12 листопада 2024 року
м. Київ
справа №500/4406/24
адміністративне провадження №К/990/40969/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), у якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у вигляді незакінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № 51721820 від 14 травня 2024 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 19750803,50грн;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № 51721820 від 14 травня 2024 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 19750803,50грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року (з урахування ухвали про виправлення описки від 23 жовтня 2024 року) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у не закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № 51721820 від 14 травня 2024 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 19750803 (один мільйон дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот три) гривні 50коп.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № 51721820 від 14 травня 2024 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 19750803 (один мільйон дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот три) гривні 50коп.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Міністерства юстиції України від 23 вересня 2024 року. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Міністерства юстиції України від 23 вересня 2024 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 500/4406/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
25 жовтня 2024 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Скаржником разом з касаційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону № 3674-VІ.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання про відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог частини першої указаної норми судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 3028,00 грн.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2422,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку шляхом надання документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення від сплати судового збору
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов