11 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/10684/23
адміністративне провадження №К/990/41209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Довганя Володимира Ігоровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 29 серпня 2022 року №1600-ОД «Про результати службового розслідування проведеного для з'ясування причин та умов відмови вибувати в угруповання Об'єднаних Сил військовослужбовців мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 » в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 , а саме: пункту 1 вважати завершеним службове розслідування в частині, що стосується ОСОБА_1 ; пункту 5 в частині, що стосується невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» стрільцю-помічнику гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частин НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 за серпень 2022 року; пункту 7 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «Сувора догана» на стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частин НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 за порушення статей 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, на підставі статті 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, пункту "в" статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2022 року № 2091-ОД «Про результати проведення службового розслідування та з'ясування причин та умов відмови від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 22 вересня 2022 року № 1354» в частині, а саме: пункт 1, яким вирішено вважати завершеним службове розслідування в частині ОСОБА_1 ; в частині висновків вміщених в наказі про те, що солдат ОСОБА_1 вчинила неправомірні дії якими є невиконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 22 вересня 2022 року № 1354 щодо вибуття в район зосередження підрозділів військової частини НОМЕР_1 для виконання завдань за призначенням; в частині висновків вміщених в наказі, що причинами та умовами невиконання бойового розпорядження є порушення солдатом ОСОБА_1 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.
08 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Довганя Володимира Ігоровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржниці просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року повністю, ухвалити нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
Скаржниця в касаційній скарзі вказує, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме статті 90, частин першої, другої та третьої статті 242, частини четвертої статті 246 КАС України, що полягає у ненаданні належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.
З огляду на викладене, ураховуючи приписи пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу адвоката Довганя Володимира Ігоровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу бде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: О.А. Губська
В.М. Соколов