13 листопада 2024 р. Справа № 480/10525/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про розрахунок наявного страхового стажу для призначення пенсії за віком. До заяви було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком, однак відповідач відмовився зарахувати до стажу у пільговому обчисленні період його роботи водієм у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 25.11.1985 по 08.05.1987, період роботи на різних посадах у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 28.01.1988 по 05.12.1990 та період роботи під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) УФСВП по Мурманській області Російської Федерації з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005. Вважає такі дії протиправними та зазначає, що факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується оригіналами відповідних письмових документів. У зв'язку з цим відмова відповідача зарахувати до його страхового стажу період роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за віком, є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою та документами про проведення попереднього обчислення страхового стажу.
За результатами опрацювання наданих документів позивача повідомлено про наявність у нього страхового стажу, що становить 26 років 09 місяців 28 днів. При цьому відповідач не зарахував до стажу позивача у пільговому обчисленні період його роботи водієм у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 25.11.1985 по 08.05.1987, період роботи на різних посадах у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 28.01.1988 по 05.12.1990 та період роботи під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) УФСВП по Мурманській області Російської Федерації з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005. Також відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали в РФ, регулювалося Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при цьому з 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді, а постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 р. № 639 припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві. З огляду на це положення Угоди не поширюються на стаж, набутий громадянами України під час відбування покарання на території Російської Федерації. (а.с.13,14,15).
Суд не погоджується з такими діями відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди роботи з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, за період роботи до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, страховий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У спірних правовідносинах відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 25.11.1985 по 08.05.1987, період роботи у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 28.01.1988 по 05.12.1990 та період роботи під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) в селищі Мурмаші Мурманської області Російської Федерації з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що факт зайнятості позивача в період з 25.11.1985 по 08.05.1987 у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації, період роботи з 28.01.1988 по 05.12.1990 у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації та період роботи з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005 під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) в селищі Мурмаші Мурманської області Російської Федерації підтверджується архівною довідкою архівного відділу муніципального утворення міського округу м. Сургут від 29.05.2013 № С-5074, довідкою Сургутського тампонажного управління - структурного підрозділу Відкритого акціонерного товариства "Сургутнафтогаз" від 13.05.2013 № 27-01-23-1195, довідкою обліку робочого часу засудженого в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі, що зараховується в загальний трудовий стаж, виправної колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) УФСВП по Мурманській області Російської Федерації від 04.09.2013 № 9880, довідкою Федеральної казенної установи Виправна колонія № 18 (ФКУ ВК № 18) УФСВП Росії по Мурманській області (а.с.10,11,12). Відповідно до цих довідок Ханти-Мансійський автономний округ належить до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до підпункту "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, за умови укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надано пільги, зокрема, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Відповідно до п. 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, для обчислення пільгового стажу в разі роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, виходячи з приписів наведеної норми, достатньо одного з перерахованих документів. У спірних правовідносинах таким документом є довідки та архівна довідка архівного відділу муніципального утворення міського округу м. Сургут. Суд звертає увагу, що відмовляючи позивачу у врахуванні спірних довідок, відповідач не зарахував увесь період його роботи з 1985 року по 1990 рік, а також період роботи з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005 під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) в селищі Мурмаші Мурманської області Російської Федерації.
Таким чином, періоди роботи позивача на підприємствах в районі Крайньої Півночі на території Російської Федерації, що дає право на призначення пенсії за віком, підтверджені належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в їх зарахуванні до страхового стажу. Крім того суд вважає, що надані позивачем довідки мали бути враховані відповідачем при вирішенні питання про визначення його страхового стажу через те, що їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадянина. У свою чергу, вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві, не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення. Зокрема, у спірних правовідносинах така обставина не може бути підставою для відмови позивачу у реалізації наявного у нього права на призначення пенсії.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження стажу роботи та виплаченої заробітної плати позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку факт отримання позивачем заробітної плати та її розмір під час роботи в Російській Федерації підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем. У свою чергу, відповідач всупереч вимогам статті 77 КАС України не довів правомірності відмови зарахувати спірні періоди роботи до стажу позивача з урахуванням наданих ним довідок про роботу на території Російської Федерації. Доводи позовної заяви відповідач не заперечує.
Враховуючи встановлені обставини, суд визнає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в зарахуванні до стажу спірних періодів роботи з урахуванням довідок про його роботу на території Російської Федерації.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірні періоди роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи у пільговому обчисленні з 25.11.1985 по 08.05.1987 у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації, з 28.01.1988 по 05.12.1990 у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації та з 28.01.1988 по 05.12.1990 - період трудової діяльності під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) в селищі Мурмаші Мурманської області Російської Федерації є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.29).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська (Пушкіна), 1, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового (трудового) стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 25.11.1985 по 08.05.1987, період роботи у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 28.01.1988 по 05.12.1990 у пільговому обчисленні та період роботи під час відбування покарання з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 02.01.2004 до 31.07.2005.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області зарахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи у Механізованій колоні № 32 в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 25.11.1985 по 08.05.1987 та період роботи у Сургутському тампонажному управлінні виробничого об'єднання "Сургутнафтогаз" в м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 28.01.1988 по 05.12.1990 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік трудового стажу за півтора роки трудового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області зарахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період трудової діяльності під час відбування покарання у виправній колонії № 18 (ФКУ ВК № 18) в селищі Мурмаші Мурманської області Російської Федерації з 05.12.2001 по 31.03.2003 та з 21.04.2004 по 31.07.2005.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах