Справа № 500/5854/24
08 листопада 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши матеріали адміністративної справи у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Свиріпу Вікторію Зіновіївну, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2024 № l92350008564 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 22.12.2023 ОСОБА_1 з 22.12.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 6 ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.10.2024 представник відповідача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказане клопотання та матеріали судової справи, суд дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Частиною другою статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною третьою статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін необхідно відмовити, оскільки у ньому не обґрунтовано які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, необхідно встановити безпосередньо у судовому засіданні та не повідомлено суду обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, 04.11.2024 представник відповідача подав до суду письмове клопотання про витребування доказів.
При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.
Згідно із частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частинами 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Представником позивача у заявленому клопотанні про витребування доказів не наведено конкретних обставин, які можуть підтвердити кожен із витребуваних доказів та їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Головуючий суддя Юзьків М.І.