про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
12 листопада 2024 року Справа № 480/9331/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо припинення позивачу виплати з 01 травня 2022 року щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити позивачу виплату з 01 травня 2022 року щомісячної доплати в сумі 2000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду та доказів на підтвердження того, що позивач не міг дізнатися про порушене право, чи не міг звернутись за захистом порушених прав раніше.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду.
Заява обґрунтована тим, що про порушення своїх пенсійних прав позивачу стало відомо після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 17.10.2024, у відповідь на її заяву від 29.09.2024, яким позивача було повідомлено про підстави невиплати щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. І лише з моменту його отриманням, разом з копією перерахунку пенсії, позивачу стало відомо про порушення своїх прав, а саме що при перерахунку пенсії у квітні 2022 року припинено щомісячну доплату, встановлену з 01.07.2021.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладені у заяві, вважає, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовною заявою, позивач зазначила, що про порушення своїх пенсійних прав їй стало відомо лише з листа ГУ ПФУ в Сумській області від 17.10.2024 у відповідь на її заяву від 29.09.2024, яким позивача було повідомлено про підстави невиплати щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн.
Проте суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З урахування наведеного, суд доходить висновку, що отримання позивачем листа відповідача від 17.10.2024 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Про факт встановлення чи не встановлення позивачу доплати до пенсії з 01.05.2022 останній не могло не бути відомо принаймні з червня 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за травень 2022 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до вересня 2024 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладено, зокрема у постановах від 21.02.2024у справі №240/27663/23, від 08.08.2024по справі № 460/19702/23.
Будь-яких інших обґрунтованих обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог, позивачем/представником позивача не зазначено.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо припинення позивачу виплати з 01 травня 2022 року по квітень 2024 року (включно) щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити позивачу виплату з 01 травня 2022 року по квітень 2024 року (включно) щомісячної доплати в сумі 2000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", є безпідставними.
У даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем/представником позивача суду не надано.
За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернулася до суду після закінчення встановленого законом строку у вищевказаній частині позовних вимог та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подала до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в цій частині, суд визнає неповажними вказані в заяві щодо поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в цій частині.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви в зазначеній частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо припинення ОСОБА_1 виплати з 01 травня 2022 року по квітень 2024 року (включно) щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплату з 01 травня 2022 року по квітень 2024 року (включно) щомісячної доплати в сумі 2000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.М. Глазько