12 листопада 2024 року
м. Київ
справа №320/8768/23
провадження № К/990/40492/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
21 жовтня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
23 жовтня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 450к від 22 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Кіровоградської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Кіровоградської області або рівнозначній посаді в Кіровоградській обласній прокуратурі;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 квітня 2023 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів із дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з цим позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.
Копія ухвали суду від 06 квітня 2023 року була направлена на електронну адресу позивача, яка вказана у позовній заяві ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 13 квітня 2023 року та отримана позивачем 13 квітня 2023 року, про що свідчить звіт про доставлення електронного листа засобами електронної пошти. Крім того, примірник ухвали суду був направлений позивачу до електронного кабінету підсистеми «Електронний Суд», що підтверджується відповідною довідкою про доставку судового рішення.
Згідно із відомостями наявної у матеріалах справи телефонограми від 13 квітня 2023 року, засобами телефонного зв'язку позивача було повідомлено про ухвалу суду від 06 квітня 2023 року.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, повернув позовну заяву позивачеві.
Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, а також відсутня обґрунтована заява позивача про продовження процесуального строку, що свідчить про те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк та не виконав вимоги ухвали суду від 06 квітня 2023 року.
Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої, другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, звернувшись у березні 2023 року з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора №450к від 22 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Кіровоградської області та органів прокуратури, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, пропустив місячний строк звернення до суду.
Як встановлено судами позивач оскаржує наказ про його звільнення з посади прокурора від 22 жовтня 2019 року, а із цим позовом звернувся у березні 2023 року. При цьому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 320/8768/23, позов ОСОБА_1 повернуто з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що момент виникнення у позивача права на звернення до суду із цим позовом, ОСОБА_1 фактично пов'язує саме із ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22).
У контексті встановлених обставин та характеру спірних правовідносин варто зазначити, що ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 01 березня 2023 року не змінює моменту, коли для позивача виникло право на звернення до суду із позовом, позаяк безпосередньо не стосується прийняття оскаржуваного наказу та звільнення його з посади, як і підстав для такого звільнення.
Ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 01 березня 2023 року не є тим юридичним фактом, який встановлює момент, коли позивач міг дізнатися про прийняття оскаржуваного наказу про звільнення, та не є тими об'єктивними і непереборними обставинами в розумінні положень процесуального закону, що перешкоджали вчасно звернутися до суду із цим позовом.
Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не було подано в зазначений строк заяви про поновлення строку звернення до суду та не зазначено об'єктивних підстав, які унеможливили його звернення до суду в межах, встановленого КАС України, строку на оскарження наказу відповідача від 22 жовтня 2019 року №450к.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 320/8768/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська