12 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 160/32062/23
адміністративне провадження № К/990/26361/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року (суддя Єфанова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року (колегія у складі суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Шальєвої В.А.)
у справі № 160/32062/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області; відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФ України в Запорізькій області; відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 20.11.2023 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 14.11.2023;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 14.11.2023.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену за умовами Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
3. Досягнувши 60-річного віку, 14.11.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
4. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 20.11.2023 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
5. Вважаючи протиправним таке рішення, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивач покликався на те, що йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії згідно Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. Тому пенсія відповідно до Закону № 1058-ІV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
7. Відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.
9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія за віком може призначатись як на загальних, так і на пільгових та спеціальних юридичних підставах. При цьому, під пільговим призначенням законодавець розуміє можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу.
Оскільки позивачу пенсія за віком вже призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Позивач ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
11. Позивач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 334/917/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 17.06.2021 у у справі № 336/7438/16-а.
Позивач пропонує відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 11.06.2024. До того ж вважає, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив пенсію за віком, призначену ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), з пенсією за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV, та зазначив, що остання не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 і 2022 роки.
12. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає про те, що позивач отримував пенсію за віком на пільгових умовах, що є пенсією за віком зі зменшенням загального пенсійного віку та унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за 2020, 2021, 2022 календарні роки, в період з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023 року застосовується лише у випадку первинного призначення пенсії або переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Оскільки заява фактично стосувалася призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2020-2022 роки.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
14. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
15. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, у випадку призначення раніше пенсії за віком на пільгових умовах.
16. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суд. Зокрема, у постанові від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 Верховний Суд, виснував наступне:
« у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 cтатті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2007 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.»
17. У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23 Суд дійшов висновку, що викладені у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших правові висновки про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
18. У зв'язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від таких висновків та сформувала такі:
«1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку».
19. У зазначеній постанові, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду також дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 17.05.2021 у справі №185/1473/17, що спростовує доводи скаржника про необхідність відступу від таких.
20. Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2014 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
21. Щодо неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 334/917/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а , то колегія суддів зазначає наступне.
22. У справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
23. Натомість у справі, що розглядається позивач, який отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.
24. Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними, а судове рішення ухвалене за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.
25. Від висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а та від 13.02.2019 у справі №334/917/17 здійснено відступ Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
26. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №160/32062/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко