Головуючий І інстанції: Цибізова С.А.
12 листопада 2024 р.Справа № 554/4717/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції МВС України про скасування постанови, -
03.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Зарченко Е.В. (далі - поліцейський) від 25.04.2024 року серії БАД № 503401 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на підставі ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що при під'їзді до центрального ринку в м. Полтава по вул. Шевченко, 40, рухаючись в лівій колоні він скерував автомобіль лівіше, щоб припаркуватись, проте побачивши зліва вулиці знак 3.34 «Зупинка заборонена» та те, що попереду стояли авто перпендикулярно вулиці і створювали перешкоду руху пригальмував та здав назад. В цей час побачив, що до нього біжать поліцейські та зупинився, які надалі проінформували про зупинку в забороненому місці.
У відзиві на адміністративний позов відповідач Департамент патрульної поліції, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначає, що 06.04.2024 року в м. Полтава по вул. Шевченко, 40, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 в ПДР України. Дане порушення було виявлено та зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського. Підійшовши до ТЗ після його зупинки в зоні дії знаку 3.34, поліцейський повідомила водієві про допущене ним правопорушення та в порядку п. 2.4 ПДР попрохала пред'явити водійські документи, передбачені п. 2.1 ПДР, однак позивач відмовився пред'являти будь-які документи. Відтак, відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 497426 від 06.04.2024 року за ознаками ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднано в порядку ст. 36 КУпАП та накладено стягнення 425 грн. Від підпису та отримання копії винесеної постанови позивач відмовився та продовжив рух. 110.4.2024 року на адресу УПП в Полтавській області ДПП надійшла заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови серії БАД № 497426 від 06.04.2024 року. Провівши перевірку законності постанови, рішенням начальника УПП постанову серії БАД № 497426 від 06.04.2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд, про що було письмово повідомлено позивача. 25.04.2024 року позивач прибув до приміщення УПП, де працівниками поліції було проведено новий розгляд справи про адміністративне правопорушення, що мало місце 06.04.2024 року. В результаті розгляду справи відносно позивача було винесено нову постанову серії БАД № 503401 від 25.04.2024 за ознаками ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднано в порядку ст. 36 КУпАП та накладено стягнення 425 грн.
Позивачем надано до суду клопотання щодо приєднання до матеріалів справи доказів щодо неправомірності встановлення дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чинність якого закінчилася.
Департаментом патрульної поліції надано до суду заяву про долучення до матеріалів справи копію листа ФОП ОСОБА_2 до УПП в Полтавській області стосовно погодження тимчасової схеми організації дорожнього руху по вул. Шевченка, 58-а, та копію погоджувального листа вих. № 17198 від 01.11.2021 року зі схемою організації дорожнього руху.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24.09.2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що позивач дійсно здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 та відмовився надавати працівникам посвідчення водія. При цьому перешкоди для руху автомобіля які б змусили водія зробити вимушену зупинку на відео відсутні, що спростовує покази свідка ОСОБА_3 яка в судовому засіданні повідомила, що була присутня в автомобілі разом із ОСОБА_1 , під час події та останній змушений був зупинитись, оскільки його руху перешкоджали інші автомобілі.
Також судом досліджена тимчасова схема організації дорожнього руху під час виконання будівельних робіт до об'єкту: «Нове будівництво торгівельного центру з апартаментами по АДРЕСА_1 » яку погоджено Управлінням патрульної поліції в Полтавській області що підтверджується листом від 01.11.2021 17098/41/26/09.2021. Згідно проектної документації орієнтовний термін будівельних робіт 2022-2027 роки. На даній схемі, зокрема, відображено встановлення відповідних дорожніх знаків
Крім того, суд зазначив, що з направленого позивачу листа Інспекції по контролю за благоустроєм щодо терміну дії дозволу виконавчого комітету Полтавської міської ради на тимчасове часткове перекриття руху на вулиці Шевченко 58-62, що сплив після 31 грудня 2023 року, не вбачається, що перекриття такого руху є тотожнім встановленню дорожніх знаків « 3.34» «Зупинка заборонена» на даній ділянці дорозі. (а.с.69) Зазначений лист та вказані у ньому обставини жодним чином не позбавляють позивача обов'язку виконувати вимоги встановлених дорожніх знаків та не виключають відповідальності останнього за порушення правил дорожнього руху.
Долучений відеозапис, на переконання суду, підтверджує вину позивача у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, а тому посилання позивача стосовно невідповідності постанови фактичним обставинам справи, суд сприймає критично.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано фактично аналогічними доводами, що наведені у позові. Крім того, позивач зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за здійснення зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», встановленого на підставі нормативного акту (рішення виконкому Полтавської міської ради від 02.12.2022 року), чинність якого закінчилася 31.12.2023 року, є незаконним, а отже і подальше накладення штрафу за ч. 1 ст. 126 КУпАП є теж незаконним.
У відзиві на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
Постановою від 06.04.2024 року серії БАД № 497426, винесеною інспектором взводу № 1 БУПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Зарченко Е.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 36 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він цього дня, 09 год. 28 хв. в м. Полтава по вул. Шевченка, 40, керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР, та на вимогу поліцейського не надав посвідчення водія, чим порушив п. 2.4 а ПДР (а.с. 5).
10.04.2024 року позивач звернувся до начальника УПП в Полтавській області із зверненням щодо скасування постанови від 06.04.2024 року серії БАД № 497426 (а.с. 6).
За результатами розгляду звернення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП, прийнято рішення скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 497426 від 06.04.2024 року, а справу надіслано на новий розгляд, який призначено на 25.04.2024 року о 09 год. 00 хв. за адресою: вул. Кременчуцька, 2 В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область в приміщенні громадської приймальні (а.с. 7-9).
25.04.2024 року інспектором взводу № 1 БУПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Зарченко Е.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 503401, згідно якої 06.04.2024 року о 09 год. 28 хв. в м. Полтава по вул. Шевченка, 40, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР, та на вимогу поліцейського не надав посвідчення водія, чим порушив п. 2.4 а ПДР та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. (а.с. 3).
У якості доказів скоєних ОСОБА_1 правопорушень у постанові зазначено про наявність відеозаписи з бодікамер 469259, 468850.
Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом а) п. 2.1 ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із підпунктом «а» п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктом «в» пункту 8.4 ПДР визначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Згідно із пунктом 3 Розділу 33 ПДР дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" відноситься до заборонних знаків та визначає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Зона дії дорожнього знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений. Зона дії знаку може бути зменшена табличкою 7.2.2. на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знака з табличкою 7.2.3.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до частини 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 по справі 536/583/17.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч.1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем надано до матеріалів справи DVD-диск, на якому містяться наступні відеофайли: «export-Im7on_join_001.mp4» та «video_2024-07-02_знак 3.34 Шевченка. mp4».
Надані відповідачем відеозаписи на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора.
Як встановлено колегією суддів, шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення копій відеозаписів. Вказане також підтверджується довідкою заступника начальника відділу ІТЗ Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 року про відсутність кваліфікованого електронного підпису, зі змісту якої вбачається, що відеозаписи, надані на диску, а саме: відеофайли «export-Im7on_join_001.mp4» та «video_2024-07-02_знак 3.34 Шевченка. mp4» не підписані КЕП (а.с. 137).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року витребувано у Департаменту патрульної поліції письмові докази: відеофайли «export-Im7on_join_001.mp4» та «video_2024-07-02_знак 3.34 Шевченка. mp4», засвічені кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
28.10.2024 року на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року, відповідачем надані відеофайли «export-Im7on_join_001.mp4» та «video_2024-07-02_знак 3.34 Шевченка».
Разом з тим, відповідно до довідки начальника відділу ІТЗ Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 року, відеодокази, надані на диску, а саме: відеофайли «export-Im7on_join_001.mp4» та «video_2024-07-02_знак 3.34 Шевченка. mp4» не підписані кваліфікованим електронним підписом. (а.с. 175)
Таким чином, відеозаписи, надані відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, в розумінні приписів .ст. 73-76 КАС України, не можуть вважатися належними доказами по справі про адміністративне правопорушення, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем даного адміністративного правопорушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого відповідно до процесуального законодавства покладено обов'язок доведення правомірності своїх рішень та дій, не надано.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, колегія суддів приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки наведені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасовує судове рішення та приймає нове про задоволення позовних вимог.
Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про задоволення вимог ОСОБА_1 , колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання адміністративного позову (605,60 грн.) та подання апеляційної скарги (908,40 грн.) у загальній сумі 1514 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог позову ОСОБА_1 .
Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Зарченко Ельвіри Віталіївни від 25.04.2024 року серії БАД № 503401 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 12.11.2024 року