12 листопада 2024 року
м. Київ
справа №160/4344/24
адміністративне провадження №К/990/36730/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України від 11.10.2023 за №423/ВихЗВГ/6326 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 колишнього командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 мотопіхотного батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14.10.2022 під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14.10.2022 під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, що залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
27.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, ухвалити рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24; касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліку шляхом уточнення підстав касаційного оскарження (з урахуванням мотивів, викладених в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху).
У строк, встановлений Судом, заявниця касаційної скарги усунула її недолік - уточнила підстави касаційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, вказуючи на висновки Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до якого надходять численні звернення громадян України - членів родин загиблих Захисників і Захисниць України щодо порушення їх права на своєчасне призначення та виплату ОГД, та серед яких мають місце шокуючі випадки, коли через затримку із розглядом належного пакету документів по ОГД родичі похилого віку, як правило, один з батьків загиблого оборонця України, помирав, не дочекавшись призначення відповідної грошової допомоги. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції помилково віднесено цю справу до категорії справ незначної складності.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник покликається на приписи пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 1218, 1219, 1227 ЦК України, статей 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Порядку та умовам призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №176/39232, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм стосовно вирішення спірних питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги у подібних правовідносинах.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду в даній справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/4344/24 є оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та посилання у касаційній скарзі на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/4344/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Н.В. Коваленко