08 листопада 2024 року м. Суми Справа № 480/8589/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
третя особа - Головне управління Пенсйного фонду України в Сумській області,
про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Сторони, третя особа та їх представники у судове засідання не з'явились.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви учасників справи. Процесулаьні дії суду.
30.09.2024 до суду надійшов позов, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення 08.05.2024 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 73180756; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 73180756, прийняту 08.05.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду від 03.10.2022 у справі № 480/5834/22.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена з порушенням приписів статті 39 Закону України ''Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі, зокрема, в частині виплати коштів. Таким чином, постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
07.10.2024 судом було відкрито провадження у справі. Також було залучено до участі у справі ГУ ПФУ в Сумській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Відповідачі та третя особа про розгляд справи повідомлені належним чином, витребуваних доказів не подали. Відповідачі відзивів не подали. Третя особа письмових пояснень не надала. Тому суд, на підставі норми ч.4 ст.159 КАС України, кваліфікує поведінку відповідачів, як визнання позову.
Обставини, які встановлені судом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 480/5834/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.17-19).
Позивачем було отримано виконавчий лист у вказаній справі та подано заяву про примусове виконання рішення.
Виконавцем відділу примусового виконання рішень було відкрито виконавче провадження № 73180756 з примусового виконання зазначеного рішення. У вказаному провадженні виконавчем 30.11.2023 винесно постанови про накладення на ГУ ПФУ в Сумській області штрафу за невиконання рішення у сумі 5100 грн та 29.03.2024 за повторне невиконання у сумі 10200 грн, направлено до Сумського РУП ГУНП в Сумській області повідомлення про вчинення посадовоми особами ГУ ПФУ в Сумській області кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ККУ, а також подано до суду заяву про зміну способу та порядку виконння рішення, в задоволенні якої судом відмовлено 07.05.2024.
Вказані факти визнаються відповідачами у листі від 27.08.2024 № 06.1-16/19524 (а.с.22-23).
08.05.2024 виконавче провадження було закінчено на підставі норми п.11 ч.1 ст. 39 ЗУ ''Про виконавче провадження'', про що винесена постанова (а.с.25).
Оскільки відповідачем закінчено виконавче провадження, проте рішення суду фактично не виконано, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Спірні правовідносини врегульовані, в тому числі Законом України ''Про виконавче провадження''.
Відповідно до норми п.2 ч.1 ст.1 вказаного Закону однією з основних засад виконавчого провадження є обов'язковість виконання рішень.
Частинами 1, 3, 4 ст.18 Закону про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
За приписами п.11 ч.1 ст.39 вказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 63 вказаного Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З вказаних норм спеціального закону вбчається, що закінчення виконавчого провадження на підставі норми п.11 ч.1 ст.39 Закону про виконавче провадження можливе лише за умови накладення двічі на боржника штрафів (за невиконання рішення та повторне невиконання у подвійному розмірі) та звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про вчинення боржником кримінального правопорушення.
В матеріалах справи наявний лист відділу примусового виконання рішень від 27.08.2024 № 06.1-16/19524, згідно якого 09.01.2024 до віддлу надійшло повідомлення ГУ ПФУ в Сумській області № 1800-0404-5/50418, в якому зазначено що на виконання рішення суду здійснено розрахунок недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. Доплата грошової допомоги після розрахунку склала 10147 грн. Виплата перерахованих коштів буде забезпечена у разі їх надходження з ПФУ до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат.
Доказів виплати позивачу коштів за рішенням суду № 480/5834/22 матеріали справи не містять.
Отже, відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. При цьому, відповідачі не надали доказів дійсної неможливості виконання судових рішень без участі відповідача.
Суд зазначає, що накладення штрафів, внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам та звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення, оскільки право на суд, було б ілюзорним, якби остаточне та обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам про вчинення кримінального правопорушення є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа та не можуть бути достатнім вчиненням виконавчих дій.
Крім того, за наслідками прийняття оскаржуваної постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й може залишитись невиконаним у майбутньому, що суперечить основним принципам виконавчого провадження.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази реального виконання рішення суду у справі № 480/5834/22 та постанови про відновлення виконавчого провадження № 73180756 після 08.05.2024, то суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.05.2024 № 73180756, яка не відповідає критеріям правомірності рішення, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України, в тому числі, щодо обгрунтованості такого рішення.
Вимоги щодо визнання протиправними дій судом не задовольняються, оскільки в даній справі права позивача порушуються саме індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, який скасовано судом, а не діями, як помилково вважає позивач.
Судові витрати.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі норми п.10 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'', його розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Пенсйного фонду України в Сумській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 08.05.2024 № 73180756.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Пенсйного фонду України в Сумській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
4. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 08.11.2024.
Суддя А.І. Сидорук