Справа № 595/1337/24
Провадження № 1-кс/595/529/2024
14 листопада 2024 року м. Бучач
Слідчий суддя Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12024211130000211, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна, -
13 листопада 2024 року до Бучацького районного суду надійшло клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , в якому вона просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 46,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який на праві власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження.
Заступник начальника СВ ВП №2 (м. Бучач) ЧРУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, в письмовій заяві, долученій до матеріалів клопотання, просила розглядати таке без її участі.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення підозрюваної, її законного представника та захисника.
Як убачається з клопотання, 02 липня 2024 року, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовженого з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовженого з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-IX від 21.04.2022, продовженого з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України №2263-IX від 22.05.2022, продовженого з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, продовженого з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовженого з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023, продовженого з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, продовженого з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-IX від 27.07.2023, продовженого з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-IX від 08.11.2023, продовженого з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, продовженого з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, у ОСОБА_5 , під час перебування по місцю свого проживання, за адресою в АДРЕСА_2 , виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме крадіжки грошових коштів із банківської карти № НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення грошових коштів, та доводячи його до логічного завершення, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 , 02 липня 2024 року об 11:25 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи таємно, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24», здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, перебуваючи у АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , 02 липня 2024 року об 11:35 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 , на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24», здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку останньої, на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Також, того ж дня, тобто 02 липня 2024 року об 11:51 год., перебуваючи у АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного наміру, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24», здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 , на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24», ОСОБА_5 , 02 липня 2024 року о 14:20 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 , на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24» ОСОБА_5 , 06 липня 2024 року о 14:41 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Xіаomi redmi 10А», за допомогою мобільного додатку «Приват24» ОСОБА_5 , 06 липня 2024 року о 14:42 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 , на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, отримавши при цьому можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Iphone 11», імейл: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , за допомогою мобільного додатку «Приват24» ОСОБА_5 , 10 липня 2024 року о 18:36 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 на свій картковий рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Iphone 11», імейл: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , за допомогою мобільного додатку «Приват24», ОСОБА_5 14 липня 2024 року о 16:01 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 на свій картковий рахунок АТ «А-банк» № НОМЕР_6 у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, отримавши можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 на мобільному пристрої марки «Iphone 11», імейл: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , за допомогою мобільного додатку «Приват24», ОСОБА_5 14 липня 2024 року о 16:09 год., достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, перебуваючи у АДРЕСА_2 , маючи доступ до карткового рахунку ОСОБА_6 , здійснила переказ грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_6 , на свій картковий рахунок АТ «А-банк» № НОМЕР_6 у сумі 21600 (двадцять одна тисяча шістсот) гривень, отримавши при цьому можливість володіти, користуватися та розпоряджатися даними грошовими коштами.
Даною крадіжкою ОСОБА_5 спричинила ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 116600 (сто шістнадцять тисяч шістсот) гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненій в умовах воєнного стану.
30 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Слідча зазначає, що на даний час збитки в розмірі 116600 (сто шістнадцять тисяч шістсот) грн у кримінальному провадженні, завдані ОСОБА_6 , не відшкодовані.
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 має у своїй власності житловий будинок загальною площею 46,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із оціночною вартістю об'єкта нерухомості 419337 (чотириста дев'ятнадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 66 коп., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 400207371 від 21.10.2024.
Також слідча зазначила, що 31 жовтня 2024 року представник потерпілої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , долучив до матеріалів кримінального провадження заяву, в якій повідомив, що має намір подати цивільний позов у кримінальному провадженні із метою забезпечення позову та відшкодування матеріальної шкоди. Оскільки підозрювана ОСОБА_5 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнає, розуміє, що вчиненим злочином завдала матеріальну шкоду потерпілій, проте, будь-яких заходів по відшкодуванню збитків не вчиняє, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки існує ризик відчуження майна, зокрема, продаж житлового будинку, його дарування.
Слідча вказує, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та унеможливлення вчинення дій, пов'язаних із його відчуженням, враховуючи наявність матеріальної шкоди в розмірі 116600 грн, завданої ОСОБА_6 , яка на даний час жодним чином не відшкодована, виникла необхідність у накладенні арешту.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши та оцінивши докази, слідчий суддя вважає клопотання таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 400207371 від 21.10.2024, житловий будинок загальною площею 46,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_5 .
За даними довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості № 201-20241024-0008635658, оціночна вартість житлового будинку, загальною площею 46,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 419337,66 грн.
До матеріалів клопотання долучено копію заяви представника потерпілої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , де він повідомив заступнику начальника СВ ВП № 2 (м. Бучач) ОСОБА_3 , про намір подати цивільний позов у кримінальному провадженні і з метою забезпечення позову та відшкодування матеріальної шкоди, просить вжити заходів щодо накладення арешту на майно ОСОБА_5 .
За правилами ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено мету та завдання цього арешту, для виконання (досягнення) якого він просить суд накласти арешт.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Слідчий суддя вважає, що вартість майна на яке слідчий пропонує обмежити право власності, не співрозмірна розміру завданої шкоди.
Окрім того, клопотання про арешт майна подане з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, проте, станом на день звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, цивільного позову заявлено не було.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для накладення арешту на житловий будинок відсутні, оскільки в клопотанні та долучених до нього доказах не наведені обґрунтовані правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту; не доведено, зокрема: які завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті із застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження; що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12024211130000211, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 18 листопада 2024 року о 09.20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1