15 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3788/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , що полягає у зменшенні грошового виміру вказаних у ній додаткових видів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду №320/17277/23 скласти довідку про грошове забезпечення за посадою ОСОБА_1 , зазначивши у ній додаткові види грошового забезпечення, обраховані від розмірів вказаних додаткових видів та встановленим порядком надіслати її до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/17277/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за його посадою із розрахунком посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Також у довідці були вказані додаткові види грошового забезпечення - надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премія у відсоткових розмірах, встановлених станом на 01 січня 2023 року. Однак позивач вважає, що розмір додаткових видів грошового забезпечення обрахований без дотримання вимог законодавства. Так, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 розмір надбавки за особливості проходження служби має становити 15804,75 грн, однак у довідці вказано 10374,00 грн, розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень має становити 2792,00 грн замість зазначеної суми 1832,00 грн, а розмір премії, на думку позивача, має становити 19544,00 замість зазначеної у довідці суми премії 12824,00 грн. Таким чином позивач вважає, що відповідачем під час складання довідки відповідачем порушено вимоги постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 15 червня 1996 року №414.
Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву; залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві; запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, пояснення щодо позову та відзиву.
Згідно з матеріалами справи вказана ухвала суду від 03 вересня 2024 року була надіслана ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет, про що працівником апарату суду складено довідку про доставку електронного листа.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною сьомою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету.
Згідно пункту 2 частини першої статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Пунктом 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини одинадцятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.
Однак правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не скористався.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не скористалось правом надання пояснень щодо позову.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернуто апелянту.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 19 червня 2024 року видано довідку №13/5923/С про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року за посадою начальника відділу планування - заступника начальника організаційно-планового управління Департаменту утилізації МОУ, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії визначено у розмірі 49345,00 грн і до якого включено такі складові: посадовий оклад - 13960,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 2250,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 8105,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 10374,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 1832,00 грн; премія (140%) - 12824,00 грн. Додатково у довідці вказано, що таку складено з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Не погоджуючись із розмірами надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 червня 2024 року №13/5923/С, позивач звернувся до суду з цим позовом.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20, відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та процедура звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання визначені статтями 372-373 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Абзацом 1 частини першої, частиною третьою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Процедура здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Законом України “Про виконавче провадження».
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року у справі №540/606/20 на підставі аналізу норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи рішення Конституційного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини, вказав наступне: “Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження». Якщо позивачка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі №540/1155/19 порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №540/1155/19, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права. При розгляді позовних вимог позивачки стосовно фактичного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, Суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження. Відтак, колегія суддів доходить висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого фактичного предмету спору (щодо призначення та виплати пенсії позивачці) і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту четвертого частини першої статті 238 КАС України» (пункти 44, 50, 52, 53, 55 постанови від 27 липня 2022 року).
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2024 року у справі №460/23064/23 також вказав, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження». Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення (статті 382, 383), виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Також Верховним Судом наголошено, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. Таким чином, Верховним Судом зроблено висновок про те, що вимоги особи, заявлені шляхом подання окремого позову, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, є недопустимими у рамках окремого судового провадження. У разі, якщо особа вважає, що при виконанні судового рішення були порушені її права, свободи чи інтереси були порушені такими рішеннями, остання має право скористатися механізмом судового контролю за виконанням рішення, передбаченим статтею 383 КАС України. Такий підхід забезпечує дотримання принципів процесуальної економії (уникає дублювання спорів з одним і там самим предметом), сприяє ефективному виконанню судових рішень (оскільки забезпечує своєчасний і належний контроль за виконанням судових рішень), захисту прав і законних інтересів учасників процесу та в цілому підвищує рівень довіри до судової системи (пункт 74 постанови).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Тобто, питання щодо видачі ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії вже було вже було предметом розгляду в суді по справі №320/17277/23.
Натомість у даному позові позивач виражає незгоду з розмірами додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія) станом на 01 січня 2023 року, які зазначені у довідці від 19 червня 2024 року №13/5924/С, що була видана ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23.
Так, згідно змісту позову, на думку позивача, відповідач невірно визначив у вказаній довідці розміри надбавки за особливості проходження служби (15804,75 грн замість визначених 10374,00 грн), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (2792,00 грн замість визначених 1832,00 грн) та премії (19544,00 грн замість визначених 12824,00 грн), тобто у зменшеному грошовому вимірі, що, на думку позивача, не відповідає вимогам постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 15 червня 1996 року №414.
Отже, звернення до суду з цим позовом фактично обумовлено неправильним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №320/17277/23.
При цьому суд зауважує, що, згідно наявних у справі матеріалів, позивач не звертався до відповідача із заявою про видачу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії із зазначенням у ній додаткових видів грошового забезпечення, обрахованих від розмірів основних видів грошового забезпечення у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Тобто, після видачі ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 19 червня 2024 року №13/5923/С між позивачем та відповідачем не виникло нових спірних відносин, що у свою чергу виключає вирішення судом нового публічно-правого спору.
Фактично, заявлений у даній справі позов спонукає суд вдатися до перевірки належності виконання відповідачем рішення суду у справі №320/17277/23, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання - повторно зобов'язати відповідача вчинити, по суті, тотожні дії.
Відтак, суд зауважує, що позивач обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду.
Проте суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, в яких наявні обставини, з якими положення Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тому, враховуючи висновки Верховного Суду у постановах від 27 липня 2022 року у справі №540/606/20 та від 30 вересня 2024 року у справі №460/23064/23, зважаючи на те, що у даному випадку, як і у справах, які розглядав суд касаційної інстанції, позивач, фактично, не погоджується із діями відповідача щодо не правильного зазначення розміру додаткових видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року у довідці для перерахунку пенсії, виданої на виконання судового рішення у справі №320/17277/23, то суд приходить до висновку про те, що оскаржувані позивачем дії не повинні розглядатись судом в окремому судовому провадженні, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
Суд зауважує, що в даному випадку, якщо ОСОБА_1 вважає, що діями відповідача на виконання судового рішення у справі №320/17277/23 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не подавати новий адміністративний позов.
Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 - виконувати судове рішення (рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23) шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення (про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №320/17277/23 щодо неправильного, на думку ОСОБА_1 , зазначення розмірів додаткових видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року), оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду (рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №320/17277/23), з того самого предмету спору (щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за посадою ОСОБА_1 із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року), між тими самими сторонами (позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і, фактично, з тих самих підстав, то суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.
Керуючись статтями 238, 241, 248, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.П. Лелюк