12 листопада 2024 р. Справа № 520/13742/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) від 25.07.2024 року по справі № 520/13742/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12", в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 02.12.2016 по 31.12.2016, з 01.04.2017 по 31.12.2017, з 01.03.2018 по 31.12.2018;
зобов'язати Державну установу «Диканівська виправна колонія (№ 12)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 02.12.2016 по 31.12.2016, з 01.04.2017 по 31.12.2017 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 31.12.2018 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Диканівська виправна колонія (№ 12)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Диканівська виправна колонія (№ 12)" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.12.2016 по 31.12.2016, з 01.04.2017 по 31.12.2017 та з 01.03.2018 по 31.12.2018 в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Державну установу "Диканівська виправна колонія (№ 12)" провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.12.2016 по 31.12.2016, з 01.04.2017 по 31.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Державну установу "Диканівська виправна колонія (№ 12)" провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, суд першої інстанції не взяв до уваги, що 28.12.2016 року КМУ прийнято постанову № 1036 "Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294". Вказує, що зазначеними змінами передбачені нові схеми посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань, зокрема розмір посадового окладу молодшого інспектора у розмірі 1130 грн. Ці зміни набрали чинності з 01.01.2017 року, базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення позивача став січень 2017 року. З урахуванням вказаних змін позивачу було проведено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2017 по лютий 2018 року включно. Відповідно до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" позивачу з 01.03.2018 року встановлено посадовий оклад в розмірі 3000 грн. Таким чином, з дня набрання чинності (01.03.2018) наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2018 року № 685/5 у позивача збільшено розмір посадового окладу, який і став базовим для індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день його звільнення. Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постанови КМУ № 704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 року.
Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в Державній установі "Диканівська виправна колонія (№ 12)".
Згідно довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої Державною установою "Диканівська виправна колонія (№ 12)" на підставі особових карток за 2016-2018 роки, позивачу у грудні 2016 року нараховано та виплачено індексацію - 0,00, базовий місяць - січень 2016; у квітні - червні 2017 року - 0,00 грн., базовий місяць - січень 2017 року; у липні - вересні 2017 року - 62,31, базовий місяць - січень 2017 року; у жовтні - грудні 2017 року - 116,20, базовий місяць - січень 2017 року; у березні - грудні 2018 року - 0,00, базовий місяць - березень 2018 року;
Не погодившись із вказаним розрахунком індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на проведення індексації його грошових доходів за період з 02.12.2016 по 31.12.2016, з 01.04.2017 по 31.12.2017 виходячи з базового місяця - січень 2008 року, та наявність у позивача права на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 - з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині п'ятій статті 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року 103 відсотка).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За правилами пункту 4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом пункту 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008.
Відтак, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Верховний Суд також зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності обрання базового місяця, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових є таким що відповідає нормі матеріального права.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
З огляду на викладене, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем зокрема для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з 02.12.2016 по 31.12.2016.
Апеляційний суд зауважує, що у відповідача був обов'язок здійснити нарахування індексації грошового забезпечення, і цей обов'язок включає застосування відповідного базового місяця.
Тобто, визначення та застосування базового місяця при здійсненні індексації грошового забезпечення є невіддільною частиною процесу при нарахуванні індексації.
В свою чергу, відповідачем не подано до матеріалів справи доказів, які б підтвердили, що відповідач за період з 02.12.2016 року по 31.12.2016 року здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січня 2008 року.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, апеляційний суд зазначає, що повноваження відповідача стосовно визначення місяця підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 02.12.2016 року по 28.02.2018 року, не є дискреційними.
Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування і виплати індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період з 02.12.2016 по 31.12.2016.
Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, колегія суддів зазначає наступне.
Для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018) з метою порівняння цих величин.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не нараховуючи та не виплачуючи позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.12.2018 без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 діяв протиправно, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1036 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 (зокрема до Додатку № 23 постанови № 1294), якою з 01 січня 2017 року посадовий оклад позивача був підвищений (збільшений).
Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника, що він за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року правомірно здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2017 року.
Таким чином, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 по 31.12.2017, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, відсутні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення період з 01.04.2017 по 31.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що аргументи викладені в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення період з 01.04.2017 по 31.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року з прийняттям нової в цій частині про відмову в їх задоволенні.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Оскільки справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім витрат суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12" задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 по справі № 520/13742/24 скасувати частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення період з 01.04.2017 по 31.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позових вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі № 520/13742/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко