13 листопада 2024 року справа №200/3833/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Керампром» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 200/3833/24 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Керампром» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-
Приватне акціонерне товариство «Керампром» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення без дати та без номера, складенні відповідно до акту перевірки № 771/05-99-04-08/24655289 від 21.03.2024 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 640,85 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення без дати та без номера, складенні відповідно до акту перевірки № 771/05-99-04-08/24655289 від 21.03.2024, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 34 521,20 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов, через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 4 березня 2021 року у справі № 640/20899/18, згідно яких при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов'язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов'язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 березня 2021 року у справі № 640/20899/18 у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Відповідно довідки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст .14, 14- 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97- ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Зазначене свідчить про відсутність у позивача, як платника податків, можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що свідчить про відсутність умисності діяння позивача, що не враховано контролюючим органом під час перевірки.
З огляду на встановлені обставини, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить презумпції правомірності рішень платника податків та відповідно позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень складених відповідно до акту перевірки № 771/05-99- 04-08/24655289 від 21.03.2024 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС Украни справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керампром» (ідентифікаційний код: 24655289) зареєстроване як юридична особа за адресою: 85171, Донецька область, Краматорський р-н, село Софіївка, Дружківська ТГ, вул. Дружби, будинок 2, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит).
ГУ ДПС складений акт від 21.03.2024 року № 771/05-99-04-08/24655289 про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів.
Згідно висновку акту перевірки від 21.03.2024 року № 771/05-99-04-08/24655289 установлено порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Кодексу в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом встановлених строків згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2022 року № 9162119681 від 18.08.2022 у сумі 345212,02 грн, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року № 9284653646 від 29.12.2022 у сумі 1552817 грн.
На підставі акту перевірки від 21.03.2024 року № 771/05-99-04-08/24655289 ГУ ДПС прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- від 11.04.2024 № 926/05-99-04-08/24655289 (форма «Ш»), яким до позивача застосований штраф у розмірі 77640,85 грн.;
- від 11.04.2024 № 925/05-99-04-08/24655289 (форма «Ш»), яким до позивача застосований штраф у розмірі 34521,20 грн.
Указані податкові повідомлення-рішення позивач ідентифікує як податкові повідомлення-рішення без дати та без номера, складенні відповідно до акту перевірки № 771/05-99-04-08/24655289 від 21.03.2024.
Суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення з низу в лівій частині над штрих-кодом мають номери 926/05-99-04-08/24655289 і 925/05-99-04-08/24655289 і дату складання 11.04.2024. Водночас у верхній частині дата не зазначена, а номер зазначений не повністю.
За пп. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок; 2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом); 3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної; 4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; 5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
Згідно п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За п. 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (далі - Порядок № 1204), у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема, «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання / порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги» (додатки 6, 7);
Згідно з п. 3 Порядку № 1204 при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок; 2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених Кодексом); 3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної; 4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; 5) граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами “Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»).
За п. 10 Порядку № 1204 при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер у межах територіального контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, та комплексний індекс підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення.
Формою «Ш» податкового повідомлення-рішення передбачено зазначення номеру та дати відповідного рішення.
Суд зазначає, що за загальним правилом, за умови наявності обов'язкових відомостей, окремі недоліки оформлення податкових повідомлень-рішень, які не впливають на зміст цих рішень, не можуть бути самостійною підставою для визнання таких рішень протиправними.
Зазначення номеру та дати рішення необхідне з метою ідентифікації відповідного рішення.
Спірні податкові повідомленні-рішенні містять відповідні номери та дату їх прийняття над штрих-кодом (ліва нижня частина цих рішень). Тому позивач, контролюючий орган та будь-яка інша особа може без жодних перешкод ідентифікувати ці податкові повідомлення-рішення за номером та датою їх прийняття.
Отже, незазначення повного номеру та дати у верхній частин цих рішень жодним чином не впливає на їх правомірність.
У позовній заяві не наведено жодних переконливих доводів щодо того, що зазначення номеру та дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у нижній лівій частині (над штрих-кодом) на не у верхній частині впливає на права та обов'язки позивача, зокрема, на ознайомлення зі змістом цих рішень, їх оскарження або виконання.
Відповідно до п. 4.4 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
Спірні податкові повідомлення-рішення мають їх номери 926/05-99-04-08/24655289 і 925/05-99-04-08/ НОМЕР_1 і дату складання 11.04.2024.
Тому посилання позивача на порушення ДСТУ 4163:2020 як на підставу для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними є необґрунтованим.
Апеляціний суд враховує, що позивач обгрунтував позов такими підставами:
- оскаржувані податкові повідомлення - рішення не містять ні дати складання, ні номеру, відповідно не відповідають формі визначеній Порядком № 1204.
- посадовою особою контролюючого органу складено оскаржувані податкові повідомлення - рішення з порушенням вимог стандартів ДСТУ 4163:2020.
Водночас, в апеляційній скарзі апелянтом змінено підстави заявленого позову з посиланням на відсутність у позивача, як платника податків, можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що свідчить про відсутність умисності діяння позивача, що не враховано контролюючим органом під час перевірки, що підтверджено довідкою ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1.
Апеляційний суд не надає правову оцінку цим доводам, з таких підстав.
Процесуальні права та обов'язки сторін передбачено статтею 47 КАС України.
За ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи зміст позовної заяви у цій справі та зміст апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що в позові зазначені інші підстави позову, ніж ті, які зазначив представник позивача апеляційній скарзі, що є неприпустим, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки фактично представник позивача змінив підставу позову у апеляційній скарзі, про що не зазначалося у позові.
Щодо надання апелянтом нових доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції та додані до апеляційної скарги, апеляційний суд враховує таке.
Апелянт посилався на відсутність у позивача, як платника податків, можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що свідчить про відсутність умисності діяння позивача, що підтверджено довідкою ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1.
До апеляційної скарги додано такі докази, які не надано до суду першої інстанції відповідачем:
- довідку ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.4 ст.308 КАС України.
Отже, апелянт має обгрунтувати поважність причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі немає жодних обгрунтувань причин неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.
Апеляційний суд враховує, що на дату подання позову, в розпорядженні позивача вже знаходилися вищеперелічені докази, тому ненадання цих письмових доказів без поважних причин до суду першої інстанції, апеляційний суд розцінює як неналежне виконання своїх обов'язків представниками підприємства.
Враховуючи імперативність вимог ч. 4 ст. 308 КАС України, апеляційний суд не приймає докази, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки учасник справи не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Стосовно посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у постанові від 4 березня 2021 року у справі № 640/20899/18, у постанові від 4 березня 2021 року у справі № 640/20899/18, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається апелянт.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Керампром» - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 200/3833/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Керампром» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 13 листопада 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук