11 листопада 2024 року м. Рівне №460/12745/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 14.10.2024; 2) скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 14.10.2024 року за ВП №75410653. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що невиконання судового рішення в повному обсязі зумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто без збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що фінансуються з Державного бюджету, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень територіальними органами Пенсійного фонду України у порядку черговості. Позивач вважає, що державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, однак останній не надав оцінки повідомленим обставинам відсутності фінансування для виплати заборгованості ОСОБА_1 , не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, шо рішення суду виконано позивачем лише після винесення постанови про накладення штрафу, тому остання прийнята правомірно та скасуванню не належить.
Позовна заява надійшла до суду 22.10.2024.
Ухвалою від 23.10.2024 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні.
У судове засіданні, призначене на 11.11.2024, представники сторін не прибули. При цьому, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 460/26642/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити повторний розгляд заяви від 27 вересня 2023 року ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду, 31.05.2024 ОСОБА_1 виданий виконавчий лист №1.
29.07.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75410653 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/26642/23.
У зв'язку з тим, що у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення державним виконавцем 17.09.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу, а також боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України.
У відповідь на вимогу державного виконавця, боржником згідно листа вих. № 1700-0801-8/53294 від 18.09.2024 повідомлено наступне: Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та документи електронної прибійної справи та за результатами такого розгляду 14.03.2024 винесено рішення № 73/03,15-24 про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, визначеної вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - не менше 30 років.
Отже, зі змісту даного рішення слідує, що воно ухвалено з абсолютним і повним ігноруванням висновків наведених Рівненським окружним адміністративним судом у рішенні від 22.12.2023 року.
Оскільки станом на 14.10.2024 у відповідача були відсутні відомості, які б підтверджували виконання рішення суду, державним виконавцем, прийнято оскаржувану постанову про накладення на боржника у виконавчому провадженні № 75410653 штрафу у розмірі 5100грн та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів, одночасно попередивши про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Зазначену постанову скеровано боржнику.
23.10.2024 року державним виконавцем повторно направлено до ГУ ПФУ у Рівненській області вимогу про надання інформації щодо виконання рішення суду.
На адресу відповідача 31.10.2024 року надійшов лист від боржника яким ГУ ПФУ повідомляє, що на виконання судового рішення Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 .
За результатами такого розгляду зараховано до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, період її роботи з 24.11.1993 по 06.02.2006 на посаді лікаря-стоматолога у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується розрахунком стажу з електронної пенсійної справи, та нараховано ОСОБА_1 грошову допомогу, визначену вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.03.2022 в розмірі 36957,70 грн.
Боржником додано протокол перерахунку пенсії, зміст даного додатку переконує у тому що на момент винесення оскаржуваної постанови від 14.10.2024, позивачем рішення суду виконане не було, оскільки дата розрахунку 22.10.2024 року.
З огляду на викладене судом встановлено, що спірна постанова була винесена до моменту зарахування до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, період роботи ОСОБА_1 з 24.11.1993 по 06.02.2006 на посаді лікаря стоматолога у в/ч НОМЕР_1 , та моменту нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги визначеної вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.03.22 року.
Доречним буде зауважити і те, що ГУ ПФУ не повідомляло про наявність поважних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання боржником вказаного судового рішення до винесення постанови про накладення штрафу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
В силу положень статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами частини п'ятої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За вимогами ж частини шостої цієї статті, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до статті 63 цього Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Розмір відповідальності за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі встановлений статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Так, відповідно до частини першої цієї статті, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
А за правилами частини другої - у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Суд враховує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Поряд з цим, статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд зазначає, що фактичним виконанням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 460/26642/23 є не сам по собі повторний розгляд Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяви ОСОБА_1 , а прийняття за результатом розгляду заяви такого рішення, яке враховує висновки суду, викладені у такому рішенні.
Як встановлено судом, та не заперечується позивачем, останнім зараховано до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, період роботи ОСОБА_1 з 24.11.1993 по 06.02.2006 на посаді лікаря-стоматолога у в/ч НОМЕР_1 та нараховано ОСОБА_1 грошову допомогу, визначену вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.03.2022 в розмірі 36957,70грн, лише після винесення постанови державного виконавця про накладення штрафу та повторної вимоги про виконання рішення суду, що підтверджується розрахунком стажу з електронної пенсійної справи від 22.10.2024.
При цьому, жодних доказів наявності причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання боржником вказаного судового рішення до винесення постанови про накладення штрафу, не надано, судом не здобуто та матеріали справи таких не містять.
Твердження позивача про те, що невиконання судового рішення в повному обсязі зумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування судом до уваги не приймаються, оскільки підставою винесення оскаржуваної постанови слугував факт невиконання рішення суду в частині його висновків стосовно зарахування до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, період роботи ОСОБА_1 з 24.11.1993 по 06.02.2006 на посаді лікаря-стоматолога у в/ч НОМЕР_1 та нарахування грошової допомоги, визначеної вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.03.2022, а не безпосередню її виплату.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для визнання дій відповідача з приводу винесення постанови про накладення штрафу неправомірними - відсутні, спірна постанова державного виконавеця відповідає визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підстави для визнання її протиправною і скасування також відсутні.
За наведеного в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладання штрафу від 14.10.2024 у ВП № 75410653 в розмірі 5100грн, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 листопада 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 29, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)
Суддя Т.О. Комшелюк