Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 листопада 2024 року № 520/5741/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані: 3 доби оплачуваної відпустки за 2021 рік, 34 доби оплачуваної відпустки за 2022 рік, 15 діб оплачуваної відпустки за 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 02.08.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані: 3 доби оплачуваної відпустки за 2021 рік, 34 доби оплачуваної відпустки за 2022 рік, 15 діб оплачуваної відпустки за 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 02.08.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні з 02.08.2023 по день прийняття рішення у справі, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 547,53 грн.
В обґрунтування позову вказано, що бездіяльність ГУНП в Харківській області яка полягає у невиплаті грошової компенсації при звільненні ОСОБА_1 за невикористані дні відпустки за попередні роки є протиправною, оскільки у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Відповідач у відзиві вказав, що позов не підлягає задоволенню з огляду на те, що Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 у справі №620/3663/19 відступив від раніше сформованої практики Верховного Суду щодо субсидіарного застосування загальних норм трудового законодавства, та сформував новий висновок про неможливість такого застосування після змін в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що набули чинності з 01.05.2022 на підставі Закону №2123-IX, а саме: "п.55. Таким чином, оскільки після 01.05.2022 законодавчо врегульовані спірні питання щодо вступу, проходження та припинення служби в поліції, то відсутні обґрунтовані підстави й доцільність відступати від висновку щодо застосування відповідних норм Закону №580-VIII та формулювати інший висновок щодо застосування цих норм, які після вказаної дати не підлягатимуть застосуванню в судовій практиці до правовідносин, аналогічних тим, які виникли в цій справі". Оскільки спірне питання фактично стосується розрахунку з поліцейським при припиненні ним служби в поліції, позиція Верховного Суду у цій справі №620/3663/19 є релевантною і щодо цієї справи.
Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області.
Наказом ГУНП в Харківській області від 25.07.2023 №616 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області №343о/с від 02.08.2023 по особовому складу Про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звільнено з посади з 02.08.2023.
ОСОБА_1 оскаржував вказані накази, рішенням ХОАС у справі №520/21670/23 від 26.10.2023 відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_2 до ГУНП в Харківській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення коштів.
Згідно Наказу №343о/с від 02.08.2023 по особовому складу ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції з 02.08.2023.
Звільнення позивача здійснювалось з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб.
Відповідно до листа управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 19.03.2024 № 636/119-29/02-2024 встановлено, що компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб нарахована та виплачена у серпні 2023 року в розмірі 1722,63грн. (без урахування військового збору 1,5 %) та у вересні 2023 року в розмірі 2105,44грн. (без урахування військового збору 1,5 %). Таким чином компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб нарахована та виплачена ОСОБА_1 в загальному розмірі 3827,07 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 .
З огляду на лист та інформації, яка була надана від управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області від 12.03.2024 № 1416вс/119-12/01-2024 встановлено, що у ОСОБА_1 за 2021 рік не використано щорічну додаткову відпустку у кількості 3 доби, та за 2022 рік не використано 30 діб основної та 04 доби додаткової щорічної відпустки.
ОСОБА_1 на момент звільнення мав право на відпустку у кількості 20 діб, адже останній відпрацював неповний календарний рік, і таким чином не може претендувати на виплату компенсації за невикористану відпустку у кількості 15 діб. Він відпрацював тільки 7 місяців з 12, а отже не повний календарний рік, і не до кінця року.
Вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області при звільненні ОСОБА_1 02.08.2023 року протиправно не здійснено виплату грошової компенсації за невикористані відпустки за попередні роки, а саме: 3 доби оплачуваної відпустки за 2021 рік, 34 доби оплачуваної відпустки за 2022 рік, 15 діб оплачуваної відпустки за 2023 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України "Про відпустки" (далі - Закон №504) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі ст. 4 Закону №504 установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; 3) творча відпустка ; 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях; 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону № 504).
Соціальний захист поліцейських регулюється Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст.92 Закону №580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частиною 2 ст.93 вищевказаного Закону передбачено, що тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів (ч.3 ст. 93 Закон №580-VIII).
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі - Порядок №260).
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
В контексті наведеного, аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Як вже зазначалося, види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, передбачені положеннями Закону №580-VIII. При цьому, законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Разом з тим, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав у попередньому календарному році. Водночас, надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Отже, суд вважає, що у наступному календарному році, у тому числі й за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку. Відпустки за попередні роки які невикористані поліцейським в році звільнення не можуть бути залишені без розрахунку (виплати грошової компенсації), адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
В той час, з огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260, питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України і Закону № 504, яким передбачено право працівника у разі звільнення на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті викладеного, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечується, що на момент звільнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області позивачем не використано усі дні щорічної відпустки, право на яку останній отримав під час проходження служби та усі дні додаткової відпустки, а тому при звільненні набув право на отримання грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Враховуючи обставини встановлені у ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивачу під час звільнення підлягала виплаті грошова компенсація за невикористані щорічні і додаткові відпустки: за 2021 рік за невикористану щорічну додаткову відпустку у кількості 3 доби, та за 2022 рік невикористані 30 діб основної та 04 доби додаткової щорічної відпустки.
Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №820/5122/17, від 31 березня 2020 року у справі №808/2122/18, суд зазначає, що у відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Щодо посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 25.05.2023 по справі № 620/3663/19 щодо виключення можливості субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, під час вирішення цієї справи, суд зазначає, що вказані висновки стосуються регулювання питання порядку переміщення поліцейських, а не компенсації невикористаних відпусток.
Таким чином, суд, вирішуючи спір у даній справі, враховує правову позицію вказану Верховним Судом в постановах від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.
Щодо компенсації за 15 діб оплачуваної відпустки за 2023 рік, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та зазначалось вище, Наказом ГУНП в Харківській області від 02.08.2023 № 343 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 02.08.2023 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VІІІ). Звільнення позивача здійснювалось з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб.
Відповідно до листа управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 19.03.2024 № 636/119-29/02-2024 встановлено, що компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб нарахована та виплачена у серпні 2023 року в розмірі 1722,63 грн (без урахування військового збору 1,5 %) та у вересні 2023 року в розмірі 2105,44 грн (без урахування військового збору 1,5 %). Таким чином компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 02.08.2023 у кількості 20 діб нарахована та виплачена ОСОБА_1 в загальному розмірі 3827,07 грн.
Як зазначалось вище обчислення тривалості відпусток поліцейських урегульовано статтею 93 Закону України № 580-VІІІ, відповідно в редакції Закону на момент звільнення ОСОБА_1 .
Тривалість відпусток поліцейського обчислюється щодобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включається.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби в поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як п'ятнадцять календарних днів.
Тривалість щорічної відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складав 09 років 07 місяців 12 днів, тобто останній мав право на щорічну основну оплачувану відпустку 30 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку 4 календарних дні за повний відпрацьований рік, що в цілому складає 34 календарних дні. Розрахунок кількості днів проводиться саме від сумарної кількості, в даному випадку 35 діб.
Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1 відбулося 02.08.2023, з обчислення пропорційного розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби в році звільнення (тобто 7 місяців), він мав право на відпустку у 20 календарних днів.
З огляду на лист, наданий позивачу, яку він надає в якості додатка до позовної заяви, та інформації, яка була надана від управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області від 12.03.2024 № 1416вс/119-12/01-2024 встановлено, що у ОСОБА_1 за 2021 рік не використано щорічну додаткову відпустку у кількості 3 доби, та за 2022 рік не використано 30 діб основної та 04 доби додаткової щорічної відпустки. Однак у листі, що був наданий позивачем до позовної заяви, вказано, що останній мав право на відпустку у 2023 році у кількості 35 діб. Дана кількість діб в листі зазначена УКЗ ГУНП в Харківській області саме, якщо б ОСОБА_1 випрацював у 2023 році повний календарний рік.
Отже, позивач на момент звільнення мав право на відпустку у кількості 20 діб за 2023 рік, оскільки відпрацював неповний календарний рік (7 місяців з 12), в зв'язку з чим відсутні підстави для виплати компенсації за невикористану відпустку у кількості 15 діб.
Таким чином, вимоги позивача, щодо визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області щодо не здійснення виплати грошової компенсації за 2023 рік у кількості 15 діб невикористаної відпустки та зобов'язання нарахувати та виплати відповідну компенсацію є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні з 02.08.2023 по день прийняття рішення у справі, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 547,53 грн., суд вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 3 доби щорічної додаткової відпустки за 2021 рік та за невикористані 30 діб основної та 4 доби додаткової щорічної відпустки за 2022 рік .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 3 доби щорічної додаткової відпустки за 2021 рік та за невикористані 30 діб основної та 4 доби додаткової щорічної відпустки за 2022 рік .
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.