13 листопада 2024 року справа №200/774/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 р. у справі № 200/774/24 (головуючий І інстанції Логойда Т.В. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови йому листом від 11.01.2024 року №858-25924/Б-02/8-0500/24 у здійснені перерахунку пенсії із врахуванням сум заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року згідно з довідками від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, при розрахунку пенсії, та відмови у внесенні в систему персоніфікованого обліку сум заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови йому листом від 11.01.2024 року №858-25924/Б-02/8-0500/24 у здійснені перерахунку пенсії із застосуванням вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області внести в систему персоніфікованого обліку дані щодо суми заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 28.10.2014 року №244 та 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок його пенсії, із врахуванням сум заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року згідно з довідками від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, застосувавши вимоги ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та аб. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також виплатити заборгованість, яка утворилася, з моменту подачі заяви на призначення пенсії, тобто з 01.06.2021 року, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування довідок від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, при призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, що зазначена у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, з 01.06.2021 року.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку сум заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, що зазначені у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування до пенсії ОСОБА_1 положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, що зазначена у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, та із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з часу призначення пенсії, тобто з 01.06.2021 року, та виплатити йому у зв'язку з цим її недоотриману частину.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області внести до персональної облікової картки ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку дані щодо сум заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, що зазначені у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 (двадцять) коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішення суду у справі № 200/893/23 виконано Головним управлінням у повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії позивача з урахуванням положень статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345) в рішенні суду по справі № 200/893/23 відсутні. Розмір пенсії обчислений з урахуванням норм статті 27 та 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058).
Так, з аналізу норм Закону № 345 та Закону № 1058 вбачається, що для нарахування пенсії на пільгових умовах у розмірі, встановленому абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058, статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідно дотримання таких умов:
-робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
-належність професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці
-стаж на підземних роботах повний робочий день не менше 15 років.
З огляду на вищевикладені обставини, з метою перерахунку призначеної пенсії на підставі положень статті 8 Закону № 345 позивачу необхідно подати заяву про перерахунок пенсії.
За приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про перерахунок пенсії може бути подана шляхом: 1) особистого звернення до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України; 2) через вебпортал електронних послуг ПФУ або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія) шляхом заповнення відповідної форми з обов'язковим використанням електронного цифорового підрису особи, що подає заяву.
Скаржник зазначає, що перерахунок пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, серед яких: подання заяви про перерахунок пенсії, наявність документів, які підтверджують право на перерахунок тощо. При цьому, заява про перерахунок пенсії повинна відповідати встановленій формі та бути подана у спосіб, визначений нормами Порядку № 22-1.
Позивач із заявою про перерахунок пенсії до органів Фонду у встановленому законом порядку не звертався.
24.12.2023 подав заяву, складену у довільній формі, у якій, зокрема, ставить питання про перерахунок пенсії на підставі статті 8 Закону № 345. Листом від 11.01.2024 вих. № 858-25924/Б-02/8-0500/24 позивачу надано повну та належним чином обґрунтовану відповідь на питання, викладені у його зверненні.
Щодо обчислення розміру пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 28.10.2014 № 244 та № 245, скаржник зазначає, що разом з заявою про призначення пенсії позивачем були надані зазначені довідки, видані Оперативним воєнізованим гірничо-рятувальним загоном, місцезнаходженням якого є: 83048, м. Донецьк, вул. Ніколенка, 7.
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року (тобто, по 30 червня 2000 року включно) є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі № 341/1132/17.
Суд першої інстанції не врахував, що державні органи та їх посадові особи здійснюють свої функціональні повноваження за принципом - “Дозволено лише те, що прямо визначено законом». У зв'язку з тим, що надані позивачу довідки про заробітну плату видані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у Головного управління відсутні підстави для їх врахування при обчисленні пенсії позивача.
Щодо зобов'язання внести в систему персоніфікованого обліку дані про суми заробітної плати на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 28.10.2014 № 244 та № 245, скаржник зазначає, що з Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 вбачається, що за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002 дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні. З огляду на наведене, при обчисленні заробітної плати позивача зазначений період врахований нулями.
Постановою правління Пенсійного фонду України № 10-1 від 18.06.2014 затверджено “Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - Положення № 10-1).
За приписами пункту 3 розділу IV Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 6 розділу IV Положення № 10-1 відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки.
Таким чином, приписами чинного законодавства прямо не передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право вносити відомості до Реєстру застрахованих осіб на підставі довідок про заробітну плату, наданих особою при звернення з заявою про призначення/перерахунок пенсії.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії на пільгових умовах (незалежно від віку) відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка йому призначена у листопаді 2023 року з 01.06.2021 року на виконання судового рішення, яким захищені його порушені пенсійні права.
Рішенням Донецького оружного адміністративного суду від 08.05.2023 року у справі № 200/893/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме судом:
- визнані протиправними та скасовані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2022 року № 056230001259 та від 21.09.2022 року № 056230001259 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії на пільгових умовах (незалежно від віку) відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 01.06.2021 року (дати звернення позивача із заявою про призначення пенсії) пенсію на пільгових умовах (незалежно від віку) згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно з ч. 3 ст. 114 зазначеного Закону період роботи з 09.09.1996 року по 31.10.2014 року в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах “командир взводу» та “помічник командира загону»;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (зокрема, відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача врахувати суми заробітних плат за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року згідно з довідками № 244 та № 245 від 28.10.2014 року, що видані Оперативним гірничорятувальним загоном, у зв'язку з тим, що відповідачем ще не приймалося рішення про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах незалежно від віку та не здійснювався розрахунок її розміру, а тому такі позовні вимоги є передчасними);
- здійснено розподіл судових витрат.
На виконання вказаного рішення суду у листопаді 2023 року відповідачем зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 09.09.1996 року по 31.10.2014 року в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах “командир взводу» та “помічник командира загону». Після такого зарахування страховий стаж позивача становив 55 років 06 місяців 09 днів, в тому числі підземні роботи за Списком №1 - 25 років 01 місяців 18 днів. З 01.06.2021 року позивачу призначена пенсія на пільгових умовах (незалежно від віку) згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказані обставини також підтверджуються матеріалами пенсійної справи позивача (зокрема рішенням від 23.11.2023 року № 056230001259, розрахунком стажу позивача).
При призначенні пенсії та обчисленні її розміру відповідачем:
- не врахована отримана позивачем заробітна плата за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, яка зазначена у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, які він подавав разом із заявою про призначення пенсії 01.06.2021 року;
- не застосовані положення ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на застосування яких він мав право.
У зв'язку з цим позивач, вважаючи, що такі дії відповідача призвели до призначення йому пенсії в меншому розмірі, з метою досудового врегулювання спору через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою від 24.12.2023 року № ВЕБ-05001-ФС-23-297997 (зареєстрована за вхідним № 25924/Б-0500-23), в якій просив:
- внести в систему персоніфікованого обліку (щодо нього) дані щодо сум заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, які невраховані при розрахунку пенсії, згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном;
- перерахувати пенсію з урахуванням сум заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року починаючи з 01.06.2021 року - дня подачі заяви про призначення пенсії;
- виплатити заборгованість по пенсійним виплатам, яка виникла у зв'язку з неврахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року, у розрахунку пенсії від 23.11.2023 року, з 01.06.2021 року - дня подачі заяви про призначення пенсії, з коштів Пенсійного фонду України;
- перерахувати пенсію з урахуванням вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.06.2021 року - дня подачі заяви про призначення пенсії, а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія;
- виплатити заборгованість по пенсійним виплатам, яка виникла у зв'язку з неврахуванням вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при розрахунку пенсії з 01.06.2021 року - дня подачі заяви про призначення пенсії.
До вказаної заяви позивач додав, зокрема, копії довідок від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном (які подавав також раніше із заявою про призначення пенсії).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.01.2024 року №858-25924/Б-02/8-0500/24 в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що пенсію позивачу призначено відповідно до діючого законодавства.
Відмова мотивована тим, що:
- рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року в справі № 200/893/23 не було зобов'язано призначати позивачу пенсію з урахуванням ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», тому розмір пенсії визначено на підставі ст. 27 та ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- відомості про нараховану заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» відсутні, тому при розрахунку середньомісячної заробітної плати враховані нулями. Долучені до заяви про призначення пенсії від 01.06.2021 довідки від 28.10.2014 № 244 та № 245 про заробітну плату за цей період не можуть бути враховані при розрахунку середньомісячної заробітної плати, так як видані підприємством, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україною території (м. Донецьк), тому є недійсними і не створюють правових наслідків. У зв'язку з цим підстави для внесення даних про заробітну плату на підставі цих довідок про заробітну плату відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Отже, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, колегія суддів зазначає, що вказані норми не передбачають окремого звернення особи для їх застосування, оскільки визначають мінімальний розмір пенсії, який відповідач зобов'язаний застосовувати при обрахунку розміру пенсії відповідним особами на яких розповсюджується положення законодавства.
Так, згідно матеріалів справи пільговий стаж позивача, з урахуванням спірного, становить більше 15 років.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Колегія суддів, з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з часу її призначення.
Щодо неврахування довідок від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, в яких зазначені суми заробітної плати, при розрахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.
Відповідно частини 1 статті 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Згідно частини 2 статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини 2, 4, 5 статті 45 Закону № 1058, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Відповідно до п. 2.23 Порядку, При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
За п. 2.7 Порядку, до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
За пунктом 4.9 Порядку № 22-1, документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.
Суд зазначає, що за вимогами законодавства, страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Матеріали справи містять документи про заробітну плату позивача за спірний період, в яких зазначено відомості про нарахування заробітної плати за цей період.
Відповідач як на підставу не зарахування до стажу спірного період роботи та заробітної плати, посилається на те, що підприємство, яке видало довідки, розташовано на непідконтрольній території, у зв'язку з чим неможливо здійснити перевірку відповідності запису довідки первинним документам.
Проте, суд не може прийняти вказані обставини як підставу для відмови у перерахунку пенсії з врахуванням цих довідок, оскільки за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у перерахунку пенсії та врахування довідок про заробітну плату.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.
Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).
Крім того, за п. 4, 6, 11, 12, 13 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 (далі - Порядок № 18-1), підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев'ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.
Суд зазначає, що Додатком № 2 Порядку № 18-1 затверджено форму Заяви про підтвердження стажу роботи, з якої вбачається що заява подається до територіального органу Пенсійного фонду України.
При цьому, з урахуванням вимог Порядку № 22-1 відповідачем незалежно виконано вимоги вказаного Порядку та Порядку № 18-1, та порушено права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за перерахунком пенсії.
Щодо внесення до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку позивача сум заробітних плат за період з 01.07.2000 по 31.03.2002, що зазначені у довідках від 28.10.2014 року № 244 та № 245, що видані Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном, колегія суддів зазначаєм наступне.
У відповідності до пунктів 4, 5 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частина 2 статті 21 Закону № 1058-IV визначає, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Частиною 3 статті 21 Закону № 1058-IV визначено перелік відомостей, які має містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються: 1) виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон № 2464-VI) визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Частина 3 статті 16 Закону № 2464-VI визначає, що ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 20 Закону № 2464-VI визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття та реалізацію ними прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо інформація про особу вноситься до реєстру застрахованих осіб вперше, проводиться ідентифікація особи з обов'язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства.
За частиною 6-7 статті 20 Закону № 2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Зміна до відомостей про прізвище, ім'я та по батькові особи на поточний момент, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, місце народження, стать, громадянство, освіту, серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, номер телефону, адресу місця проживання, а також до відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини другої цієї статті, може вноситися за заявою застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначаються Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1).
Пунктом 4 розділу І “Загальні положення» Положення № 10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І “Загальні положення» Положення № 10-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV “Дані облікової картки реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 розділу IV “Дані облікової картки реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначено, що відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пункту 4 розділу IV “Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Отже відповідно до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, передбачено внесення відомостей за періоди, відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника.
Враховуючи норми прямої дії статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, яке не повинно позбавляти позивача права у разі відсутності стажу (допомогу по тимчасовій непрацездатності, призначення пенсії тощо).
Як зазначалось, з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача вбачається, що за період роботи з 01.07.2000 року по 31.03.2002 року дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні.
Подані позивачем до органу Пенсійного фонду України довідки від 28.10.2014 №244 та 245 про заробітну плату, яка враховується для обчислення пенсії, включають в тому числі отриману позивачем заробітну плату за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002 (що відображений в його трудовій книжці), містять назви первинних документів, на підставі яких її видано (зазначено, що їх видано на підставі особистих рахунків), їх місцезнаходження та адреси. Довідки підписані відповідними посадовими особами та завірені печаткою підприємства, що їх видало. Крім того, у довідках зазначено про те, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).
Згідно постанови Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі № 295/6361/17, обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду (пункт 9 частини другої статті 64 Закону № 1058-ІV).
Стаття 12-1 Закону № 2464-VІ визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством
Отже, фактично, внаслідок невиконання контролюючим органом своїх прямих обов'язків, позивача позбавлено соціальної захищеності, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 р. у справі № 200/774/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 р. у справі № 200/774/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 13 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко