13 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/16768/22
адміністративне провадження №К/990/38617/23
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Львові, Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТУ ДБР у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №380/16768/22 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДБР у м. Львові, ДБР про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Скаржником подано клопотання про здійснення розгляду справи за його участю.
Згідно з статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику сторін для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за їх участю відсутні.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
З огляду на закінчення підготовки справи та враховуючи вимоги статті 345 КАС України, розгляд справи можливий судом касаційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 31, 241, 248, 340, 345 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові про здійснення розгляду справи за його участю.
Закінчити підготовку цієї справи до касаційного розгляду.
Призначити справу №380/16768/22 до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін, який відбудеться з 14 листопада 2024 року в приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп.5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк