07 листопада 2024 року м.Чернігів Справа № 620/9604/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Чернігівській області, яка полягає в не зарахуванні ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до стажу в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу (вислугу років) в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 станом на 07.11.2015 (дату прийняття на службу в поліцію).
2. Зобов'язати ГУНП в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до стажу в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу (вислугу років) в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 станом на 07.11.2015 (дату прийняття на службу в поліцію).
Ухвалою судді від 18.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 , з 07 листопада 2015 року, проходмть службу у Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 19.04.2023 № 168 о/с на підставі ст. 56 Закону України «Про Національну поліцію» позивача прийнято на службу до поліції та призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. На вказаній посаді працює по теперішній час.
До моменту прийняття на службу в поліції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 22.08.2005 року по 06.11.2015 року, а також в органах Державної кримінально-виконавчої служби (далі - ДКВС) з 15.08.2001 по 25.05.2005 року.
Зокрема, проходив службу в органах ДКВС на наступних посадах:
- з 15.08.2001 по 03.08.2004 - курсант Чернігівського юридичного коледжу Державного Департаменту України з питань виконання покарань;
- з 03.08.2004 по 25.05.2005- начальник відділення соціально-психологічної служби Черкаської виправної колонії №62.
Звільнений зі служби за п. ж ст. 63 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (у зв'язку із сімейними обставинами) з 25 травня 2005 року.
Відповідно до вказаного наказу вислуга років, на день звільнення, у календарному обчисленні становить: 03 роки 09 місяців 10 днів, у пільговому обчисленні становить: 04 роки 00 місяців 29 днів.
На підтвердження факту проходження служби та наявності відповідної вислуги в органах ДКВС свідчать записи у трудовій книжці позивача, відповідно до якої, з 15.08.2001 по 25.05.2005 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України (завірену копію додаю). Також вказані періоди служби на різних посадах підтверджуються завіреною копією послужного списку із органів ДКВС (завірену копію додаю) та витягом з наказу про його звільнення, у якому зазначено вислугу років на день звільнення.
Вказані документи підтверджують вислугу років позивача з 15.08.2001 по 25.05.2005 у органах Державної кримінально-виконавчої служби.
Разом з тим, на момент звернення до суду, вказану вислугу років з 15.08.2001 по 25.05.2005 у органах Державної кримінально-виконавчої служби до стажу в поліції, з моменту прийняття на службу в ГУНП в Чернігівській області, позивачу зараховано не було.
Відповідно до абзацу 2 ч. З Розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС від 36.04.2016 № 260 (далі- Порядок № 260) обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та^за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.
У порушення вказаної норми Порядку № 260 при призначенні мене на посаду в Національній поліції підрозділами кадрового забезпечення відповідача збчислення та зарахування до стажу в поліції вислуги років з 15.08.2001 по 25.05.2005 у органах Державної кримінально-виконавчої служби здійснено не зуло.
У травні 2024 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Чернігівській області із заявою у якій просив зарахувати йому до стажу в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу (вислугу років) в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 станом на 07.11.2015 (дату прийняття на службу).
Листом від 15.05.2024 № К-252/124/05/20-2024 ГУНП в Чернігівській області відмовило позивачу у задоволенні заяви, указавши, що відсутні правові підстави включити до стажу служби в поліції періоди проходження служби в ДКВС.
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним прововідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі за текстом - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу рботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з статтею 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ ^країни та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо не зарахування сажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як встановлено раніше, на підставі поданих позивачем доказів, я з 15.08.2001 о 25.05.2005 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на різних посадах та йому було присвоєно звання «лейтенанта внутрішньої служби».
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на осадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань а його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх прав.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 26.06.2005 №2713-ІV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб вдового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально- виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально- виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Таким чином, суд дійшов переконання, що на позивача, як працівника кримінально-виконавчої служби, під час проходження ним служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
У постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд зазначив, що на працівників кримінально-виконавчої служби (крім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу») під час проходження ними служби, розповсюджується дія нормативно-правових іктів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому іислі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Ствердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Верховний Суд вказав, що всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд, у постанові від 07.10.2020 в справі № 826/16143/18, у якій досліджувались подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались, та визначення чинним на момент проходження служби законодавством статусу такої служби.
У постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд визнав неправильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону № 580-VIII, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
У цій самій постанові Верховний Суд підтримав висновок суду першої інстанції, який врахував тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, та вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що стаж служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 (03 років 09 місяців 22 дні) підлягає до зарахування до стажу позивача служби в поліції.
Відповідач, відмовивши позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005, допустив бездіяльність, яка призвела до порушення мого права на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, розмір і тривалість яких залежать від вислуги років.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Чернігівській області, яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до стажу в поліції службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 станом на 07.11.2015.
Зобов'язати ГУНП в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до стажу в поліції службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 15.08.2001 по 25.05.2005 станом на 07.11.2015 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ