14 листопада 2024 р. м. Рівне №460/9275/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні за період з 08 липня 2024 року по 15 липня 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні за період з 08 липня 2024 року по 15 липня 2024 року».
04 листопада 2024 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13500 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Заява про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката обґрунтована тим, що для захисту прав позивач звернувся до адвоката Бузинарського М.Ю., з яким уклав договір. Згідно договору ціна 1 години праці адвоката складає 3000 гривень. Вказана ціна є середньо ринковою в Україні та визначалася згідно відомостей всесвітньої мережи інтернет. Так наприклад ціна на послуги адвоката Гродовської А.П.(Київ) згідно інформації в інтернеті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 /)складають: -позов від 9500 грн. - консультація від 2000 грн. А ціна на послугу адвоката Панчелюга Катерина (Рівне) сторінка (https://advocatherine.expert/pricing/) складають: - Позов 8000-15000 грн. - Консультація 1500 грн. З огляду на наведене ціна години роботи адвоката, вартість складових правової допомоги та сумарні ціна на послуги є середньо ринковою та розумно зваженою на момент розгляду справи. Отже для визначення можливості звернення до суду з питання зазначеного у позові, перспективи відновлення моїх прав позивач звернувся для отримання консультації до адвоката. Вказана консультація тривала 20 хвилин та вартувала 1000 грн., що з огляду на ринкові ціни є обґрунтованою та розумною. Адвокат склав позовну заяву за розміром 6 друкованих листів та 10 додатків. На складання вказаного позову адвокат витратив 3 години свого часу. Вартість робіт по складанню позову склала 9000 гривень що також є середньо ринковою та розумною ціною. В подальшому адвокат склав відповідь на відзив, на складання якого витратив 1 годину часу що є зрозумілим, а вартість 3000 грн. є розумною ціною за подання відповіді на відзив. В подальшому адвокатом було сформовано додаткові пояснення. Вказані пояснення необхідні було надати в зв'язку з наступним. Так як відповідач заявив клопотання про відмову в задоволенні позову та закритті провадження обґрунтовуючи свої вимоги поданням мною іншого аналогічного позову до суду. З огляду на наведене позивач повинен був висловити свою думку відносно вказаного клопотання. На виготовлення додаткових пояснень адвокат витратив 10 хвилин, що є розумно достатнім часом та вартістю 500 грн., що в свою чергу є обґрунтованою ціною. Тому стягнення на користь позивача підлягає сума у розмірі 13500,00 грн.
Відповідач подав до суду заперечення, в яких зазначив, що проаналізувавши додані до заяви про прийняття додаткового рішення документи, а саме: договір про надання правової допомоги №17/08/24 від 17 серпня 2024 року; акт виконаних робіт; детальний опис робіт; рахунок; свідоцтво адвоката; квитанція про надсилання стороні ОСОБА_2 2326611754; квитанція про надсилання стороні ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ 08803649, відповідач вважає, що заявлені витрати у сумі 13 500,00 грн є неспівмірними із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом витраченим на їх надання. Із положень п. 4.1. Договору вбачається, що Сторони погодили вартість години роботи адвоката у сумі 3000 грн, при цьому ОСОБА_1 зазначає, що дана вартість є середньо ринковою вартістю та посилається на сайти в мережі інтернет адвоката ОСОБА_3 та адвоката Панчелюги Катерини. Так, згідно наданого детального опису робіт адвокат витратив: 1) на консультацію з питань можливості оскарження в суді діяння відповідача 20 хвилин, що вартувало 1 000 грн. 2) складання позовної заяви 9 000 грн - 3 години роботи; 3) складання відповіді на відзив 3 000 грн - 1 година роботи (у той же час вартість години роботи у акті приймання-передачі послуг становить 2 800 грн); 4) додаткові пояснення у справі 500 грн - 10 хвилин. Суд, ураховуючи серед іншого значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, а також чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб (частини перша, друга, шоста статті 12, статті 257, 260, 262 КАС України), що свідчить про те, що справа не є складною. Крім цього, адвокат надав клієнту консультацію саме з питання можливості оскарження протиправного діяння військової частини, а не консультацію саме з того питання яке наведено у позовній заяві. Тобто згідно наданого детального опису та акту приймання-передачі послуг адвокат надав консультацію саме щодо можливості звернення до суду з будь-якою позовною заявою про визнання дій військової частини протиправними, а не з приводу конкретного питання про оскарження дій щодо нарахування та виплати ОГД за час перебування військовослужбовця на лікуванні. При цьому, юридична консультація «Кузь та партнери» (м. Рівне) взагалі надає безкоштовну консультацію для фізичних осіб, а крім цього робить - 50% знижку для військовослужбовців (https://www.kuzandpartners.com - розділ сайту «Наші послуги»), адвокат Рогозін О. В. пропонує консультацію вартістю 500 грн https://monopolia.zp.ua/?action=prices) юридична компанія «Астрея», м. Київ, https://astreyav.kiev.ua/price/ - вартість консультації в офісі 30 хв - 500 грн. На складання позовної заяви адвокат витратив 3 години часу та вартість становить 9000 грн. Однак обґрунтувань щодо витрати такої значної кількості часу для складання процесуального документу по справі незначної складності, що підлягає слуханню у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, адвокат та позивач не надали. У той же час на сайті адвоката Рогозін О. В. пропонує консультацію вартістю 500 грн https://monopolia.zp.ua/?action=prices вартість складання позовної заяви вартує 2000 грн; юридична компанія «Астрея», м. Київ, https://astreyav.kiev.ua/price/ пропонує прайс щодо підготовки процесуальних документів (позовних заяв, заперечень і т.п.) у розмірі 3000 грн; - складання відповіді на відзив за наданими документами вартує 3000 грн, у той же час вартість за годину праці зазначена 2800, що не відповідає умовам договору та ставить під сумнів вірність наданого позивачем детального опису виконаних робіт та акту приймання-передачі послуг. Щодо додаткових пояснень у сумі 500 грн: нормами КАС України не встановлено такого виду заяви по суті прави, як додаткові пояснення. Крім цього, такі пояснення були підготовлені адвокатом у зв'язку з його же помилкою, що мала місце під час викладення позовної заяви по справі № 460/9130/24, що призвело до задвоєння (ідентичного викладення) позовних вимог. Тобто причиною складання цих додаткових пояснень стала неуважність самого адвоката. Додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Із наведеного вище вбачається, що заявлені витрати на правничу допомогу у сумі 13500,00 грн є завищеними, такими, що не відповідають складності справі, об'єму виконаних робіт (наданих послуг) та не підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань військової частини у такій сумі .
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За правилами частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами частини дев'ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката - розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг - розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.
Позивачем надані суду документи щодо надання правничої допомоги адвоката:
Договір від 17.06.2024 №17/08/24; вартість 1 години роботи - 3000,00 грн;
Детальний опис робіт: консультація з питань можливості оскарження в суді протиправної бездіяльності - 20 хвилин - 1000,00 грн; складання позовної заяви - 3 години - 9000,00 грн; складання відповіді на відзив - 1 година - 3000,00 грн; додаткові пояснення - 10 хвилин - 500,00 грн; разом - 13500,00 грн;
Акт прийому передачі: консультація з питань можливості оскарження в суді протиправної бездіяльності - 20 хвилин - 1000,00 грн; складання позовної заяви - 3 години - 9000,00 грн; складання відповіді на відзив - 1 година - 3000,00 грн; додаткові пояснення - 10 хвилин - 500,00 грн; разом - 13500,00 грн;
Рахунок-фактура від 02.11.2024 - 13500,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би заявлений час, та які надані до позову - 6 аркушів; а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 4000,00 грн, із застосуванням принципу співмірності з предметом спору та обсягом роботи, виконаної адвокатом.
Тому, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
У стягненні суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 9500 грн 00 коп - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 листопада 2024 року
Суддя К.М. Недашківська