07 листопада 2024 року справа №200/3895/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 р. у справі № 200/3895/24 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області № 050850001230 від 20.05.2024 року протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зарахувати до страхового стажу періоди навчання згідно диплому серії ІД 037615 та серії ДСО номер 009485 і зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів в трудовій книжці, а саме:
20.05.1987 по 17.07.1987 учень поверхневого електрослюсаря для проходження виробничої практики в Шахтоуправлінні Куйбишевське об'єднання «Донецьквугілля»;
12.01.1988 по 08.05.1988 підземний електрослюсар другого розряду з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в Шахтоуправлінні Куйбишевське об'єднання «Донецьквугілля»;
21.08.1990 по 28.01.1992 учень підземного горномонтажника з повним робочим днем під землею в шахті (20.02.1994 присвоєно 4 розряд) в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля»;
28.01.1992 по 01.04.1993 учень горно робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті. (28.02.1992 присвоєно 5 розряд горноробочого очисного забою) в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля»;
01.04.1993 по 05.05.1994 горний майстер з повним робочим днем в шахті в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля»;
05.05.1994 по 12.07.1994 помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті. в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля»;
12.07.1994 по 23.11.1998 підземний горний майстер з повним робочим днем в шахті в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля»;
23.11.1998 по 14.08.2000 помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті в Шахтоуправлінні Куйбишевське» об'єднання «Донецьквугілля».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №050850001230 від 20.05.2024 року, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком від 12 травня 2024 року зарахувавши до його страхового стажу: періоди навчання згідно диплому серії ІД 037615 та серії ДСО номер 009485 та згідно записів трудової книжки, до пільгового стажу: періоди роботи з 20.05.1987 по 17.07.1987; з 12.01.1988 по 08.05.1988; з 21.08.1990 по 28.01.1992; з 28.01.1992 по 01.04.1993; з 05.05.1994 по 12.07.1994; з 12.07.1994 по 23.11.1998; з 23.11.1998 по 14.08.2000 та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що відсутні підстави до страхового стажу зарахувати за доданими документами: періоди навчання згідно диплому серії ДСО номер 009485 та дублікату диплому серії ІД номер 037615, оскільки не зазначено дату початку навчання.
Відсутні підстави зарахувати до стажу на пільгових умовах періоди на підставі пільгових довідок від 29.01.2014 №32/1-ДП та №54/1-ДП, які видані ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», що визначає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки пільгова довідка (додаток 5): не містить повного тексту документу; не засвідчена печаткою підприємства; відсутні підписи відповідальних осіб; видана підприємством, яке розміщено на території непідконтрольній українській владі.
Крім того судом І інстанції при винесенні рішення від 15.08.2024 не враховані обстави щодо відсутності відомості по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через веб портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 12.05.2024 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від .09.07.2003, що сторонами не оспорюється.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 050850001230 від 20.05.2024 в призначенні пенсії було відмовлено, оскільки відсутні документи що підтверджують спеціальний або пільговий стаж та в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 відсутні відомості по спеціальному стажу.
Відмова в призначенні пенсії була аргументована тим, що страховий стаж особи становить 24 роки 6 місяців 17 днів. Спеціальний або пільговий стаж особи відсутній. Не працює. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 16.06.2034.
за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди навчання згідно диплому серії ДСО номер 009485 та дублікату диплому серії ІД номер 037615, оскільки не зазначено дату початку навчання.
При розгляді документів до уваги не взято пільгові довідки від 29.01.2014 №32/1-ДП та №54/1-ДП видані Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки довідка не відповідає додатку 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки довідка не містить повного тексту, не засвідчена печаткою підприємства, відсутні підписи відповідальних осіб та видані підприємством, яке розміщено на території непідконтрольній українській владі.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що відсутні підстави зарахувати періоди навчання згідно диплому серії ДСО номер 009485 та дублікату диплому серії НОМЕР_1 , оскільки не зазначено дату початку навчання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно пункту «д» абзацу 3 статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 з 01.09.1984 по 20.06.1988 проходив навчання в Донецькому індустріальному технікумі (запис 5).
Відповідно до виписки з екзаменаційних відомостей до диплому сер. ИТ 568842, щодо ОСОБА_1 , який був втрачений та отриманий дублікат сер. АР № 037615, останній проходив навчання за спеціальністю «Горна електромеханіка» з 1984 по 1988.
Згідно диплому спеціаліста сер. ДСО №009485 ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію - організатор промислового виробництва.
Разом з тим, з розрахунку стажу (Форма ПС-право) вбачається, що до страхового стажу період навчання не зараховано.
Оскільки матеріалами справи підтверджено період навчання позивача у Донецькому індустріальному технікумі з 01.09.1984 по 20.06.1988, зазначений період повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Щодо доводів апелянта, що відсутні підстави зарахувати до стажу на пільгових умовах періоди на підставі пільгових довідок від 29.01.2014 №32/1-ДП та №54/1-ДП, які видані ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», суд зазначає наступне.
Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 працював:
- з 20.05.1987 по 17.07.1987 учень поверхневого електрослюсаря для проходження виробничої практики в Шахтоуправлінні Куйбишевське об'єднання «Донецьквугілля» (запис 1-2);
- з 12.01.1988 по 08.05.1988 підземний електрослюсар другого розряду з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в Шахтоуправлінні Куйбишевське об'єднання «Донецьквугілля» (запис 3-4);
- з 01.09.1984 по 20.06.1988 навчання в Донецькому індустріальному технікумі (запис 5);
- з 25.06.1988 по 06.06.1990 Служба в рядах радянської армії (запис 6);
- з 21.08.1990 по 28.01.1992 учень підземного горномонтажника з повним робочим днем під землею в шахті (запис 7 - 9);
- з 28.01.1992 по 01.04.1993 учень горно робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті (запис 9-11);
- з 01.04.1993 по 05.05.1994 гірничий майстер з повним робочим днем в шахті (запис 11-12);
- з 05.05.1994 по 12.07.1994 помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті (запис 12-13);
- з 12.07.1994 по 23.11.1998 підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті (запис 13-14);
- з 23.11.1998 по 14.08.2000 помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті (14-15).
Згідно пільговим довідкам від 29.01.2014 №32/1-ДП та №54/1-ДП видані Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вбачається, що ОСОБА_1 з 21.08.1990 по 14.08.2000 працював повний робочий день у шахті, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 код КП 1010100а, 1010100б.
Згідно із розрахунком стажу Позивача (в частині спірних періодів) до страхового стажу зараховано періоди з 25.06.1988 - 06.06.1990; з 21.08.1990 по 14.08.2000. Відомості про інші спірні періоди у розрахунку стажу відсутні.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення.
Отже, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 20.05.1987 по 17.07.1987; з 12.01.1988 по 08.05.1988; з 21.08.1990 по 28.01.1992; з 28.01.1992 по 01.04.1993; з 01.04.1993 по 05.05.1994; з 05.05.1994 по 12.07.1994; з 12.07.1994 по 23.11.1998; з 23.11.1998 по 14.08.2000 з повним робочим днем в шахті, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.
В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки.
Щодо посилання відповідача на те, що довідки від 29.01.2014 №32/1-ДП та №54/1-ДП видані Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» не відповідають додатку № 5, суд зауважує, що певні недоліки щодо заповнення довідки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Щодо посилання апелянта, що довідки видані підприємством, яке розміщено на території непідконтрольній українській владі, суд зазначає наступне.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Таким чином, суд не погоджується з висновком відповідача щодо неможливості врахувати вказану вище довідку, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, з огляду на те, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, отже рішення №050850001230 від 20.05.2024 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, як визначено пунктом 4 розділу І, пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
Згідно з пунктами 3 та 5 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
На підставі пункту 6 розділу V Положення інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як, зокрема: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.
У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.
Додатком № 4 до вказаного Положення є індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Отже, індивідуальні відомості про застраховану особу формуються як інформація з Реєстру застрахованих осіб.
Є неприйнятними доводи апелянта, що у Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про спеціальний стаж, оскільки ці доводи суперечать вимогам Положення, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Крім того, що відомості по пільговому стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначаються за наявності даних.
Отже, відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей по пільговому стажу не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до страхового та до пільгового стажу роботи позивача спірні періоди роботи, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 р. у справі №200/3895/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 р. у справі №200/3895/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення 07 листопада 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко