про відмову в заміні сторони виконавчого провадження
04 листопада 2024 року Справа № 480/6733/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Якименко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно з оновленою довідкою про грошове забезпечення, виданою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України, від 18.01.2022 № 33/39-2977 станом на листопад 2019 року за відповідною посадою із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" згідно з довідкою, виданою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України, від 18.01.2022 № 33/39-2977 за відповідною посадою станом на листопад 2019 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням виплаченої суми коштів.
18.10.2024 ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у справі № 480/6733/22, яке набрало законної сили, - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступником - ОСОБА_1 , яка є його донькою.
У судовому засіданні заявник та її представник подану заяву підтримали, просили суд замінити сторону - стягувача - у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі № 480/6733/22.
У судове засідання представник відповідача у справі не прибув, про дату, час, і місце розгляду заяви був повідомлений належним чином (а.с.107). Відповідно до ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Сумській області перерахувало ОСОБА_2 пенсію з 01.12.2019, однак не виплатило її через відсутність бюджетних призначень на цю мету.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.41,87).
Представник заявника заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є донькою позивача в цій справі та єдиною його спадкоємицею. Тому з огляду на положення ст. 379 КАС України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" вважає, що саме вона є правонаступником і має законне право отримати невиплачені її батьку за життя грошові кошти, нараховані на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 480/6733/22.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС України, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом з переходом прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При цьому, за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 цього Закону.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум є доходом сім'ї.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про отримання сум пенсії, що підлягали виплаті її батьку - пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, в порядку ст. 61 вказаного Закону.
При цьому, слід відмітити, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що " у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя."
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією в разі втрати годувальника, реалізували своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), проте не отримали таку виплату й оскаржують прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заміна сторони у виконавчому провадженні у цьому випадку не є належним способом захисту прав заявника, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення поданої заяви. Такого висновку суд дійшов і під час розгляду первинного звернення заявниці про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в цій справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 08 листопада 2024 року.
Суддя Л.М. Опімах