11 листопада 2024 року Справа № 480/3643/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3643/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 475118280706 від 19.04. 2024,
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 475518280706 від 19.04. 2024,
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 475318280706 від 19.04. 2024,
І. Позиція позивача
Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення № 475118280706 від 19.04.2024, ФОП ОСОБА_1 зазначає про те, що ненадання податковому органу табелів обліку робочого часу, не є підставою для застосування штрафу за порушення статті 44 Податкового кодексу України, оскільки приписи вказаних норм встановлюють обов'язок платника податків зберігати ті документи, які стосуються обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань. Тобто, згадані норми не встановлюють обов'язку і строків зберігання документів, які стосуються обліку трудових ресурсів та використання робочого часу найманими працівниками.
Крім того, позивач зауважив на тому, що підставою для проведення фактичної перевірки слугувало звернення громадянки щодо порушення порядку оподаткування і сплати акцизного податку, а також порушень обліку та реалізації товарів. Враховуючи те, що згадана скарга не містить інформації щодо порушення порядку оформлення трудових відносин, обліку трудових ресурсів чи інших порушень у сфері трудового законодавства, ці питання не могли бути предметом фактичної перевірки.
Стверджуючи про протиправність податкових повідомлень-рішень від 19.04.2024 № 475518280706 та № 475318280706, позивач вказує на те, що податковим органом не доведено наявність порушень, визначених пунктами 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, оскільки визначені в описовій частині акту недоліки стосуються виключно не зазначення в окремих чеках серії та номеру марки акцизного податку та коду УКТ ЗЕД, як це передбачено лише пунктом 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Також, ФОП ОСОБА_1 зазначив про те, що продаж алкогольних напоїв у заборонений період доби мав разовий характер, кількість проданого алкоголю у період дії заборони має досить малий розмір при тому, що його реалізація відбувалась за кілька хвилин до часу завершення дії заборони.
Стосовно ненадання податковому органу форм ведення обліку товарних запасів, позивач повідомив, що під час перевірки на свій погляд надав усі документи, що стосувались предмета перевірки. Протягом перевірки неодноразово запитував у посадових осіб відповідача щодо необхідності надання додаткових документів або пояснень, проте отримував відповідь щодо відсутності такої необхідності.
Дізнавшись зі змісту акту перевірки про порушення у зв'язку з ненаданням форм ведення обліку товарних запасів, ці форми надавались податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки. Втім, за результатами розгляду заперечень, надані документи були проігноровані, висновки щодо порушень залишились без змін.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у Сумській області у відзиві зазначило, що висновки акту фактичної перевірки про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.3 статті 44, п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є обґрунтованими, оскільки під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не були надані табелі обліку робочого часу, надання яких вимагалось запитом наданим перед проведенням перевірки.
Відповідач зауважив на тому, що за наявності хоча б однієї з підстав, наведеної у пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться згідно повноважень контролюючого органу з питань, визначених у пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, що належать безпосередньо до предмету перевірки.
Відповідно до п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України, під час фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.
З огляду на зазначене, на думку відповідача, посадові особи контролюючого органу мали право вимагати у позивача надання табелів обліку робочого часу, а також застосовувати штраф у зв'язку з їх ненаданням.
Також, у зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 під час перевірки форми обліку (в паперовому та/або електронному вигляді), яка підтверджує облік та походження товарів, враховуючи те що за період з 25.11.2023 по 07.03.2024 фактичний обсяг проведених розрахунків від реалізації товарів, склав 168 209, 50 грн., а також приймаючи до уваги встановлення факту зберігання необлікованих товарів на суму 30 453, 55 грн., застосування фінансової санкції в сумі 198 663, 05 грн., є правомірним.
Крім того, ГУ ДПС у Сумській області вважає правомірним і нарахування штрафу в сумі 6 800, 00 грн., оскільки встановлений перевіркою факт реалізації позивачем 26.02.2024 алкогольних напоїв у період дії заборони, не заперечується, а доводи наведені у позовній заяві, не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за допущені порушення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 07.05.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/3643/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
IV. Обставини справи
На підставі наказу № 552-кп від 07.03.2024 та направлень, посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області у період з 08.03.2024 по 15.03.2024 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження (здійснення) діяльності - магазину за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 55)
За результатами перевірки 15.03.2024 складено акт № 2574/18/19/РРО/ НОМЕР_1 , згідно з яким відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За змістом акту перевірки, вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з ненаданням табелів обліку робочого часу працівників, у зв'язку з ненаданням форми обліку, яка підтверджує облік та походження товару, внаслідок чого зроблено висновок про реалізацію у період з 25.11.2023 по 07.03.2024 необлікованих у визначений спосіб товарів на суму 168 209, 50 грн., а також встановленням станом на 08.03.2024 необлікованих товарів, які знаходяться в реалізації на суму 30 453, 55 грн. Крім того, відповідно до акту перевірки, 26.02.2024 ФОП ОСОБА_1 були реалізовані алкогольні напої у час, заборонений для їх реалізації.
На підставі висновків акту перевірки, 19.04.2024 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 475118280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020, 00 грн., № 475518280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 198663, 05 грн. та № 475318280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 800, 00 грн.
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі - Кодекс, ПК України).
За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.3.1 пункту 75.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України. Зокрема, приписами підпунктів 80.1, 80.2 встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, підставою для проведення фактичної перевірки є письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
На виконання пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, за змістом вказаних норм, фактична перевірка проводиться контролюючим органом виключно у разі наявності визначених підстав для її проведення, за умови пред'явлення встановлених документів та з тих питань, які передбачені Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу (підпункт 44.3.1.);
1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту (підпункт 44.3.2.);
1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту (підпункт 44.3.3.);
1095 днів - для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (підпункт 44.3.4.).
Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у передбачених випадках, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. (пункт 121.1. статті 121 ПК України)
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995. (далі - Закон № 265/95)
За змістом пункту 12 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовідносини у сфері регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, врегульовані Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995. (далі - Закон № 481/95)
Частиною 10 статті 153 Закону № 481/95 передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
За недотримання вказаних вимог, згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800, 00 грн.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ФОП ОСОБА_1 стверджує про відсутність обов'язку зберігання документів, які стосуються обліку трудових ресурсів та використання робочого часу найманих працівників, про дослідження податковим органом під час фактичної перевірки тих питань, які не підлягали перевірці, про здійснення продажу тільки облікованих товарів та про відсутність фактів систематичного продажу алкогольних напоїв у заборонений час доби.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може повністю погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 26.02.2024 о 07:53:22 год, 07:57:22 год, 07:57:50 год, 07:58:10 год ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою реєстратора розрахункових операцій MINI-T 400 МЕ, заводський номер НОМЕР_2 , фіскальний номер 3000811993, здійснено реалізацію алкогольних напоїв.
В той же час, згідно з розпорядженням голови Сумської ОДА керівника Сумської обласної військової адміністрації № 108-ОД від 30.03.2022, з 07.09.2023 заборонено до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж час дії правового режиму воєнного стану, на території Сумської області, крім територій можливих або активних бойових дій, для яких дата припинення можливості бойових дій або завершення бойових дій не визначена, реалізацію алкогольних напоїв у роздрібній торгівельній мережі та закладах ресторанного господарства з 21:00 до 08:00 години наступного дня.
За таких обставин, суд робить висновок про обґрунтованість доводів відповідача щодо реалізації позивачем алкогольних напоїв у заборонений час доби, наявність підстав для застосування штрафних санкцій, відповідність податкового повідомлення-рішення № 475318280706 від 19.04.2024 критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Доводи позивача про те, що порушення мало разовий характер і реалізацію алкогольних напоїв здійснено за декілька хвилин до дозволеного часу продажу, суд не приймає до уваги, оскільки Податковий кодексу України не містить такої підстави для звільнення від відповідальності.
Також, суд вважає обґрунтованими і доводи ГУ ДПС в Сумській області щодо наявності підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 1 020, 00 грн., оскільки з матеріалів справи убачається та не заперечується позивачем, що під час фактичної перевірки на запит посадових осіб відповідача табелі обліку робочого часу найманих працівників на перевірку не надавались.
Суд зазначає, що на виконання пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання не тільки документів та інформації, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а й інших документів, які пов'язані із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 80.6 статті 80 Податкового кодексу України, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.
Тобто, з огляду на приписи вказаних норм, позивач зобов'язаний був надати на запит посадових осіб відповідача табелі обліку робочого часу найманих працівників. Суд вважає, що не надання цих документів, є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 475118280706 від 19.04.2024.
Посилання позивача на відсутність підстав для перевірки дотримання вимог давства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), суд не приймає до уваги, оскільки під час проведення фактичної перевірки податковим органом досліджуються питання дотримання не тільки законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, а і дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відсутність у скарзі, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки посилання на порушення трудового законодавства, не є підставою для позбавлення відповідача повноваження проводити перевірку дотримання вимог законодавства з цих питань.
Разом з цим, доводи ГУ ДПС у Сумській області щодо наявності підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95, на переконання суду є необґрунтованими, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що у запереченнях на акт фактичної перевірки позивач вказував про те, що під час проведення перевірки неодноразово запитував про необхідність надання додаткових документів та отримував відповідь про відсутність такої потреби. Крім того, до заперечень на акт перевірки, позивачем були додані форми ведення обліку товарних запасів за вересень - грудень 2023 року та січень-березень 2024 року.
На виконання частини другої пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відтак, під час розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 на акт фактичної перевірки, ГУ ДПС у Сумській області зобов'язано було врахувати надані форми ведення обліку товарних запасів.
Неврахування вказаних форм обліку товарних запасів під час розгляду питання стосовно прийняття податкового повідомлення-рішення № 475518280706 від 19.04.2024, свідчить про невідповідність цього рішення критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та про наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 475518280706 від 19.04.2024.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик