про залишення позовної заяви без руху
07 листопада 2024 року м. Рівне№460/13438/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
05.11.2024 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив суд:
Визнати протиправними дії відповідача, щодо незастосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року який складає 2481 гривні для обчислення грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 25.05.2022 по 31.12.2022 року включно.
Зобов'язати відповідача здійснити дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 25.05.2022 по 31.12.2022 включно, виходячи з прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2022 року який складає 2 481 гривні з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови КМУ №44 та із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії відповідача, щодо незастосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року який складає 2 684 гривні для обчислення грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 року включно.
Зобов'язати відповідача здійснити дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, виходячи з прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року який складає 2 684 гривні з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови КМУ №44 та із урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати відповідача здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати та нарахувати і виплатити компенсацію на відповідний рахунок.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддею встановлено, що позовна заява не подана у строк, установлений законом.
Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Проте, згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом постанов Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 380/6129/20, від 10.08.2023 у справі № 380/19504/21, від 01.02.2024 у справі № 580/4249/20 вказав, що середній заробіток за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України) та середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України) мають однакову природу, адже обидві статті гарантують працівникові оплату праці за час, протягом якого він з вини роботодавця не працював: у першому випадку - у зв'язку з незаконним звільненням, у другому - із зволіканням виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 340/2245/22 вказав, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України. Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин).
Даний спір стосується виплати позивачу грошового забезпечення, тобто стягненню заробітної плати.
Тому, в даному випадку застосовується тримісячний строк, передбачений у статті 233 КЗпП України.
Як встановлено з матеріалів справи, 04.06.2024 позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
З вказаним позовом представник позивача звернувся до суду 05.11.2024, через систему "Електронний суд"
Таким чином, позивачем подано позовну заяву після закінчення тримісячного строку для звернення до суду, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неповний розрахунок грошового забезпечення. Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску - подано також не було.
У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 цього Кодексу також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України, разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позовну заяву подано через систему "Електронний суд".
Законом України № 1416-IX від 27.04.2021 внесені зміни в КАС України. Закон набрав законної сили 26.05.2021 року.
Частинами 8 та 9 ст. 44 КАС України (в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021) встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до п. 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Дослідивши зміст поданого електронного позову та оглянувши надіслані разом з ним сканкопії документів, що скріплені електронним підписом представника позивача, суд встановив, що всупереч вимог ч. 9 ст. 44 КАС України позивач не подав до суду докази надсилання ним листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками. Водночас, докази надсилання позивачем до електронного кабінету відповідача (за наявності у нього такого електронного сервісу) копії позову також відсутні.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб , який передбачає:
- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- подання до суду доказу надсилання ним до електронного кабінету відповідача копії позову та додатків (за відсутності у нього такого електронного сервісу) або подання до суду доказу надсилання листом з описом вкладення для відповідача копії позову та додатків.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.П. Зозуля