13 листопада 2024 року справа №200/3859/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 200/3859/24 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності Донецької обласної прокуратури щодо невиконання рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 року №8-р(ІІ)2023 в частині ненарахування в повному обсязі середнього заробітку для виплати вихідної допомоги розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме без урахування законного окладу на посаді прокурора та щомісячної надбавки за вислугу років;
- стягнення середнього заробітку для виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» у сумі 32 642,08 грн. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- визнання протиправною бездіяльності Донецької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з 22.10.2021 року по 15.05.2024 року;
- зобов'язання Донецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 285145,77 грн. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з 23.10.2021 року по 16.05.2024 року;
- зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 59549,15 грн. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- в решті позовних вимог - відмовлено.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову через порушення норм матеріального права.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції, вивчив матеріали справи та дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, з таких підстав.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року справу № 440/6856/22 за позовом до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Згідно п.п. 36, 37, 43 цієї постанови суду колегія суддів визначила, що спірним та ключовим питанням у вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, якими визначено критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-ІХ, якою обмежено строк виплати середнього заробітку у шість місяців.
Під час касаційного перегляду встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.
З урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Апеляційний суд зазначає, що предмети позову у цій справі та справі № 440/6856/22 є подібними.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судового рішення касаційної інстанції у справі № 440/6856/22.
Керуючись ст.ст. 236, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційне провадження у справі № 200/3859/24 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до набрання законної сили судового рішення касаційної інстанції у справі № 440/6856/22.
Повний текст ухвали складений та підписаний 13 листопада 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко