Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2024 р. Справа № 520/29409/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Департамента патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості преметів однострою,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Департамент патрульної поліції, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 9660 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 65 коп.
Ухвалою суду позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою залишено без руху, в якій зазначено, що з метою вирішення питання дотримання строків звернення до суду усуваючи недоліки позовної заяви позивачу слід надати докази подачі адміністративного позову на пошту до 05.10.2024 року включно (опис вкладення, роздруківки пошти тощо), враховуючи, що до суду поштове відправлення (позов з додатками) надійшло та зареєстроване канцелярією суду 23.10.2024 року, або зазначити причини неможливості їх подання.
На виконання ухвали суду представником позивача надіслано заяву, в якій просив суд відкрити провадження по даній справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Оцінивши зміст поданої позивачем заяви на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає повторному залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до положень частини 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Згідно положень частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції по особовому складу від 04.09.2024 № 1945 о/с ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Відповідно до арматурної картки № АД-2381 та довідки-розрахунку суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився № 76 ОСОБА_1 на день звільнення видано наступні предмети однострою: шапка зимова, спорядження поясне, куртка спеціальна, черевики демісезонні, черевики з високими берцями чорного кольору, черевики чорного кольору, термобілизна, напівкомбенізон зимовий, костюм-дощовик, жилет спеціальний.
Загальний обсяг коштів, який має бути сплачений для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився складає 9660,65 коп.
Жодних відрахувань з остаточного розрахунку на день звільнення із служби в поліції Департаментом патрульної поліції не здійснювалось, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення вищевказаної суми коштів.
У постанові від 29 квітня 2020 року по справі №560/1942/19 Верховний Суд наголосив, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц.
Дана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 року по справі № 520/10571/2020.
Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання не відшкодування вартості однострою, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.12.2018 року в справі № 804/285/16, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.10.2019 року в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 року в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 року в справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року в справі №140/2024/19, від 15.08.2024 року в справі №160/20365/23.
Отже, в даному випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Відомості щодо розміру вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, зазначено в наказі ДПП про звільнення відповідача зі служби в поліції від 04.09.2024 № 1945 о/с, з яким відповідач ознайомлений 04.09.2024 та отримав копію довідки-розрахунку № 76 з реквізитами для сплати, що засвідчив особистим підписом.
Отже, місячний строк звернення до суду з даним позовом сплинув 05.10.2024 року, про що зазначено позивачем в позовній заяві.
Судом встановлено, що даний адміністративний позов позивачем направлено до суду поштою. Проте, з поштового конверту неможливо встановити дату звернення на пошту.
Саме з цим підстав ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, в якій з метою вирішення питання дотримання строків звернення до суду позивачу надано строк для надання доказів подачі адміністративного позову на пошту до 05.10.2024 року включно (опис вкладення, роздруківки пошти тощо), враховуючи, що до суду поштове відправлення (позов з додатками) надійшло та зареєстроване канцелярією суду 23.10.2024 року, або зазначити причини неможливості їх подання.
На виконання ухвали суду представником позивача подано заяву, в якій зазначено, що надати до суду прямий доказ, який підтверджує дату направлення позовної заяви 02.10.2024 року, позивач позбавлений можливості. ДПП процесуальні документи до суду направляються завжди рекомендованим листом, однак в даному випадку сталося непорозуміння між представником позивача та працівником УКРПОШТИ, внаслідок чого останній направив дану позовну заяву до суду звичайним листом, який не має ідентифікаційного номеру. Інформація про відправлення, надіслане звичайним листом в базі даних УКРПОШТА не зберігається, відповідно, відсутня можливість надати докази, який підтверджує дату направлення до суду позову.
Разом з тим, представник позивача наголошував на тому, що позовну заяву з доданими до неї документами направлено до суду поштовим відправленням 02.10.2024 року об 19:29 год., на підтвердження чого надано до суду копії наступних документів:
1) накладної №6100150363701, відповідно до якої 02.10.2024 о 19:26:13 УКРПОШТОЮ прийнято відправлення з описом вкладення від УПП в Харківській області на адресу ОСОБА_1 , оригінал якої було вклеєно до позовної заяви та надіслано до суду;
2) квитанції про сплату поштового відправлення №6100150363701, здійсненого 02.10.2024 о 19:28:54;
3) квитанції №26 про сплату поштових марок "Міста героїв Охтирка", здійсненої 02.10.2024 о 19:29:05, які містяться на конверті, в якому надіслано позов з документами до суду.
Крім того, до позову долучений до позову оригінал листа - опису відправлення позовної заяви для відповідача з оригіналом квитанції також свідчить про здійснення відправки обох листів одноразово - як відповідачу, так і до суду.
Суд не приймає до уваги вищевказані твердження представника позивача на підтвердження своєчасного звернення до суду з даним позовом, оскільки опис вкладення на підтвердження надсилання ДПП відповідачу поштою позову з доданими документами, наданий разом з позовом, а також копія фіскального чеку від 02.10.2024 року №6100150363701 на підтвердження сплати такого надсилання, не є належним доказом та взагалі не може свідчити про те, що позовна заява з доданими до неї документами співробітником управління ДПП в Харківській області також була відправлена до суду поштою саме 02.10.2024 року.
Пояснення представника позивача стосовно того, що співробітником Укрпошти помилково направлено дану позовну заяву до суду звичайним листом, а не рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення суд вважає безпідставними, оскільки наявність такої помилки з боку працівників Укрпошти не доведена жодними доказами, відповідно, сприймається судом як суто суб'єктивна думка позивача з цього питання.
З приводу посилань представника позивача на копію квитанції №26 про сплату поштових марок "Міста героїв Охтирка" від 02.10.2024, як доказ того, що відповідні марки були придбані співробітником ДПП 02.10.2024 об 19:29 год. та вклеєні на конверт, в якому надіслано до суду позов з додатками теж 02.10.2024 року, слід зазначити, що судом не ставиться під сумнів, що поштові марки придбано представником позивача саме 02.10.2024 року. Проте, придбання марок не підтверджує того, що позивач звернувся на пошту з позовом теж 02.10.2024 року.
Суд також звертає увагу на те, що позовна заява з доданими до неї документами, яка була надіслана управлінням ДПП в Харківській області до суду, як стверджує 02.10.2024 року, фактично надійшла до суду та зареєстрована канцелярією 23.10.2024 року (Вх. №01-12/105323/24).
На офіційному сайті "Укрпошти" в розділі "Терміни доставки листів і поштових карток" (https://www.ukrposhta.ua/ua/terminy-dostavka-lystiv-ta-poshtovykh-kartok) міститься інформація стосовно нормативних строків пересилання відправлень листів по Україні, зокрема, у межах міста пересилання пріоритетних відправлень здійснюється терміном в один день (Д+1), непріоритетних - у два дні (Д+2) (Д - день подання відправлення для пересилання; 1, 2 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення).
Таким чином, зазначене вище у своїй сукупності свідчить про те, що представником позивача разом із заявою до суду з даним позовом не надано належних доказів подачі позову у встановлені законодавством строки, викладені позивачем в заяві підстави для визнання того, що строк звернення до суду не пропущено, судом не визнаються поважними з підстав, викладених вище.
Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою - залишити без руху.
Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Шевченко