про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2024 року м. Рівне№460/13266/24
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Господарського суду Рівненської області , Державної судової адміністрації України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Господарського суду Рівненської області (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Господарського суду Рівненської області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 , судді Господарського суду Рівненської області за період з 01 серпня по 31 жовтня 2024 року включно, на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, з врахуванням виплачних сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Господарський суд Рівненської області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для забезпечення видатків з виплати суддівської винагороди судді Господарського суду Рівненської області за період з 01 серпня по 31 жовтня 2024 року включно на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
визнати протиправними дії Господарського суду Рівненської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 31 жовтня 2024 року включно суддівської винагороди (у тому числі допомоги на оздоровлення, вихідна допомога при звільненні, компенсація за невикористані відпустки), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривень;
зобов'язати Господарський суд Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 серпня по 31 жовтня 2024 року включно на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, з врахуванням виплачних сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України).
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Відтак, умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
За змістом пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України не дотримані ним в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача-1, а також зазначення доказів, що підтверджують такі обставини.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено вимогу про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо нарахування та виплати йому за період з 01 серпня по 31 жовтня 2024 року включно суддівської винагороди (у тому числі допомоги на оздоровлення, вихідна допомога при звільненні, компенсація за невикористані відпустки), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривень, а також зобов'язання відповідача, відповідно, вчинити такі дії.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за змістом частини першої статті 143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
В свою чергу, приписами частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
З урахуванням наведених вище норм права суд констатує, що як вихідна допомога так і грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, виплачується судді у разі його виходу у відставку.
Разом з тим, у позовній заяві позивач не вказує про те, що він вийшов у відставку з посади судді та, відповідно, не долучає до позовної заяви жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Тобто, у позовній заяві позивач заявив до відповідача-1 вимоги, зокрема, про перерахунок і виплату в належному розмірі вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, однак не зазначив у позовній заяві ні про наявність обставин, ні нормативно-правових обґрунтувань, з якими чинне законодавство пов'язує виникнення у позивача права на отримання таких виплат.
За правилами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, яка б відповідала вимогам статті 160-161 КАС України, в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача-1 у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства.
Водночас, дата постановлення даної ухвали поза межами п'ятиденного строку з дня надходження позовної заяви до суду, обумовлена перебуванням головуючої судді у відпустці 07 та 08 листопада 2024 року.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Рівненської області , Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК