13 листопада 2024 р. № 400/4734/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в оформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у знятті з військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особу яка вибуває на строк більше 3 місяців за межі України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивача, оскільки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" він має на це право, в зв'язку з тим, що він є вчителем історії у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що після отримання дозволу Головного управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області на виїзд до Канади на постійне місце проживання, позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття його з військового обліку. У відповідь на свою заяву позивач отримав лист, у якому відповідач зазначив про відсутність у нього відомостей щодо звільнення ОСОБА_1 від призову по мобілізації, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.05.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4734/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.
06.08.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивачем було подано заяву на відстрочку 22 березня 2024 року. На момент подання цієї заяви обов'язку оформлення відстрочки у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було. Отже, до 16 травня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 , не міг надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 05.06.2024 року гр. ОСОБА_1 повторно подав заяву на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняв заяву в установленому законом порядку, і за результатом розгляду комісії від 06.06.2024 року, ОСОБА_2 була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, була оформлена довідка у встановленому законом порядку. Зазначив, що Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», не передбачено зняття з військового обліку військовозобов'язаних які вибувають, а тільки тих, які вже вибули за кордон на строк більше трьох місяців.
08.11.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вказав, що позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними заявами про надання відстрочки від призову за мобілізацією (07.02.2024 року, 09 квітня 2024 року) у зв'язку з тим, що позивач є педагогічним працівником закладу середньої освіти. Натомість у відповідь на вказані заяви відповідач відмовляв позивачу у наданні відстрочки від мобілізації, посилаючись на Інструкцію з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сіп України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року №19ДСК. Вказав, що за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було. Лист Відповідача від 15 квітня 2024 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки. Позивач, вказав, що ним дійсно отримано довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 07.06.2024 року. Водночас, зазначена обставина не відміняє факту порушення відповідачем законних прав позивача, які мали місце раніше, та які, в свою чергу, призвели до того, що через необхідність звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав сплив термін дії рішення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 20 лютого 2024 року щодо оформлення позивачу документів для виїзду за кордон на постійне проживання до Канади (термін дії рішення - до 20.08.2024 року). Таким чином позивач змушений розпочинати процедуру щодо виїзду на постійне проживання за кордон спочатку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 31.07.2012 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
07.02.2024 року та 09.04.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з тим, що він є педагогічним працівником закладу середньої освіти, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Листами від 20.03.2024 року та від 15.04.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.12.2017 р. №19ДСК військовозобов'язаний, який має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду цих заяв місцевим органом виконавчої влади районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняті ним рішення. Тобто, на районний ТЦК не покладені повноваження щодо надання відстрочок від призову за мобілізацією, а лише її оформлення.
Позивач звернувся до Миколаївської районної військової адміністрації із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з тим, що він є педагогічним працівником закладу середньої освіти, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Листом Миколаївська районна військова адміністрація повідомила, що чинним законодавством не визначено повноважень місцевих державних адміністрацій, а саме районних, щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації. Чинним законодавством, що регулює питання надання відстрочок від призову на військову службу та обсяг повноважень у цій сфері державних органів, не встановлено повноважень місцевих державних адміністрацій щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації. Вказав, що до компетенції районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 20.02.2024 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на виїзд до Канади на постійне проживання.
Повідомленням від 20.02.2024 року №4801.3.1-1193/48.1-24 Головне управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області надало позивачу роз'яснення щодо закінчення оформлення процедури щодо виїзду на постійне проживання закордон виконати наступні дії:
- знятися з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні та отримати витяг з реєстру територіальної громади в органах виконавчої влади з обов'язковим зазначенням країни вибуття на постійне проживання;
- надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання;
- отримати довідку Державної податкової служби України про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України.
Рішення дійсне до 20.08.2024 року.
26.03.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про зняття його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання.
Листом від 29.03.2024 року відповідач відмовив у знятті з військового обліку з посиланням на те, що у нього відсутні відомості щодо звільнення ОСОБА_1 від призову по мобілізації.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправні дії позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХII).
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
У редакції чинній на момент розгляду справи цей пункт викладений в наступній редакції: "Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти".
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови КМУ № 154 від 23.02.2922 року п.11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024 року, яка набрала чинності 18.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином як на час звернення позивача до відповідача із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і на час розгляду судом даної адміністративної справи, обов'язок прийняття рішення про відстрочку від призову покладено на районний ТЦК.
Щодо посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 у листах на Інструкцію з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 №19ДСК, суд зазначає наступне.
Листами відповідача повідомлено позивача, що пунктом 4.19 Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 року №19ДСК визначено, що військовозобов'язаний, який має право на відстрочу від призову на військову службу за мобілізацією надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду такої заяви місцевим органом виконавчої влади територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняте ним рішення. У разі прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення щодо звільнення військовозобов'язаного від призову на військову службу за мобілізацією в особливих відмітках військового квитка та військово-облікових документах вноситься відповідний запис. Таким чином, порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначено пунктом 4.19 Інструкції №19ДСК.
Суд зауважує, оскільки цієї інструкції немає у відкритих джерелах, тому неможливо стверджувати, що вона є обов'язкова для військовозобов'язаних.
Окрім того, відповідачем не зазначено, яким чином норми Інструкції узгоджуються з іншими нормативно-правовими актами, які наділяють повноваженнями військові адміністрації приймати рішення про відстрочку. Якщо виходити із колізії постанови КМУ та Наказу Міністерства оборони, то постанова КМУ, як підзаконний нормативний акт має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністерства оборони.
Також суд зазначає, що відсутній будь-який орган державної влади, який наділений повноваженнями приймати рішення про надання відстрочки від призову, крім районних ТЦК.
Таким чином, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був розглянути зазначене питання та прийняти рішення про надання відстрочки чи про її відмову.
Натомість за наслідком розгляду заяв позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було (матеріали справи зворотнього не містять).
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неприйнятті рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 чи про відмову у її наданні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді учителя історії у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому у відповідності до абз 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2024 року ОСОБА_1 повторно подав заяву на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням відповідача надано позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як науково-педагогічному працівнику.
Вказаний факт позивачем не заперечується та підтверджений довідкою від 07.06.2024 року №9/24.
Разом з тим, довідка №9/24 видана строком до 11.08.2024 року.
Суд зауважує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, відстрочка від мобілізації діє лише на період мобілізації.
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Зокрема, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач погоджується з тим, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку від призову по мобілізації.
Таким чином, з урахуванням продовження строку дії воєнного стану в Україні у відповідності до вимог Порядку №560 позивачу необхідно звернутися до відповідача з новою заявою про надання відстрочки із документами, що підтверджують право на відстрочку, а тому для зобов'язання відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації без вчинення позивачем відповідних дій у суду відсутні правові підстави.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у знятті з військового обліку ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особу яка вибуває на строк більше 3 місяців за межі України, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом раніше, рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 20.02.2024 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на виїзд до Канади на постійне проживання.
Повідомленням від 20.02.2024 року №4801.3.1-1193/48.1-24 Головне управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області надало позивачу роз'яснення щодо закінчення оформлення процедури щодо виїзду на постійне проживання закордон виконати наступні дії:
- знятися з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні та отримати витяг з реєстру територіальної громади в органах виконавчої влади з обов'язковим зазначенням країни вибуття на постійне проживання;
- надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання;
- отримати довідку Державної податкової служби України про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України.
Рішення дійсне до 20.08.2024 року.
26.03.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про зняття його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання.
Листом від 29.03.2024 року відповідач відмовив у знятті з військового обліку з посиланням на те, що у нього відсутні відомості щодо звільнення ОСОБА_1 від призову по мобілізації.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправні дії позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Також указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Відповідно до частини 6 статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №2232 військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
У частині 5 статті 1 Закону №2232 зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Приписи статті 37 Закону визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
За положеннями частини 3 статті 37 Закону, призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами частини 4 статті 37 Закону, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232 зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
Положення частини 6 статті 37 Закону №2232 визначає підстави з яких громадяни України підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінет Міністрів України, затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який чинний на час звернення позивача з заявою.
За пункту 1 Порядку № 1487, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Пункти 22 Порядку визначає, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 52 Порядку визначено, що закордонні дипломатичні установи України: інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу; сприяють поверненню військовозобов'язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період); повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п'яти років.
За пунктом 57 Порядку, дипломатичні та консульські представництва України: повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників і військовозобов'язаних відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників і військовозобов'язаних, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 14). Список зберігається в консульський установі протягом п'яти років.
Так, пунктом 53 Порядку визначено, що зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.
Відповідно до пункту 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
За приписами пункту 81 Порядку, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
Відповідно до пп.1, 6 пункту 1 Правил військового обліку призовників, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку: у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців - за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району.
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Суд зазначає, що у силу приписів наведених норм, військовозобов'язані громадяни України, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягають зняттю з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Такі військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України.
При цьому, право на зняття з обліку військовозобов'язаних, мають особи які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України, а не які вибувають.
В той же час, позивач посилається на те, що він підлягає зняттю з військового обліку, у зв'язку із тим, що відповідно до рішення ГУ ДМС в Миколаївській області йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Канади.
З огляду на зазначені норми, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що рішення, відповідно до якого йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Канади і відповідно його вибуття на строк більше трьох місяців за межі України є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII не містить таку підставу, як «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що відмовляючи позивачу у знятті з військового обліку, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативними актами, які регулюють спірні правовідносини, відтак, відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неприйнятті рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 чи про відмову у її наданні на заяву від 07.02.2024 року та 09.04.2024 року.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко