11 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3500/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що має відношення до військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у відмові звільнити командира 3 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 з військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний час, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групою та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , що має відношення до військової частини НОМЕР_2 , прийняти рішення про звільнення командира 3 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 з військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний час, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групою та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду.
Позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у звільненні його з військової служби. Так, позивачем зазначено, що в його дружини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна інвалідність ІІ групи, у зв'язку з чим у відповідності до положень статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову служби» він підлягає звільненню з військової служби як військовослужбовець, який є єдиним членом родини, що може здійснювати постійний догляд за хворою дружиною, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Вказано, що до рапорту про звільнення з військової служби позивачем було подано всі документи, які, на його думку, підтверджують наявність факту необхідності здійснення постійного догляду за хворою дружиною, проте відповідач за результатами розгляду наданих позивачем документів зазначив, що такі не підтверджують необхідності здійснення постійного догляду і, відповідно, свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби.
Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача та встановлено п'ятнадцятиденний строк для їх подання з дня отримання цієї ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 09 серпня 2024 року, якою відкрито провадження у даній справі, була направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позові, а саме: с. Новотавричеське, Комишуваська територіальна громада, Запорізький район, Запорізька область.
Проте станом на 11 листопада 2024 року жодних документів до суду від відповідача не надходило (зокрема, не надано і письмових доказів, витребуваних ухвалою суду від 09 серпня 2024 року).
Як свідчить зміст позову, позивачем (його представником) також зазначено: «командування військової частини НОМЕР_1 має відношення до військової частини НОМЕР_2 , якими відмовлено у задоволенні рапорту командира 3 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 про звільнення з військової служби».
Відповідним чином у даному позові сформована і його прохальна частина. Так, позивач просить суд: «визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що має відношення до військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у відмові звільнити командира 3 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 з військової служби» та «зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , що має відношення до військової частини НОМЕР_2 , прийняти рішення про звільнення командира 3 відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 з військової служби».
Між тим, до матеріалів позову не надано доказів перебування (реєстрації) відповідача - військової частини НОМЕР_1 саме за зазначеною у позові адресою: АДРЕСА_1 , а також доказів відношення командування військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 , як про це зазначено в описовій та прохальній частині позову.
При цьому суд зауважує, що додана до позову копія листа, виданого ТВО командира військової частини НОМЕР_2 стосовно поданого ОСОБА_2 рапорту, є неналежної якості (нечитаємою), що унеможливлює суд достовірно встановити усі обставини цієї справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи наведені норми, з метою з'ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази на підтвердження зазначення у позові про перебування (реєстрацію) військової частини НОМЕР_1 саме за адресою: АДРЕСА_1 ; докази на підтвердження тверджень про відношення (перебування у складі, підпорядкування тощо) військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 ; належну копію листа ТВО командира військової частини НОМЕР_2 стосовно поданого ОСОБА_2 рапорту про звільнення з військової служби.
Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 94, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Витребувати у ОСОБА_2 :
- докази про перебування (реєстрацію) військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- докази відношення (перебування у складі, підпорядкування тощо) військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 ;
- належну копію листа ТВО командира військової частини НОМЕР_2 стосовно поданого ОСОБА_2 рапорту про звільнення з військової служби.
2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити ОСОБА_2 строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк