29 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/512/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гаврильєва С.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Артюх А.П.,
представника відповідача - Білька В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про : - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1588 від 02.12.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 ; - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1649 від 13.12.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 ; - поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №440/512/23 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді повністю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 13.09.2023 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі № 440/512/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.06.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі № 440/512/23 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду 13.09.2023 скасовано, справа направлена на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді прийнято до провадження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідачем проводилась перевірка, за результатами якої складено довідку про результати перевірки службової діяльності слідчого відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області. В резолютивній частині довідки було запропоновано усунути виявлені недоліки, про що доповісти в строк до 05.12.2022. Будь - яких заходів дисциплінарного впливу відповідно до статті 23 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" за результатами перевірки не передбачалось. Натомість, 28.11.2022 відповідно до наказу № 1007 відповідач розпочав службове розслідування на підставі довідки про результати перевірки, а також наказом № 1005 від 28.11.2002 призначено проведення другого службового розслідування по іншому факту. Вважає, що вказані дії суперечать вимогам частини 7 статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", оскільки у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування; відповідачем в один день призначено два різних службових розслідування з метою притягнути позивача до різних видів відповідальності. Крім того, звертав увагу, що у своїй діяльності, яка стосується проведення слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень, позивач керувався виключно кримінальним процесуальним законодавством як керівник органу досудового розслідування, та він не міг втручатися в процесуальну діяльність дізнавача.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що за результатами службового розслідування за неналежне здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими підпорядкованого СВ, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 7, 8, ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст.ст. 9, 39 КПК України , підпунктів 1, 11, 13, 16 п. 4 р. V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, пп. 23 п.5 р. IV Інструкції з організації діяльності слідчих підпрозділів Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 570 від 06.07.2017, п. 16 вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, п. 2 р. IV Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 № 296, ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.
Звертав увагу, що про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало відомо лише під час проведення службового розслідування, оскільки виходячи зі змісту довідки про результати перевірки встановлено лише суть порушень, проте не зазначено поліцейських, в діях яких вбачаються ознаки дисциплінарного проступку. Таким чином, службове розслідування проводилось саме за фактом виявлених перевіркою недоліків, а не стосовно ОСОБА_1 . Також, за результатами іншого службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п.п.8 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих в частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення, та керуючись п. 12 ст. 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" ОСОБА_1 звільнено з посади.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Суд, допитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в органах Національної поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №148 о/с від 30.03.2022 призначений заступником начальника відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - начальником слідчого відділення.
14.11.2022 заступником начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_3 у складі комісії з управління головної інспекції та відділу дізнання ГУНП в Полтавській області здійснено виїзд до відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП (м. Глобине) та перевірено стан організації діяльності слідчого підрозділу, за результатами якого складено довідку.
Згідно довідки про результати перевірки службової діяльності СВ відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області № 8220/115/24/02-2022 виявлено ряд недоліків у роботі слідчого відділення та запропоновано керівництву слідчого підрозділу ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області вжити вичерпних заходів для усунення виявлених недоліків; за результатами проведено роботи проінформувати СУ ГУНП в Полтавській області до 05.12.2022 разом з наданням відповідної довідки про усунення виявлених недоліків та копії протоколу оперативної наради.
Наказом ГУНП в Полтавській області № 1007 від 28.11.2022 призначено за вказаним фактом службове розслідування.
Згідно висновків службового розслідування встановлено неналежне здійснення ОСОБА_1 контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими підпорядкованого СВ, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 7, 8, ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст.ст. 9, 39 КПК України , підпунктів 1, 11, 13, 16 п. 4 р. V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, пп. 23 п.5 р. IV Інструкції з організації діяльності слідчих підпрозділів Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 570 від 06.07.2017, п. 16 вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, п. 2 р. IV Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 № 296.
За результатами службового розслідування наказом ГУНП в Полтавській області від 02.12.2022 № 1588 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Також, 28.11.2022 до відділу дізнання ГУНП надійшла доповідна записка заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління ГУНП полковника поліції Сергія Рекуна щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.
З метою з'ясування вказаних обставин наказом №1005 від 28.11.2022 відповідно до вимог п. 2 р. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, за фактом організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення, призначене службове розслідування.
За наслідками службового розслідування складений висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників ГУНП в Полтавській області та порушень вимог КПК України, затверджений начальником ГУНП в Полтавській області генералом поліції третього рангу Рогачовим Є. 12.12.2022.
Комісія, згідно із висновком вказала, що вважає відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що знайшли своє підтвердження. За порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п.п.8 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих в частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення, керуючись п. 12 ст. 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", відносно заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Наказом ГУНП в Полтавській області №1649 від 13.12.2022 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п.п.8 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих в частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення, керуючись п. 12 ст. 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" звільнено з посади.
Позивач не погодився із наказами ГУНП №1588 від 02.12.2022, №1649 від 13.12.2022 та оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами положень частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами 1-2 статтею 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України, що визначено частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Частини 11, 12 статті 15 Дисциплінарного статуту передбачають, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
За результатами проведеного службового розслідування, згідно із частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до стаття 18 Дисциплінарного статуту, поліцейському забезпечуються права на захист.
Так, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частини1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 5 - 10 статті 18 Дисциплінарного статуту отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений, зокрема, частинами 1-6 статті 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктом 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз викладених норм свідчить, що протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Щодо до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1588 від 02.12.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Кримінальні провадження, щодо яких слідчі (дізнавачі) прийняли рішення про їх закриття, після внесення відомостей про це до ЄРДР та книги обліку роботи слідчого (дізнавача) (про рух кримінальних проваджень), невідкладно передаються керівникові органу досудового розслідування (його заступнику) для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення.
За результатами перевірки керівником органу досудового розслідування (його заступником) не пізніше 10-денного строку з моменту винесення слідчим (дізнавачем) постанови про закриття кримінального провадження складається мотивований висновок про обґрунтованість прийнятого рішення. (пункти 1, 2 розділу IV Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2016 296).
Незважаючи на вищевикладені норми законодавства, упродовж 2022 року ОСОБА_1 не перевірялась обґрунтованість прийнятих рішень про закриття кримінальних проваджень та висновки про обґрунтованість прийнятих рішень відсутні.
Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. (ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. (ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України).
Начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України:
1) керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України;
11) вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;
13) заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень;
16) щокварталу організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій речових доказів і документів та забезпечує контроль за їх повним й ефективним використанням при встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (пункт 4 розділу V Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 (далі - Інструкція), для усебічного, повного і неупередженого досудового розслідування у складних та великих за обсягом кримінальних провадженнях, а також щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, учинених в умовах неочевидності, кримінальних правопорушень, які набули суспільного резонансу або учинені на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, утворюються СОГ.
Однак, всупереч вказаній нормі в жодному кримінальному провадженні за фактами тяжких та особливо тяжких злочинів де осіб, причетних до вчинення злочину не встановлено, не створено СОГ (хоча за даними ЄРДР 60 кримінальних проваджень розслідуються за фактами тяжких та особливо тяжких злочинів).
Також, немає розроблених планів проведення слідчих (розшукових) дій, чим порушено вимоги пункту 1 розділу V Інструкції.
Вивченням низки кримінальних проваджень встановлено, що матеріали складаються лише з заяви про вчинений злочин, протоколу огляду місця події або допиту потерпілого (як приклад КП №12022170510000401 від 14.10.2022 за ч. 3 ст.190 ККУ, № 12022170510000442 від 03.11.2022 за ч. 3 ст. 190 ККУ, № 12022170510000174 від 26.05.2022 за ч. 4 ст. 185 ККУ, № 12022170510000374 від 03.10.2022 за ч.4 ст. 185 ККУ).
У ряді кримінальних проваджень (як приклад № 12022170510000287 від 27.07.2022 за ч. 4 ст. 185 ККУ, №12022170510000097 від 14.03.2022 за ч. 4 ст. 185 ККУ, № 12022170510000340 від 03.09.2022 за ч. 4 ст. 185 ККУ, № 12022170510000415 від 23.10.2022 за ч.2 ст. 197-1 ККУ, № 12022170510000437 від 02.11.2022 за ч. 3 ст. 190 ККУ) з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчими не проведено жодної слідчої дії, що негативно впливає на стан розкриття вчинених злочинів.
У кримінальному провадженні № 12022170510000405 від 17.10.2022 за ч. 4 ст. 185 ККУ дотепер слідчим не допитано потерпілого. А у кримінальному провадженні № 12021170510000341 від 03.09.2022 за ч. 4 ст.185 ККУ потерпілого допитано оперуповноваженим за дорученням слідчого, що обмежує слідчого у володінні в повній мірі інформацією про обставини вчиненого злочину.
Наявні кримінальні провадження у яких після надання вказівок прокуратури або СУ ГУНП не проведено жодної слідчої дії, як приклад КП № 12021170510000303 (вказівки від 14.07.2022), № 12022170510000174 від 26.05.2022 за ч.4 ст. 185 ККУ, № 12022170510000217 від 13.06.2022 за ч.4 ст. 185 ККУ.
Крім того, під час перевірки виявлено неналежним чином оформлені та заповнені матеріали кримінальних проваджень, зокрема у протоколах допитів свідків та потерпілих не зазначено дату, час проведення слідчої дії та дані про особу, яка їх проводила. Наприклад, такі порушення наявні у кримінальних провадженнях № 12021170510000462, № 12021170510000457, № 12022170510000442, №12022170510000418, № 12022170510000463, № 12022170510000230, № 12022170510000426, № 12022170510000374.
Фактично не проводиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022170510000270 від 16.07.2022 за ч.1 ст. 299 ККУ, № 12022170510000258 від 08.07.2022 за ч.4 ст. 185 ККУ, № 12022170510000371 від 01.10.2022 за ч.4 ст. 185 ККУ.
Так, при складанні висновку за результатами проведення службового розслідування від 01.12.2022 дисциплінарною комісією встановлено, що позивач мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення суворої догани наказом ГУНП в Полтавській області від 20.07.2022 № 839.
Більше того, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Отже, в даному випадку ключовою є саме дата вчинення дисциплінарного проступку.
Про результати перевірки складено довідку (від 22.11.2022 № 8220/115/24/02-2022) та заступника начальника ГУНП в Полтавській області-начальника СУ поінформовано про виявлені недоліки та прорахунки. Крім того, вказану довідку для усунення недоліків направлено до відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Виявлення дисциплінарного проступку відбулось 14.11.2022 під час перевірки стану організації діяльності слідчого підрозділу відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, що у свою чергу спростовує аргументи позивача про відсутність у останнього дисциплінарних стягнень на момент затвердження висновку службового розслідування.
Суд відхиляє доводи позивача щодо неможливості усунення недоліків, виявлених під час перевірки, у зв'язку із відстороненням від виконання службових обов'язків, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із вчиненням порушень вищезазначених норм законодавства, які виявлені 14.11.2022, а не у зв'язку із не усуненням недоліків.
Отже, спірний наказ винесений правомірно та відсутні підстави для його скасування.
Щодо до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1649 від 13.12.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, за наслідками якого прийнято наказ, який є предметом спору, послугувала доповідна записка від 27.11.2022 заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління ГУНП полковника поліції Сергія Рекуна щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.
Наказом №1005 від 28.11.2022, із змінами, внесеними наказом №1023 від 30.11.2022, відповідно до вимог п. 2 р. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, за фактом організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення, призначене службове розслідування.
Зважаючи на те, за приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту та пункту 1 розділу 2 Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За вказаного, суд відхиляє доводи позивача про недотримання підстав та порядку призначення службового розслідування.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявні пояснення позивача в межах службового розслідування, надані пояснення від 30.11.2022. Вказане спростовує тезу про неповідомлення позивача про проведення службового розслідування і позбавлення його прав особи, щодо якої таке розслідування проводиться.
Окреме спеціальне, із підтвердженням власноручним підписом, повідомлення особи щодо якої проводиться службове розслідування про призначення та проведення службового розслідування чинним законодавством не передбачене. В матеріалах є наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 , що в свою чергу спростовую доводи позивача про не доведення змісту наказу до його відома.
Оцінюючи спірний наказ №1649 від 13.12.2022 про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1649 від 13.12.2022, за порушення вимог вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п.п.8 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих в частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення, керуючись п. 12 ст. 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", звільнено з посади заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 .
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до підпунктів 1, 2, пункту 3 статті 1 розділу I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником. (п. 7, п. 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту).
Згідно розділу 2 посадової інструкції заступник начальника відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області - начальник слідчого відділення здійснює постійний контроль та несе персональну відповідальність за стан слідчої роботи відділу, службової та трудової дисципліни у відділі та виконання покладених на нього завдань.
Основним завданням є: - забезпечення у межах повноважень виконання законодавства України про належну організацію досудового розслідування кримінальних правопорушень; своєчасний розгляд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, що підслідні слідчим органів внутрішніх справ, внесення відповідних відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100 керівник органу досудового розслідування або органу дізнання центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу передання слідчому або дізнавачу для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення інформує чергову службу про номер кримінального провадження, дату і час унесення відомостей до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України, прізвища, імені, по батькові (за наявності) слідчого (слідчих) чи дізнавача (дізнавачів), а також інформує відповідний структурний підрозділ органу поліції за напрямом діяльності упродовж 24 годин (за винятком вихідних та святкових днів) з моменту внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні (у разі встановлення), рух кримінального провадження.
Начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України розглядає заяви і повідомлення про злочини, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про злочини, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об'єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень (підпункт 8 пункту 4 розділу V Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570).
Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 34 Закону України "Про Національну поліцію" поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
В ході службового розслідування було встановлено, що 26.11.2022 о 18:30 год. до чергової частини надійшло повідомлення зі спец лінії "102" від працівника поліції ОСОБА_4 - поліцейського офіцеру громади про те, що ним був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходиться свіже виловлена риба різного виду, а документація на неї ймовірно підроблена.
На місце події направлено слідчо - оперативну групу відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП у складі слідчого слідчого відділення лейтенанта поліції Ігоря Долинного та старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тараса Сьокала, а також т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 , якими у ході проведення першочергових заходів було здійснено перевірку фактичної наявності риби до зазначеної кількості в товарно - транспортних накладних.
У ході перевірки, окрім встановлення невідповідності ваги риби наданим товарно - транспортним накладним, встановлено наявність в автомобілі заборонених до вилову видів риби, а саме: синець - 18 шт. і чехонь 10 шт., про що ОСОБА_6 складено відповідний рапорт.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив свої пояснення про те, що ним було направлено на місце події керівників слідства та дізнання відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП ОСОБА_1 ОСОБА_7 Вищевказаним особам було надано усну вказівку про здійснення контролю за діями слідчо - оперативної групи та вжиття всіх необхідних заходів для проведення першочергових слідчо - оперативних дій, скерованих на збір та фіксацію інформації, речових доказів на місці події, саме проведення огляду місця події з подальшим прийняттям рішення згідно чинного законодавства України та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак вищевказані працівники проігнорували його вказівку. Заступник начальника відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП ОСОБА_1 не виїхав на місце події для здійснення особистого контролю та надання необхідної практичної допомоги.
Також, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що ним була отримана усна вказівка від начальника СУ ГУНП Сергія Рекуна щодо вилучення транспортного засобу з рибою, яка знаходилась в авто, під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України.
Матеріалами службового розслідування та відеозйомкою з бодікамер працівників поліції підтверджується, що працівниками поліції фактично проведений огляд автотранспортного засобу та виявленої свіже - виловленої риби, який не був оформлений у відповідності до вимог КПК України, про що свідчить відсутність відповідного протоколу огляду.
Таким чином, ОСОБА_1 отримав прямий наказ від керівництва про необхідність виїзду на місце події та здійснення особистого контролю за діями слідчо - оперативної групи та вжиття всіх необхідних заходів для проведення першочергових слідчо - оперативних дій, проте позивач не виконав вимоги наказу.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що вказані дії не відносяться до його повноважень як керівника слідчого підрозділу та він не міг втручатися в процесуальну діяльність дізнавача, оскільки відповідних дій від нього не вимагалось, а згідно прямого наказу керівника він повинен був здійснити контроль за діями слідчо - оперативної групи, скерованими на збір та фіксацію інформації, речових доказів на місці події, а саме проведення огляду місяця події та оформлення процесуальних дій шляхом складення протоколу огляду місця події, чого зроблено не було.
При цьому, тільки на стадії внесення відомостей до ЄРДР повинна була визначатись правова кваліфікація злочину.
Відповідно, позивач мав всі необхідні повноваження для виконання наказу керівництва.
Доказів того, що позивачем був отриманий наказ, який суперечить кримінальному процесуальному законодавству України матеріали справи не містять.
Суд відхиляє посилання представника позивача про порушення відповідачем вимог частини 7 статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
Так, згідно частини 7 статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Згідно довідки про результати перевірки службової діяльності СВ відділу поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області № 8220/115/24/02-2022 виявлено ряд недоліків у роботі слідчого відділення та встановлено лише суть порушень, проте не зазначено поліцейських, в діях яких вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, службове розслідування проводилось саме за фактом виявлених перевіркою недоліків, а не стосовно ОСОБА_1 .
Також, слід зазначити, що постанова про закриття кримінального провадження №42022172010000048 від 28.11.2022 не доводить обставин того, що слідчо - оперативною групою були виконані всі необхідні процесуальні дії, а позивачем було виконано наказ керівництва.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками службового розслідування, що ОСОБА_1 не було вчинено необхідних дій для належного контролю документування можливого кримінального правопорушення; останній самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків та не виїхав на місце події незважаючи на наказ керівництва.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи відповідачем доведена правомірність наказу ГУНП в Полтавській області від 13.12.2022 №1649, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Ю.Матвійчука, 83, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08 листопада 2024 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко