11 листопада 2024 року
м. Київ
справа №160/4720/24
адміністративне провадження №К/990/36386/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Уханенка С.А., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 160/4720/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ», про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Дніпропетровській області), Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 09 лютого 2024 року № 138 о/с в частині звільнення з посади старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора штабу полку поліції особливого призначення ГУ НП в Дніпропетровській області та переведення його для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 09.02.2024 № 136 о/с в частині призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора штабу штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»;
- поновити на службі в поліції на посаді інспектора штабу полку поліції особливого призначення ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10 лютого 2024 року по дату винесення судового рішення;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора штабу полку поліції особливого призначення ГУ НП в Дніпропетровській області;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10 лютого 2024 року по дату винесення судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первинну професійну спілку «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року в адміністративній справі № 160/4720/24 залишено без змін.
25 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із визначенням предмету касаційного оскарження та його підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
04 листопада 2024 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 160/4720/24.
Під час перевірки матеріалів уточненої касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана без додержання вимог статті 330 КАС України, оскільки в уточненій касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
При цьому, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України касаційна скарга обов'язково повинна містити обґрунтування щодо загальних підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас підстав, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України скаржником не наведено.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів обох інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Тобто продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
За таких обставин необхідно продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із визначенням предмету касаційного оскарження та його підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 121, 330, 332, КАС України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із визначенням предмету касаційного оскарження та його підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
С.А. Уханенко
О.А. Губська
Судді Верховного Суду