12 листопада 2024 року
м. Київ
справа №160/31872/23
адміністративне провадження №К/990/27871/24, К/990/27695/24,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 160/31872/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, бездіяльності та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою від 22 жовтня 2024 року справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
Судове засідання призначене на 13 листопада 2024 року о 15 год. 00 хв. за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ, 01029.
Від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Надаючи правову оцінку зазначеним у клопотанні доводам, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини першої статті 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частинами другою та третьою статті 195 КАС України визначено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З 5 жовтня 2021 року офіційно почала функціонувати підсистема відеоконференцзв'язку, за допомогою якої забезпечується можливість участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду. При цьому для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті (пункт 49 згаданого Положення).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №389-VIII у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Рада суддів України ухвалила рішення від 24 лютого 2022 року №9, яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів подана з дотриманням правил процесуального закону.
З огляду на умови, за яких має здійснюватися правосуддя у справі, та на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, а також ураховуючи те, що Верховний Суд має технічну можливість провести судове засідання в такий спосіб (за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua) у визначені дату і час, заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 44, 195, КАС України, Верховний Суд.
Задовольнити клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни у відкритому судовому засіданні призначеному на 13 листопада 2024 року о 15 год. 00 хв. у режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.
Роз'яснити заявникам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції він зобов'язаний: авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) і перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно використовувати комп?ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіо сигнал та відеозображення.
Роз'яснити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська