12 листопада 2024 року
м. Київ
справа №240/34914/23
адміністративне провадження №К/990/42803/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирської міської ради у справі №240/34914/23 за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,
Керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та нечинним рішення Житомирської міської ради №467 від 24.12.2021 "Про зміну санітарно-захисної зони в Плані зонування м. Житомира".
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Керівник Житомирської обласної прокуратури, не погодившись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі за адміністративним позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено.
Визнано протиправним та нечинним рішення Житомирської міської ради №467 від 24.12.2021 "Про зміну санітарно-захисної зони в Плані зонування м. Житомира".
08.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Житомирської міської ради у справі №240/34914/23.
Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Щодо дотримання вимог форми, змісту та підстав касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: судові рішення, що оскаржуються (пункт 3) та підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Так, касаційна скарга Житомирської міської ради, яка надійшла до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд», не містить чіткого зазначення оскаржуваного судового рішення у справі.
Скаржник просить задоволити касаційну скаргу Житомирської міської ради та скасувати постанову Північного - Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №240/34914/23, залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024.
Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Північним - Західним апеляційним господарським судом в рамках справи №240/34914/23 не було винесеного жодного рішення, а постанова від 09.10.2024 у справі №240/34914/23 ухвалена Сьомим апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже у разі подання касаційної скарги з підстав визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу саме скаржник має обов'язково зазначити:
постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні;
обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;
обґрунтування в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Водночас касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання: уточненої касаційної скарги із зазначенням судового рішення, що оскаржуються та зазначенням належних підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та п'ятої статті 328 КАС.
Касаційну скаргу Житомирської міської ради у справі №240/34914/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати:
- уточнену касаційну скаргу із зазначенням судового рішення, що оскаржується та зазначенням обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої та частини п'ятої статті 328 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційну скаргу буде повернуто.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій