Справа № 766/18630/24
н/п 2/766/13064/24
про залишення позовної заяви без руху
15 листопада 2024 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
У листопаді 2024 року до Херсонського міського суду Херсонської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року справу передано судді Скрипнік Л.А. 05.11.2024 року.
05.11.2024 року судом зроблено запит до УДМС в Херсонській області про встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача.
12.11.2024 року отримано відповідь УДМС в Херсонській області про зареєстроване місце проживання відповідача.
13.11.2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суддя, перевіривши позовну заяву, вважає, що останню слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.177ЦПК України з огляду на таке.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою судовий збір не сплачено, однак, за текстом позовної заяви просить відстрочити сплату судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище.
Суд, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов наступного.
Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Позивачкою не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.
Проаналізувавши викладе та зміст заяви, суд вважає, що позивачкою не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, з врахуванням відсутності достатніх доказів, що не позбавляє позивачку надати суду відповідні докази з повторним клопотанням.
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням того, що позивачкою заявлено вимогу не майнового характеру та подачею позову через підсистему Електронний Суд, судовий збір повинен становити 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8).
Абзацом 2 ч.1 ст.177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання позовної заяви з доданими документами відповідачу до його електронного кабінету або в разі відсутності такого у паперовій формі листом з описом вкладення, чим порушено абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України.
Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом сплати судового збору в розмірі 968,96 грн., та подання платіжного доручення, квитанції, тощо; надання суду доказів надіслання позовної заяви з доданими документами відповідачу до його електронного кабінету або в разі відсутності такого у паперовій формі листом з описом вкладення.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175- 177,185 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.А. Скрипнік