11 листопада 2024 року справа №200/11758/20-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання - Кобець К.В., за участю представника позивача - Меламеда В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Волгіна Н.П.), складену у повному обсязі 16 вересня 2024 року, прийняту за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду у справі № 200/11758/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення та дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/11758/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення та дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною та дискримінаційною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не прийняття рішення за результатом розгляду у липні 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року по справі № 200/13647/18-а заяви ОСОБА_1 від 11 вересня 2017 року про поновлення нарахування та виплати останньому пенсії за віком за період з 7 жовтня 2009 року по 10 вересня 2017 року;
- визнано протиправною та дискримінаційною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не прийняття у жовтні 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року по справі № 200/13647/18-а рішення про поновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 7 жовтня 2009 року по 9 вересня 2014 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 9 жовтня 2009 року по 9 вересня 2014 року (включно).
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 9 жовтня 2009 року по дату поновлення поточної (щомісячної) виплати пенсії - із нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до приписів ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати компенсацію втрати частини доходів відповідно до приписів ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року залишено без змін.
14 грудня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом позивачу направлено виконавчі листи.
7 серпня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Меламеда В.Б., про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року та подання до суду звіту про виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2024 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в частині нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 9 жовтня 2009 року по 9 вересня 2014 року (включно) та в частині виплати йому пенсії за віком за період з 9 жовтня 2009 року по дату поновлення поточної (щомісячної) виплати пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в зазначеній частині.
30 серпня 2024 року до суду надійшов звіт від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (з доповненням), в якому зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року Головним управлінням виконано в обсязі та в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля
3 вересня 2024 року до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надані додаткові пояснення до звіту, в яких зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/5427/21 поновлено виплату пенсії ОСОБА_2 в твердому розмірі з 10 вересня 2014 року на банківський рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк». Починаючи з березня 2023 року виплата пенсії у місячному розмірі 958,25 грн проводиться через АТ КБ «Приватбанк». Виплата доплати, нарахованої на виконання рішення суду № 200/5427/21, за період з 10 вересня 2014 року по 28 лютого 2023 року у сумі 97 454,03 грн проведена у квітні 2023 року у повному обсязі на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк». На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/4867/22 з 10 вересня 2014 року проведено перерахунок ОСОБА_3 з урахуванням автоматичних масових перерахунків пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Починаючи з серпня 2023 року виплата пенсії ОСОБА_2 проводиться в оновленому розмірі - 8 812,05 грн. Виплата доплати, нарахованої на виконання рішення суду № 200/4867/22, за період з 10 вересня 2014 року по 31 липня 2023 року у сумі 377 456,70 грн проведена у серпні 2023 року через АТ КБ «Приватбанк». У вересні 2023 року проведено індексацію пенсії ОСОБА_2 за періоди з 1 листопада 2014 року по 31 серпня 2015 року та 1 липня 2018 року по 30 листопада 2018 року. Доплату виплачено в жовтні 2023 року в сумі 487,78 грн.
Також зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року по справі № 200/11758/20-а виплату нарахованих пенсійних коштів здійснено в повному обсязі на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк», а саме:
- у квітні 2024 року - в розмірі 2 520,67 грн, в тому числі 2 454,24 грн за період з 9 жовтня 2009 року по 31.08.2014 року (доплата за Рішенням суду) та 66,43 грн (доплата надбавки «діти війни») за лютий 2024 року;
- у травні 2024 року - в розмірі 12,53 грн за період з 1 вересня 2014 року по 9 вересня 2014 року (доплата за Рішенням суду).
На підставі вищевикладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просило прийняти Звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 200/11758/20-а.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року прийнято звіт про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 200/11758/20-а.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вищевказану ухвалу, оскільки рішення суду по цій справі не є виконаним у повному обсязі та встановити контроль за виконанням судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та встановити контроль за виконанням судового рішення.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили, не є виконаним, незважаючи на відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.
Поряд з цим, наявність визначеного законодавством порядку примусового виконання рішень суду не позбавляє боржника обов'язку самостійно виконати рішення суду без застосування засобів примусу, чого відповідачем здійснено не було.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, відповідачем не виконано рішення суду, що є порушенням статті 129-1 Конституції України.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
При цьому суд зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 9 жовтня 2009 року по 9 вересня 2014 року (включно).
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення в частині виплати пенсії (заборгованості) у повному обсязі з 09 жовтня 2009 року.
Відтак, оскільки до теперішнього часу судове рішення по даній справі не виконано у повному обсязі, а визначені вище обставини свідчать, що відповідач ухиляється від його виконання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати спірну ухвалу суду та встановити контроль за виконанням рішення суду - шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду звіт про його повне виконання у двомісячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву позивача про встановлення удового контролю.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 200/11758/20-а - скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом двох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року по справі № 200/11758/20-а.
Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11 листопада 2024 року
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць