11.11.2024 Справа №607/24229/24 Провадження №1-кс/607/6652/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в місті Тернополі скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою, просять скасувати постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові від 19.10.2022 про закриття кримінального провадження № 42016210000000023 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 та частиною першою статті 383 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що, на думку скаржників, досудове розслідування проведене слідчим без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначають, що слідчим не проведено жодних слідчих дій, не досліджено матеріали кримінального провадження, не враховано правову оцінку слідчого судді в ухвалі від 27.08.2019, не виконано вказівки слідчих суддів, не вжито заходів щодо дослідження матеріалів кримінального провадження, не врахував №32000014210000000045, не враховано того, що через незаконне кримінальне переслідування ОСОБА_3 , яке розпочалося на підставі рапорту слідчого ОСОБА_5 в його користь вже стягнуто моральну шкоду в розмірі 155000 грн.
В судовому скаржники скаргу підтримали, з підстав, викладених у ній.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, оглянувши матеріали кримінального провадження заслухавши пояснення скаржників, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Статтею 284 КПК України визначені підстави закриття кримінального провадження. Однією із них є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору (частина шоста статті 284 КПК України).
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. За загальним правилом, визначеним в частині першій статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до частини п'ятої статті 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. За загальним правилом, визначеним в частиною першою статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами кримінального провадження, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно частиною першою статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчий суддя звертає увагу, що з комплектного аналізу статті 110 КПК України та одного із основоположних принципів кримінального процесуального законодавства, а саме верховенство права, вбачається, що постанова слідчого має бути мотивованою, тобто її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, котрі підтверджуються матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть питання, яке порушеного заявником. Також у ній мають міститись відповіді на усі поставлені ним питання, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу та формою реалізації принципу правової визначеності, як елементу верховенства права.
Встановлено, що слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Тернополі) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснювалось досудове розслідування матеріалів кримінального провадження №42016210000000023 від 01.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.1 ст.383 КК України - по факту вчинення начальником відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.176 КК України шляхом складання та подання рапорту про виявлення кримінального правопорушення в діях службових осіб ТОВ «Мелвіс», а також вчинення службового підроблення, а саме внесення до рапорту недостовірних відомостей.
Як видно із рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 28 квітня 2015 року начальника відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській майора податкової поліції ОСОБА_5 . начальнику слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області полковнику податкової поліції ОСОБА_6 , в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №3201320000000045 від 02.06.2014 встановлено, що службові особи ТОВ «Мелвіс» використовуючи своє службове становище, отримавши 18.04.2007 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір- комп'ютерну програми ІСУ «Мелвіс», яка є аналогом комп'ютерної програми «Фінанси без проблем» фірми ОСОБА_7 , реалізуючи протягом 2007-2015 р.р. вказану комп'ютерну програму суб'єктам господарської діяльності Тернопільської області, вчиняли дії по її незаконному розповсюдженню.
На підставі вказаного рапорту були внесені відомості в ЄРДР та розпочате досудове розслідування.
За наслідками досудового розслідування за цим фактом постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 23 серпня 2018 року кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Зазначено, що факти, які викладені в рапорті не знайшли свого підтвердження.
Постановою від 19 жовтня 2024 року слідчий постановив кримінальне провадження №42016210000000023 від 01.04.2016 закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діях начальника відділу СФР ГУ ДФС в тернопільській області ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.383 КК України.
Слідчий виходив із того, що в ході досудового розслідування слідчими та розшуковими діями встановлено, що в діях начальника відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5 відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 383 КК України. При написанні рапорту про виявлене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 діяв відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, за своїм внутрішнім переконанням.
Слідчий суддя вважає, такі висновки є неналежними, необґрунтованими та передчасними, а при винесенні постанови про закриття кримінального провадження слідчим не було дотримано вимоги статті 110 КПК України щодо належної мотивації закриття провадження.
Встановлено, що після скасування слідчим суддею у серпні 2019 та в вересні 2020 року попередньої постанови про закриття кримінального провадження, не проведено жодних відповідних слідчих (розшукових) дій, про які зазначалося, в тому числі і в ухвалах слідчих суддів з метою забезпечення повноти досудового розслідування та встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366, частиною першою статті 383 КК України.
Більше того, постановою прокурора у кримінальному провадженні від 12 травня 2022 року також скасовувалася постанова слідчого у вказаному кримінальному провадженні від 28.02.2022 про закриття кримінального провадження.
Прокурором в порядку статті 36 КПК України були надані вказівки по кримінальному провадженні, зокрема здійснити доступ до матеріалів кримінального провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 та надати оцінку умислу ОСОБА_5 на вчинення інкримінованих злочинів.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КПК України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Матеріали справи не містять відомостей про виконання вказівок прокурора, а наступної процесуальною дією є винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий обмежився лише покликанням на те, що слідчий діяв в межах своїх повноважень, а отже відсутній склад кримінального правопорушення, в той час як повинен був у мотивувальній частині постанови належним чином викласти мотиви прийняття такого рішення, на підставі оцінки яких доказів він дійшов такого переконання, а також викласти зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови тощо.
Слідчим ніяк не спростовано, на основі посилання на вимоги закону, твердження заявників про те, що слідчий міг реєструвати кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 176 КК України тільки за заявою потерпілих.
В оскарженій постанові немає жодного аналізу законності дій на предмет відповідності їх дій вимогам чинного законодавства, спростування чи підтвердження доводів скаржника, які він неодноразово, послідовно вказує у своїх скаргах.
Вказані обставини, на думку слідчого судді, беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що слідчим при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні не в повній мірі виконано вимоги статті 9 КПК України щодо зобов'язання всебічно, повно і неупереджено дослідити його обставини, що призвело до передчасного винесення постави про закриття кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 38, 40-1, 110, 303-307, 284, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові від 19.10.2022 про закриття кримінального провадження № 42016210000000023 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 та частиною першою статті 383 КК України - скасувати.
Копію ухвали та матеріали кримінального провадження направити до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові для продовження досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1