тому, дії ОСОБА_2 в частині отримання від представника ПП «Спецторг» ОСОБА_6 грошей в сумі 5000 грн. суд кваліфікує за ст. 190 ч. 1 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.
Дії ОСОБА_2 в частині безконтрольної реалізації товарно-матеріальних цінностей суб'єктам господарської діяльності без фіксування фактів здійснення цих господарських операцій у первинних бухгалтерських документах суд кваліфікує за ст. 367 ч. 2 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ст. 364 ч. 2 КК України у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використанні як службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
А саме, в тому, що 05.04.2003 року, він, як голова правління ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, отримав від ПП «Імпо-Фойл» м. Київ бурякозбиральний комбайн «Югослав» в кількості 1 шт., ціною 200 000 грн., та насіння цукрового буряка, в кількості 1640 т, на суму 360 000 грн., всього разом на суму 560 000 грн.. Вищевказане майно ОСОБА_2 прийняв по бухгалтерському обліку на прихід (накладна №203 від 05 квітня 2003 року ) та надав у зберігання в ППА «Промінь» с. Павлівка.
При цьому, встановлено, що договір оренди та договір зберігання на вищевказане майно в ППА «Промінь» с. Павлівка відсутній. Вищеназвані товарно-матеріальні цінності у ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» фактично не надходили.
Внаслідок цих неправомірних дій ОСОБА_2 ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» заподіяно збитки на суму 560000 грн..
ОСОБА_2 пред'явлено також обвинувачення за ч. 2 ст. 209 КК України у вчиненні фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також використанні зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, а також створенні організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, що вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
А саме в тому, що з метою легалізувати кошти, нібито поступлені за вищевказаний комбайн «Югослав» та насіння цукрового буряка ОСОБА_2, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, повернув ПП «Імпо-Фойл» ТМЦ (висівки, гречку, муку, цукор, ячмінь) згідно накладної від 25.04.2003 року № Пог - 000098 на суму 618028 грн., в тому числі ПДВ 103 004,79 грн., та згідно накладної від 25.04.2003 року № 000098 поросята, на суму 5314,25 грн., в тому числі 885,71 грн.. На дані господарські операції виписані податкові накладні, що включені до книги продажу товарів в квітні 2003 року під №№54 і 92 відповідно.
Всього в адресу ПП «Імпо-Фойл» відпущено ТМЦ на суму 623343 грн..
В результаті зазначеної операції було легалізовано (відмито) кошти в сумі 623343 грн., які ОСОБА_2, як директор ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» передав за комбайн та насіння, які фактично в ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» не поступали.
Вказане обвинувачення ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч.2 і 209 ч.2 КК України є надуманим, оскільки не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. До того ж, воно взагалі суперечить обвинуваченню, пред'явленому ОСОБА_2 за ст.367 ч.2 КК України.
Відповідно до накладної №203 від 05.04.2003 року ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» отримало від "ІМПО-ФОІЛ" м. Київ, насіння цукрового буряка на суму 360000 грн. та бурякозбиральний комплекс «Югослав» на суму 200000 грн..
(т.1 а.с.65,66)
Як встановлено судом на підставі матеріалів податкової перевірки підприємством ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» вищевказані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані і та проведені по бухгалтерському та податковому обліках згідно податкової накладної №237 від 05.04.2003р. від підприємства "ІМПО-ФОІЛ" м. Київ.
(т.1 а.с.7-22)
Тобто, твердження органу досудового слідства про те, що вищеназвані товарно-матеріальні цінності у ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» фактично не надходили, є надуманим і безпідставним, оскільки саме через те, що ці матеріальні цінності були оприбутковані в ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», але їх не було в наявності, зазначеному підприємству за наслідками податкової перевірки були донараховні вищевказані суми податку на прибуток і ПДВ.
Відповідно і розрахунок ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» із ПП "ІМПО-ФОІЛ" товарно-матеріальними цінностями по вищевказаних накладних від 25.04.2003 року № Пог - 000098 на суму 618028 грн., в тому числі ПДВ 103 004,79 грн., та від 25.04.2003 року № 000098, на суму 5314,25 грн., в тому числі 885,71 грн. (т.3.а.с.54,55, 58,59) був правомірним.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 пояснив , що із ПП "ІМПО-ФОІЛ" ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» співпрацювало приблизно з 1998 року. Особисто він ніколи не був в офісі зазначеного підприємства. Один раз їздив туди хтось із їхніх працівників. Представники зазначеного підприємства самі приїжджали в ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» як в спеціалізоване підприємство, пропонували поставки різних товарно-матеріальних цінностей. При домовленості, вони поставляли товарно-матеріальні цінності, надавали всі необхідні документи, а вони або перераховували їм гроші на зазначені ними рахунки, або відвантажували сільськогосподарську продукцію на їхній же ( ПП "ІМПО-ФОІЛ") транспорт. В такому ж порядку був проведений розрахунок за вищевказані насіння цукрового буряка та бурякозбиральний комплекс «Югослав».
Це твердження підсудного стороною обвинувачення не спростовано.
А тому, суд вважає, що та обставина, що під час проведення податкової перевірки ПП "ІМПО-ФОІЛ" не було виявлено за юридичною адресою і що зазначене підприємство не звітує перед податковою інспекцією з червня 2002 року (т.3 а.с.10,29,30, 63) ніяким чином не вказує на неправомірність чи безпідставність відвантаження вищевказаному підприємству товарно-матеріальних цінностей за поставлені насіння цукрового буряка та бурякозбиральний комплекс «Югослав» .
Як встановлено судом в ході судового слідства за розпорядженням ОСОБА_2 вищевказаний бурякозбиральний комбайн «Югослав» та насіння цукрового буряка, в кількості 1640 посівних одиниць, було фактично реалізовано ППА "Промінь" з умовою розрахунку продукцією нового урожаю. Для надання цій господарській операції виду правомірності ОСОБА_2 уклав удавану угоду від 5 квітня 2003 року про передачу зазначеного бурякозбирального комбайна і насіння цукрового буряка на відповідальне зберігання. При цьому, зазначена господарська операція (передача на зберігання) ніяк не була відображена по бухгалтерському та податковому обліках. Кошти від реалізації цих товарно-матеріальних цінностей в касу ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надійшли, зазначені товарно-матеріальні цінності в товариство не повернуті, а відповідно, цим заподіяно збитки зазначеному товариству на вищевказані суми і це потягло послідуюче ненадходження до бюджету ПДВ в сумі 112 000 грн..
Тобто, вищевказані дії ОСОБА_2 в частині фактичної реалізації бурякозбирального комбайна «Югослав» та насіння цукрового буряка підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, про що зазначено вище.
Органом досудового слідства не доведено того, що здійснюючи таку реалізацію вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, ОСОБА_2 діяв умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.
А тому, відповідно до ч.4 ст.327 КПК України, підсудного ОСОБА_2 за ст.364 ч.2 КК України необхідно виправдати за відсутністю в його діях складу зазначеного злочину.
Щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 209 КК України, то предметом цього злочину (в редакції, що діяла до 11.06.2003 року) є грошові кошти та інше майно, здобуті завідомо злочинним шляхом. Тобто, грошові кошти та інше майно повинні бути одержані внаслідок вчинення злочину, що передував легалізації (відмиванню) доходів. В даному випадку це обвинувачення є неконкретним.
Незважаючи на тривалий судовий розгляд справи державними обвинувачами це обвинувачення не було конкретизоване.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ніяких коштів за комбайн "Югослав" та насіння цукрового буряка підсудний ОСОБА_2 не отримував і нікому не передавав. Будь-які грошові кошти за реалізацію комбайна і насіння цукрового буряка на рахунки ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» не надходили . Остання обставина підтверджена вищевказаними матеріалами податкової перевірки (т.1 а.с.7-22) та показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_16 і ОСОБА_10. А тому, суд вважає, що товарно-матеріальні цінності, які були відвантажені в ПП «Імпо-Фоіл», поставлялись правомірно в якості оплати за комбайн і насіння цукрового буряка.
Тобто, в даному випадку відсутні сам предмет і подія злочину, передбаченого ст. 209 КК України.
А тому, відповідно до ч.4 ст.327 КПК України, підсудного ОСОБА_2 за ст. 209 ч. 2 КК України необхідно виправдати за відсутністю події злочину.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення також за ст. 191 ч. 5 КК України у привласненні, розтраті або заволодінні чужим майном шляхом зловживання як службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.
А саме, в тому, що в липні та серпні 2003 р., будучи головою правління ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс», тобто будучи службовою особою, на підставі доручень за №057569 та за № 057600 від 10.08.2003 року, отримав особисто від ВАТ по МТСЗ «Вінницяоблагротехсервіс» путівки на відпочинок в кількості 32 шт., на загальну суму 16 000 грн.. Вказані путівки на відпочинок в санаторій «Затока», які перебували в віданні ОСОБА_2, на протязі 2003 року він, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи при цьому матеріально-відповідальною особою, умисно, з корисливих мотивів використав на користь інших осіб, не відобразивши цієї передачі по бухгалтерському обліку. Плата за путівки в касу товариства не вносилась, вартість путівок із заробітної плати працівників не утримувалась.
Дане обвинувачення суд вважає недоведеним, оскільки воно ґрунтується на суперечливих доказах, а відповідно - на припущеннях слідчого.
Так, підсудний ОСОБА_2 не визнав себе винним у вчиненні даного злочину. В судовому засіданні пояснив, що згідно рішення правління зазначені путівки були виділені працівникам підприємства за рахунок підприємства. Список осіб, яким виділялись путівки, є в рішенні правління. Спочатку було прийняте рішення про видачу працівникам путівок з частковою оплатою. Проте, працівники відмовлялись на таких умовах брати путівки, а тому, правлінням було прийнято рішення про видачу путівок безкоштовно. Чому по бухгалтерському обліку ці путівки не були списані він не знає. Відповідальність за правильність ведення бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер.
В ході досудового слідства підсудний також заперечував свою вину, вказавши, що особисто собі путівок не привласнював, коштів за путівки собі не брав, розтрати путівок не допускав.
Згідно видаткової накладної № 0014.11 від 03.07.2003 р. ВАТ по МТ СЗ «Вінницяоблагортехсервіс» відпустило, а ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» одержало путівки на відпочинок в кількості 240 л/д, на суму 12000 грн., в т.ч. ПДВ 2000 грн.
(а.с. 10,11 т. 2)
Згідно видаткової накладної № 0014.37 від 01.08.2003 р. ВАТ по МТ СЗ «Вінницяоблагортехсервіс» відпустило, а ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» одержало путівки на відпочинок в кількості 144 л/д., на суму 7200 грн., в т.ч. ПДВ 1200 грн.
(а.с. 14 т. 2)
Згідно довідки про додаткову перевірку господарської діяльності ВАТ МТСЗ «Погребищерайагротехсервіс» від 20 серпня 2004 р. було встановлено нестачу 32 путівок на суму 16 000 грн.. Документована передача вказаних путівок іншим особам не виявлена, плата за путівки в касу товариства не вносилась, вартість путівок із заробітної плати працівників не утримувалась.
(т.2 а.с.33)
З довіреностей ЯЖЗ №057569 і ЯЖЗ №057600 вбачається, що ОСОБА_2 мав право на отримання путівок в кількості 240 л/д і 144 л/д.
(а.с. 7,8 т. 2, а.с. 199,202 т.1)
З довідки про результати зустрічної перевірки взаєморозрахунків ВАТ «Вінницяоблагротехсервіс» та ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» по питанню отримання путівок на відпочинок в 2003 році вбачається, що путівки на відпочинок отримував голова правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» ОСОБА_2, про що свідчить його підпис на накладних. Встановити конкретних осіб, на кого виписувалась кожна із путівок, не надається можливим, так як для перевірки не надано журнал реєстрації відпочиваючих в будинку відпочинку «Реґіна» м. Затока, Одеської обл.
(а.с. 175-176, т. 1)
Листом без дати і номера голова правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» повідомив голову правління ВАТ «Вінницяоблагротехсервіс» про те, що отримані путівки в 2003 році були надані працівникам підприємства із здешевленням їх вартості на 20 відсотків.
(т.2 а.с.15)
Відповідно до протоколу засідання правління ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» від 15 липня 2003 року правлінням товариства було прийнято рішення про видачу путівок працівникам підприємства в рахунок коштів підприємства.
(т.3 а.с. 167)
Відповідно до платіжної відомості від 15 липня 2003 року 32 путівки були надані сімом особам.
(т.3 а.с.168)
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_25 ОСОБА_26 ОСОБА_27 пояснили, що працювали в 2003-2004 роках в ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» отримували від підприємства по декілька путівок на відпочинок в пансіонат «Реґіна». Путівок було декілька, оскільки одна путівка приблизно на 10 днів, а вони брали путівки для себе і членів сім'ї.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що ним проводилась додаткова перевірка ВАТ «Погребищерайагротехсервіс» по питанню отримання та реалізації путівок на відпочинок у 2003 році. Дані путівки отримав директор ОСОБА_2 Накладні на отримання путівок взято на приход, документального вибуття путівок не встановлено, плата за путівки в касу товариства не вносилась. Вартість путівок також не утримувалась із заробітної плати працівників. Путівки в залишку не рахувались. Путівки повинні були видаватись або безкоштовно - для своїх працівників, або за гроші - для сторонніх. Доля цих путівок документально не прослідковувалась по бухгалтерії підприємства.
Судом ще в 2005 році надсилалось судове доручення слідчому вилучити із будинку відпочинку «Реґіна» корінці путівок на відпочинок, для з'ясування кола осіб які відпочивали в 2003 році в зазначеному будинку відпочинку.
Проте, це судове доручення залишилось не виконаним.
(т.3 а.с. 143-145,154,155)
Таким чином, ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не отримано достовірних даних про те, що ОСОБА_2 з корисливих мотивів передав отримані путівки іншим особам чи сам їх привласнив і використав. Всі докази, які містяться в справі, свідчать лише про те, що путівки на підприємство були отримані, що їх на підприємстві не було виявлено і документально не відображено їх подальшу долю.
Сам факт того, що отриманих путівок на підприємстві не було виявлено і документально не відображено їх подальший рух не може свідчити про їх розтрату чи привласнення особами, яким вони були ввірені, чи перебували в їх віданні.
Доказами, які могли б безперечно свідчити про те, ким саме були використані путівки, могли б бути дані із будинку відпочинку «Реґіна».
Проте, органом досудового слідства судове доручення залишилось не виконаним.
Тобто, незважаючи на тривалий судовий розгляд справи, стороною обвинувачення не спростовані твердження підсудного про те, що путівки були надані працівникам підприємства.
Таким чином обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується лише на припущеннях.
З липня 2003 року уже пройшло більше семи років, а тому, суд вважає, що на даний час втрачена можливість отримання даних щодо того, ким саме були використані путівки, оскільки відповідні документи зберігаються обмежений термін.
За таких обставин згідно ч.4 ст. 327 КК України підсудного ОСОБА_2 необхідно виправдати за ст. 191 ч.5 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи згідно ст.62 Конституції України тлумачаться на її користь.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, інші обставини справи.
ОСОБА_2 в силу ст.ст. 88,89 КК України вважається не судимим (а.с.248 т.1; а.с.80,307,309-310 т.5; а.с.94 т.6 ), за місцем проживання і місцем роботи характеризується позитивно (а.с.245,246 т.1, а.с.83,84 т.5).
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання підсудному суд не вбачає.
За таких обставин суд вважає, що покарання йому необхідно призначити за ч.2 ст.367 КК України у вигляді позбавлення волі, а за ч.1 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі.
Крім того, за ч.2 ст.367 КК України ОСОБА_2 необхідно призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати керівні посади у підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності зі сплатою штрафу в розмірі 4250 гривень.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, є злочином невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.
Згідно із п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Оскільки з дня вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.1 ст.190 і ч.2 ст.367 КК України минуло більше п'яти років, то його в силу ч.5 ст.74 КК України його необхідно звільнити від призначених за вказаними статтями основного та додаткового покарань.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 за ст. 209 ч. 2 КК України виправдати за відсутністю події вказаного злочину.
ОСОБА_2 за ст. 364 ч. 2 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.
ОСОБА_2 за ст. 191 ч. 5 КК України виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 367 ч. 2 і 190 ч. 1 КК України , і призначити йому покарання:
- за ст. 367 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі на 4 (чотири) роки з позбавленням права займати керівні посади у підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки та зі сплатою штрафу в розмірі 4250 гривень;
- за ст. 190 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі на 3 (три) роки.
На підставі ст.ст.49,74 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарань, призначених йому за ст. ст. 367 ч. 2 і 190 ч. 1 КК України , у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази по справі а саме:
- гроші, в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, які здані на зберігання в Оратівське відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України» по прибутковому позабалансовому ордеру №1 від 22 серпня 2005 року (а.с.43 т.5), - повернути представникам ПП «Спец-Торг» (04128, м.Київ, вул.. Ак. Туполєва,17);
- змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, зразок люмінесцентного олівця, зразок люмінесцентного порошку, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Оратівського районного відділу міліції, - знищити.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_2 постановою слідчого податкової міліції ОСОБА_28 від 21 вересня 2004 року (т.1 а.с.251,252), - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 962 (дев'ятсот шістдесят дві) гривні 47 коп. у відшкодування вартості проведення криміналістичних експертиз (т.5 а.с. 30, 40).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької обл. через Козятинський міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя : підпис
З оригіналом згідно:
Суддя - Секретар-