05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/9910/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024, (суддя суду першої інстанції Конєва С.О.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/9910/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
10.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 08.03.2024р. №047150025384 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995, у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991;
2) зобов'язати відповідача-1:
- зарахувати до страхового позивача період навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991;
- зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 позивача період роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995;
- з 26.12.2023р. призначити позивачеві пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2024р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав всі необхідні документи, проте, рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150025384 від 08.03.2024р. позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що за доданими документами до страхового стажу відповідно записів трудової книжки не зараховано період навчання з 01.09.1986р. по 05.02.1991р. згідно диплома НОМЕР_1 від 15.05.1991р., оскільки перетинається з військовою службою; до пільгового стажу не зараховано період з 21.08.1992р. по 22.08.1995р., оскільки посаду рентгеномеханіка вперше атестовано наказом №256 від 23.08.2000р. Позивач вважає таке рішення відповідача-2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки робота позивача на пільгових умовах за Списком №1 у спірний період підтверджується як трудовою книжкою позивача так і пільговою довідкою №8816 від 21.11.2023р.; позивачем надано до пенсійного органу всі необхідні документи на підтвердження його навчання у спірний період, при цьому, на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його свідоцтві про навчання. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанови Верховного Суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 05.07.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Визнав протиправними та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.03.2024р. №047150025384 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995, до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-б; код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового період навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991, до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-б; код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку від 01.03.2024р., відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано разом із заявою про призначення пенсії уточнюючих довідок про підтвердження періоду навчання а також роботи за посадою, віднесеною до списку №1 з 21.08.1992 по 22.08.1995. Також, відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів проведення атестації робочого місця, для умов зарахування стажу з 21.08.1992 по 22.08.1995 до пільгового.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необгрунтованість доводів скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2024р. ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав, зокрема, трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання та довідки про пільговий стаж, що підтверджується копією відповідної заяви, наявної в матеріалах справи (а.с.32-33,95,209 зворот).
Рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150025384 від 08.03.2024р. позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що за доданими документами до страхового стажу відповідно записів трудової книжки не зараховано період навчання з 01.09.1986р. по 05.02.1991р. згідно диплома НОМЕР_1 від 15.05.1991р., оскільки перетинається з військовою службою; до пільгового стажу не зараховано період з 21.08.1992р. по 22.08.1995р., оскільки посаду рентгеномеханіка вперше атестовано наказом №256 від 23.08.2000р., що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявною у справі (а.с.38 зворот, 92, 165 зворот).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на зарахування до стажу періоду навчання в училищі, також має право на зарахування до пільгового стажу періоду роботи за Списком №1 з 21.08.1992р. по 22.08.1995р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 “Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.“д» ч.3 ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 (за Списком №1) після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, за умови повного робочого дня на відповідних роботах, але не менше 80% робочого часу, та за результатами атестації робочих місць.
Також, до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання в училищах.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період з 21.08.1992 по 22.08.1995 ОСОБА_1 працював повний робочий день на підприємстві ВАТ “Криворізький цементно-гірничий комбінат» на посаді рентгеномеханіка, постійно та безпосередньо зайнятого регулюванням і наладкою рентгенівських установок в промисловості, що підтверджується копіями трудової книжки позивача та довідки від 21.11.2023 №8816, виданої ПрАТ “Кривий Ріг цемент», наявними в матеріалах справи (а.с.16-20,117-119,134,160-161,167 зворот - 168,175 зворот - 176, 186 зворот - 187).
Вказаний період не було зараховано пенсійним органом до пільгового стажу позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, так як посаду рентгеномеханіка вперше атестовано наказом №256 від 23.08.2000р., що підтверджується копією оспорюваного рішення №047150025384 від 08.03.2024р. (а.с.38 зворот, 92, 165 зворот).
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від, 23.11.2023, виданої ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» ОСОБА_1 з 03.12.1992 переведний рентгенмеханіком 5 розряду дільниці радіоізотопних засобів контролю і рентгена.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній , від 21.11.2023 №8816, підтверджено, що період роботи позивача рентгеномеханіком відноситься до роботи за Списком №1.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що наведений період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1986р. по травень 1991 року навчався у Криворізькому авіаційному технічному училищі ЦА, при цьому, в період навчання був призваний на військову службу та з 01.07.1988р. по 21.05.1990р. проходив військову службу, що підтверджується копіями диплома НОМЕР_1 від 15.05.1991р. та військового квитка НОМЕР_3 від 29.04.1991р., наявними у справі (а.с.12,114-115,117-119, 175 зворот - 176, 197 зворот - 198).
Проте, наведені періоди навчання позивача не було зараховано відповідачем до стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії за віком відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (на підставі записів у трудовій книжці), так як період навчання згідно диплома НОМЕР_1 від 15.05.1991р. перетинається з військовою службою, що підтверджується копією рішення пенсійного органу №047150025384 від 08.03.2024р. (а.с.38 зворот, 92, 165 зворот).
Між тим в матеріалах справи міститься архівна довідка №567/д Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж» Національного авіаційного університету», відповідно до якої, ОСОБА_1 зарахований до навчання 01.09.1986 року за спеціальністю «Експлуатація авіаприладів і електрообладнання літаків» (наказ від 02.09.1986 №92/л). В період навчання йому була надана академічна відпустка у зв'язку з призовом на строкову службу у весняний призов з 01 липня 1998 року по 21.05.1990. з 23.05.1990 після наданої академічної відпустки ОСОБА_1 був зарахований на 3-й курс навчання в набір 1988 року. В травні 1991 року відрахований з коледжу у зв'язку з закінченням навчання.
Так, згідно п.3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р. (далі - Порядок №22-1) визначено, що орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Разом з тим, пенсійним органом не надано суду доказів вжиття заходів, передбачених Порядком №22-1, та надання позивачеві допомоги в отриманні відповідної довідки щодо його навчання, матеріали справи таких доказів не містять.
За викладених обставин, аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу всіх вище досліджених судом документів, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 за не зарахований період та період навчання позивача, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам в одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, відповідачем-2 безпідставно та необґрунтовано не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону вищенаведений спірний період роботи позивача, а також до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991 та протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішенням від 08.03.2024р. №047150025384 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку.
У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачем-2 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття відповідачем-2 оспорюваного рішення від 08.03.2024р. №047150025384 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995, до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які наведені вище та не спростовані відповідачем жодними доказами.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття рішення відповідачем-2 від 08.03.2024р. №047150025384 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.08.1992 по 22.08.1995, до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 30.06.1988, з 23.05.1990 по 05.02.1991, суд приходить до висновку, що відповідач-2, при прийнятті оспорюваного рішення, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в наведеній частині.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 в адміністративній справі № 160/9910/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник