12 листопада 2024 рокум. Рівне№460/11312/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1.Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати рішення відповідача від 10.04.2024 №263040000980 стосовно відмови у призначенні пенсії позивачу, та бездіяльність відповідача, щодо не призначення пенсії позивача - протиправними, скасувати їх та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 03.04.2024 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на вказаний ним банківський рахунок з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач в обґрунтування позову зазначає про протиправність прийнятого відповідачем рішення від 10.04.2024 №263040000980 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), оскільки позивач досягнув віку 65 років та має понад 26 років страхового стажу, тобто всі необхідні умови для призначення вказаного виду пенсії згідно з Законом №1058-ІV виконав. Позивач вважає необґрунтованими твердження відповідача про недотримання порядку звернення із заявою про призначення пенсії через те, що така заява з долученими до неї документами була подана представником позивача, який діяв на підставі нотаріальної довіреності, від імені самого позивача разом з довіреністю, засвідченою нотаріально в Державі Ізраїль та легалізованою печаткою апостиль у відповідності до Гаазької Конвенції. Вважає, що таке рішення відповідача порушує право позивача на пенсійне забезпечення та з огляду на вказане просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 24.09.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 25.09.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 30.09.2024 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановив позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме шляхом подання позивачем заяви із обґрунтуванням та доказами наявності передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або подання позивачем до суду оригіналу платіжного документа про сплату позивачем за подання позовної заяви до суду судового збору у сумі 968,96 грн.
11.10.2024 на виконання ухвали суду від 30.09.2024 позивач через свого представника подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 968,96 грн.
Ухвалою від 14.10.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 , виданим 05.05.2023 органом 2ISR.
Також позивач є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим позивачу Держадміністрацією м. Києва 24.09.1993 безстроково.
03.04.2024 представник позивача на підставі довіреності від 13.09.2023 звернувся від імені позивача до Пенсійного фонду України із заявою про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV. До вказаної заяви було додано копії таких документів: диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення/перерахунок пенсії, інший документ (доручення) №178/2023, паспорт або ID-картка або посвідка, посвідчення постраждалого від ЧАЕС, трудова книжка та документи про стаж, паспорт по дорученню. Вказана заява з додатками завірена головним спеціалістом органу Пенсійного фонду Світланою Соснівською.
Заяву за принципом екстериторіальності було передано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач). 10.04.2024 відповідачем прийнято рішення №263040000980, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV у зв'язку з порушенням вимог пункту 1.1, пункту 1.4 та пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення відповідача від 10.04.2024 №263040000980 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію з 03.04.2024 з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вільний вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав, в тому числі, і права на пенсійне забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 3 статті 4 вказаного Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-ІV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду України та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1 від 25.11.2005.
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 1.9 цього Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через веб-портал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на веб-порталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу).
Пунктом 2.1 вказаного Порядку №22-1 визначено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку №22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 2.23 Порядку №22-1 передбачає, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. До заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Зі змісту наявної в матеріалах справи розписки-повідомлення, яка завірена спеціалістом органу Пенсійного фонду Соснівською С.В., вбачається, що до заяви про призначення/перерахунок пенсії позивача долучено копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який підтверджує особу заявника. Така заява про призначення/перерахунок пенсії підписана самим позивачем і була подана до територіального органу Пенсійного фонду України представником позивача за довіреністю від 13.09.2023.
Також до заяви було долучено засвідчення підпису позивача підписом та печаткою нотаріуса Вадима Меламеда №178/2023, окрім того нотаріусом засвідчено переклад печатки «Апостиль» на українську мову, яка є точним перекладом даної печатки з мов іврит та англійської, виконаним нотаріусом.
Суд звертає увагу, що відсутність чіткого законодавчого механізму щодо призначення пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.
Водночас, норми Порядку №22-1 не містять обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про призначення пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін «заявник» дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю. Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним Судом України в основу рішення від 07.10.2009р. № 25-рп/2009. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 в справі № 280/4551/21.
Наведені норми Порядку № 22-1 вже були предметом тлумачення Верховного Суду. Зокрема, в постановах від 17.07.2018 у справі № 211/1789/17 та від 31.01.2019 у справі № 520/9721/16-а Верховний Суд зазначив про те, що цією нормою передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФ України особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Таким чином, твердження відповідача в частині необхідності особистого звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком слід вважати помилковими.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що позивач належними доказами підтвердив, що звернення позивача з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-ІV відбулось без порушення порядку такого звернення, а відповідач не спростував можливості подання заяви про призначення пенсії за віком особою, яка перебуває за кордоном та є громадянином України, через свого представника за довіреністю.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону №1058-ІV, суд виходить із такого.
Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача від 10.04.202 №263040000980, позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з порушенням порядку звернення з заявою про призначення пенсії. При цьому, у вказаному рішенні не викладено інших підстав для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком, а саме не зазначено про дотримання інших умов для призначення такого виду пенсії, зокрема відсутня інформація про наявний страховий стаж позивача.
На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Системний аналіз норм пенсійного законодавства дає підстави для висновку, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії відповідач зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи. У свою чергу, суд перевіряє чи діяв орган Пенсійного фонду обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до вимог процесуального закону суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому застосування такого способу захисту в цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для призначення даного виду пенсії.
Разом з тим, оцінка правомірності відмови в призначенні пенсії стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у рішенні №263040000980 від 10.04.2024. Однак, під час судового розгляду не встановлено у повній мірі, чи такі мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для призначення такої пенсії.
Оскільки відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії з одних лише підстав дотримання порядку звернення з заявою про призначення пенсії, без оцінки дотримання інших умов призначення такого виду пенсії, суд вважає, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.04.2024 про призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону №1058-ІV, враховуючи висновки викладені в даному рішення суду.
Стосовно решти вимог суд враховує, що оскільки відповідач не приймав рішень про відмову у виплаті пенсії на вказаний у заяві банківський рахунок, а також не вирішував питання щодо індексації, оскільки така пенсія не призначалась і не нараховувалась, а тому такі вимоги слід вважати передчасними.
Окрім цього, визначальними обставинами для виплати компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Звідси, право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та в разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Отже, вищевказані вимоги не підлягають до задоволення з вищевикладених мотивів. А тому суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.04.2024 №263040000980 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за нормами статті 26 Закону №1058-ІV та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.04.2024 про призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону №1058-ІV з урахуванням висновків суду викладених у цьому судовому рішенні.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.04.2024 №263040000980 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК