14 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 320/2781/24
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суд звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про вартість неотриманого речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі станом на 29.12.2021 р. та невиплати компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про вартість неотриманого речового майна та провести розрахунок за неотримане речове майно ОСОБА_1 станом на 29.12.2021
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 справу №320/2781/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 передано за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 справу №320/2781/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідач не провів розрахунків із позивачем щодо виплати компенсації за неотримане речове майно та не видав довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки абз.10 п.4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджену наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (з наступними змінами, далі - Інструкція), згідно якого особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі. Крім того, під час звільнення з військової служби у позивача не виникало ніяких заперечень щодо розрахунків.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивача відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2021 №578 звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини.
Компенсація за речове майно позивачу при звільненні не нараховувалася та не виплачувалася.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно. Відповідь на вказану заяву позивачем не отримана.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Частиною 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок) передбачає, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно п. 4, 5 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку).
З аналізу вищенаведеного суд дійшов висновку, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у позивача виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Як свідчать матеріалами справи, позивача з 29.12.2021 виключено із списків особового складу Військової частини та всіх видів забезпечення, проте не було нараховано та виплачено компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Так, застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Таким чином, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
У зв'язку з тим, що з позивачем не було проведено повного розрахунку, представник останнього звернувся до відповідача про виготовлення довідки про вартість не отриманого речового майна та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Щодо посилання відповідача на абз.10 п.4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджену наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (з наступними змінами, далі - Інструкція), згідно якого особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі, то суд вважає таке необґрунтованим.
При цьому, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Інструкції грошова компенсація вартості речового майна надається військовослужбовцям за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, а згідно з ч. 1 ст. 91 Закону № 2011 порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, Порядком № 178 така умова компенсації вартості за не отримане речове майно не передбачена.
Факт невидачі речового майна сторонами, які беруть участь у справі не оскаржується.
При цьому суд звертає увагу, що відповідачем надано довідку №7 від 02.09.2024 р. про вартість речового майна, що належить до видачі суду, однак вказану довідку не направлено на адресу позивача.
Тому суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання довідки та не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки та ненарахування позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати довідку та виплатити позивачу грошову компенсацію замість не отриманого речового майна.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки та не виплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати довідку, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у зв'язку зі звільненням з військової служби.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя І.В. Маренич