12 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 420/22192/23
адміністративне провадження № К/990/31998/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/22192/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Одеській області, ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Свиди Л.І.
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Ступакової І.Г., суддів: Бітова А.І., Лук'янчук О.В.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2023 №930020859565 щодо відмови у призначені та виплаті з 03.05.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії;
зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити їй призначення та виплату з 03.05.2023 пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 30.07.2012 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зі зменшенням пенсійного віку. В травні 2023 року вона, досягнувши пенсійного віку, звернулася до ГУ ПФУ в місті Києві із заявою про призначення вперше пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а тому пенсійний орган зобов'язаний призначити їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, відмовив в задоволенні позову.
3. 16.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржниця просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4. Верховний Суд ухвалою від 02.09.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 12.09.2024 та 24.09.2024 до Верховного Суду надійшли відзиви ГУ ПФУ в Одеській області, ГУ ПФУ в м. Києві на касаційну скаргу позивачки, в яких відповідачі просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 30.07.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII.
ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в місті Києві із заявою від 03.05.2023 про призначення їй пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
За результатом розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ в Одеській області рішенням від 17.05.2023 №930020859565 відмовило ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV у зв'язку з досягненням пенсійного віку із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, позивачка звернулась до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачці було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону 1788-XII, а тому фактично вона просить зобов'язати пенсійний орган призначити їй той самий вид пенсії - за віком, що вона вже отримує, тому підстави для повторного призначення їй такої пенсії відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ
8. Касаційна скарга позивачки мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували положення статті 26 Закону №1058-IV щодо права особи після досягнення пенсійного віку на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Скаржниця зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що пенсія, призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, є іншим видом пенсії, а враховуючи, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ХІІ вона звертається вперше й уперше реалізує своє право на призначення цього виду пенсії, вона має право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV.
9. У відзивах на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в м. Києві зазначають, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Предметом спору в цій справі є дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком на загальних підставах (у зв'язку з досягненням пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з тим, що вона вже отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII.
12. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
13. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №300/5450/23 в касаційному порядку, у постанові від 23.10.2024 відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
14. У зазначеній постанові від 23.10.2024 у справі №300/5450/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі правові висновки:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
15. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
16. З урахуванням наведеного, оскільки заява ОСОБА_1 від 03.05.2023 до ГУ ПФУ в місті Києві стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
17. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області законно та обґрунтовано відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.
18. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
19. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
20. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №420/22192/23 - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356, 375 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №420/22192/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій