про відмову у забезпеченні позову
08 листопада 2024 року Справа № 480/9689/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В. розглянувши в приміщенні суду в місті Суми заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинити будь-які дії щодо призову на військову службу ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_1 згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 виключений з військового обліку та з 16.08.2023 є невійськовозобов'язаним. Під час наявного чинного документа, позивачу було видано Повістку на проходження ВЛК на 31.10.2024. Зазначив, що складення відповідачем Повістки на проходження ВЛК щодо заявника фактично є дією відповідача з призову ОСОБА_1 на військову службу, втім внаслідок неусунення протиправної бездіяльності на попередньому етапі, а саме - невизнання права особи, яка виключена з обліку через непридатність. Зазначені обставини вказують на реальну загрозу настання такого негативного наслідку, як невиконання рішення суду за позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо зміни військово-облікових даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) та приведення даних у відповідність згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Заявником вказано, що складення відповідачем Повістки на проходження ВЛК щодо ОСОБА_1 свідчить про підтверджений ризик настання для позивача негативних наслідків при невжитті заходів забезпечення позову, зокрема, завершення відповідачем дій з призову позивача на військову службу під час мобілізації, як наслідок - зміна юридичного статусу позивача з «виключений з військового обліку» на «військовослужбовець». Крім цього, вказав, що вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову матиме лише тимчасове, на час судового розгляду позову, обмеження відповідача у вчиненні дій з призову заявника на військову службу під час мобілізації, що не загрожує невідворотними негативними наслідками для відповідача. Звертає увагу, що в разі призову заявника на військову службу він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на його користь.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини та доводи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в їх сукупності, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Відповідно до прохальної частини заяви представник заявника просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 .
При цьому, необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття таких заходів призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв'язку із вчиненням відповідачем дій по мобілізації. Забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища прав та обов'язків позивача до розгляду справи по суті, оскільки відносно останнього може бути прийняте рішення про переміщення до військової частини, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та унеможливить виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник зазначає, що під час наявного чинного тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, відповідно до якого ОСОБА_1 виключений з військового обліку, заявнику було видано Повістку на проходження ВЛК на 31.10.2024.
Відповідно до п.27, 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; 2) до відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ: проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 викликав ОСОБА_1 на 31.10.2024 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Факт отримання заявником повістки про явку до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою проходження військово-лікарської комісії не підтверджує намірів відповідача призвати ОСОБА_1 на військову службу та не може свідчити про необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову.
Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При цьому, суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, в свою чергу мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243 КАС України, суд -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Воловик